Рішення № 16752069, 13.01.2011, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 2-202/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2011 року м.Димитров

Димитровський міський суд Донецьої області у складі:

головуючої –судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Ченченко І.С.,

за участі позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»(далі за текстом ДП «ВК «Краснолиманська») про відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні в обґрунтування заявлених вимог представник позивача ОСОБА_2 пояснила, що загиблий ОСОБА_5 є батьком її довірителя ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи у 19.03.2004 року по 19.07.2004 року гірничим робітником очисного забою. 19.07.2004 року у результаті нещасного випадку на шахті ОСОБА_5 загинув під час виконання трудових обов,язків. Відповідно до акту про нещасний випадок № 47 від 07.02.2005 року смерть ОСОБА_5 настала у результаті впливу вибуху метано-повітряної суміши. На час смерті батька позивачці виповнилося 12 років, це було для неї таке лихо, що їй здавалося, що життя для неї зупинилося, біль і жах з дитинства не залишають її дотепер. Батько позивача загинув у віці 45 років, не хворів, міг би ще довго жити, зараз позивачеві його дуже не вистачає, вона сумує за ним, усвідомлення того, що майбутні діти ніколи не будуть знати дідуся, додає їй додаткових моральних страждань. У 16 років у ОСОБА_1 раптово без будь-яких причин з,явилася кіста на яєчнику. Лікарі одразу визначили, що ця хвороба з,явилася через стрес, перенесений дівчинкою у зв.язку зі смертю батька, позивачці видалили 25% яєчника та порекомендували відразу народити дитину, вона дуже переживає через те, чи зможе взагалі колись стати матір,ю. Після загибелі батька адміністрація підприємства не приділяла належної уваги родині позивача, були лише гарні обіцянки. Ніякого щорічного оздоровлення, обіцяна путівка до ДОТ «Артек»позивачці не надавалися. Зараз дівчина навчається у Красноармійському педагогічному училищі, куди вона вступила самостійно. Втрата батька для позивача є невідновною, позивач вважає, що загибеллю батька на виробництві їй спричинена моральна шкода, яку вона оцінила у 100000 грн., і відшкодувати її повинно підприємство, де стався нещасний випадок. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь у відшкодування моральної шкоди, заподіяної загибеллю батька, вказану суму.

Позивач у судовому засіданні підтримала свої вимоги і пояснення свого представника.

Представник відповідача –ДП «ВК «Краснолиманська»- ОСОБА_3 позов не визнала, пояснивши, що відповідно до Закону України «Про охорону праці»відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров,я або у разі смерті працівника, перекладено з роботодавця на ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Тому підприємство не несе матеріальних затрат у разі нещасного випадку з працівником ні перед ким, бо ці відносини регулюються нормами законодавства про соціальне страхування.

Представник третьої особи – відділення виконавчої дирекції ОСОБА_6 соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Димитров Донецької області ОСОБА_4 з позовом не погодилася, зазначивши, що позивач перебуває на обліку ОСОБА_6 з 19.07.2004 року у зв,язку з втратою годувальника, їй сплачена одноразова допомога у розмірі 31920 грн. і 159600 грн., та призначені і виплачуються щомісячні страхові виплати у сумі 1868,17 грн. Позивачем не надано доказів у підтвердження заподіяння їй моральної шкоди, а сума морального відшкодування є надмірною.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.6).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебував у трудових відносинах з ДП «ВК «Краснолиманська», працюючи гірничим робітником очисного забою підземним 5-го розряду. 19 липня 2004 о 19 год. 55 хв. з ОСОБА_5 під час виконання трудових обов,язків у шахті відповідача стався нещасний випадок –вибух метано-повітряної суміші, через який потерпілий був смертельно травмований, що підтверджується копіями свідоцтва про смерть, акту про нещасний випадок за формою Н-1 № 47 від 07.02.2005 року, пояснень сторін (а.с.7, 8-9).

Відповідно до виписки з історії хвороби № 1300 позивач у 16 років знаходилася на лікуванні у відділенні ендохірургичної гінекології Донецького регіонального центру охорони материнства та дитинства з 06.03.2008 року по 11.03.2008 року з діагнозом: кіста лівого яєчника, їй була проведена операція (а.с.13-17).

У зв,язку з втратою батька ОСОБА_6 у м.Димитров позивачці щомісячно виплачується страхова виплата в сумі 1868,17 грн., що підтверджується постановою ОСОБА_6 від 31.08.2010 року.

          Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім,єю.

Тобто, даною нормою передбачено право дітей потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого.

Отже, посилання представника відповідача на те, що страховик повинен відшкодовувати шкоду згідно із законодавством про страхування від нещасних випадків у даному спорі є таким, що не відповідає нормам цивільного законодавства.

До того ж на ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до внесення змін до Закону України “Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 № 1105-Х1У на підставі Закону України від 23.02.2007 року № 717-У був покладений обов,язок по відшкодуванню моральної шкоди лише стосовно застрахованих осіб, які потерпіли на виробництві.

Крім того, згідно за ст.38 Гірничого Закону України до основних обов,язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним особам.

Суд вважає, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов*язані із безповоротною втратою їх рідної людини, відчуттям самотності та відчаю, які є прямим наслідком нещасного випадку, в результаті якого загинув ОСОБА_5, працюючи у шкідливих і небезпечних умовах праці на вугільному підприємстві.

Відповідно до ст.1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов,язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров,я їх працівників.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер, глибину зазнаваних позивачем душевних страждань з приводу втрати свого батька, вік позивача на час загибелі батька, тяжкість вимушених змін у її житті, тривалість негативних наслідків. Тому суд, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає, що на користь позивача має бути стягнуто 30000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

          В силу ст.88 ЦПК України судові витрати підлягають покладенню на відповідача. Враховуючи, що заявлено позов немайнового характеру з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн.

На підставі ст.ст.23 ч.2, 1168 ЦК України, Гірничим Законом України, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська», код ЄДРПОУ 31599557, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, у відшкодування моральної шкоди, завданої їй загибеллю батька, 30000 (тридцять тисяч) грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська»на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його оголошення. Особи, які брали участь, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати судову скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2011 року.

Суддя