Постанова № 16750337, 19.04.2011, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

№2-а-20/2011

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2011 року Володарський районний суд Донецької області у складі в складі судді Доценко С.І.,розглянувши у письмовому провадженні в смт.Володарське адміністративний позов

ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення Володарської райдержадміністрації

про зобов”язання виконать певні діїї,-

в с т а н о в и в:

          16.12.2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить суд зобов”язати відповідача , відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,нарахувати та сплатити йому невиплачену і ненараховану в повному обсязі одноразову компенсацію як участнику ліквідаціїї наслідків аварії на ЧАЕС 1 категоріїї і інваліду 2 групи , при встановленні інвалідності вищої групи , у зв”язку з тим , що він перебував на обліку в УПСЗН як особа яка постраждала внаслідок Чорнобильскої катастрофи 1-ї категорії , інвалід 3 группи і мав право на одноразову компенсацію при встановленні інвалідності в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. При встановленні інвалідності вищої групи ( 07.12.2009 року йому була встановлена 2 група інвалідності, пов”язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС), відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він має право на отримання різниці в одноразових компенсаціях між 3 і 2 группами ( 45 мінімальних зпробітних плат за 2 группою інвалідності –30 мінімальних заробітних за 3 группою інвалідності) в суммі 15 мінімальних заробітних плат, які просить забов”язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь.

          В судовому засіданні позивача підтримала позовні вимоги і пояснив, що з 07.12.2009 року за висновком МСЕК позивача, який перебував у відповідача на обліку як інвалід 3 групи, що пов”язано з ліквідацією аварії на ЧАЕС, визнано інвалідом 2 группи у зв”язку з ліквідацією аварії на ЧАЕС.. Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, йому передбачена одноразова компенсація як особі, що постраждала від наслідків Чорнобильскої катастрофи 1 категорії , інваліду 2 группи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності. Але ж враховуючи, що при отриманні 3 группи інвалідності йому проводилась компенсація, йому за законом відповідач повинен нарахувати і сплатити різницю в розмірах компенсації за 2 і 3 группи інвалідності, яка становить 15 мінімальних заробітних плат, але ж йому до сплати відповідачем нарахована сумма значно меньшая, ніж передбачено законом і при зверненні його за перерахунком компенсації до відповідача, йому було відмовлено, а тому просить задовольнити позов.

          Представник відповідача, не оспорюючи статус позивача як особи 1ї категорії постраждалих внаслідок Чернобильскої катастрофи , інваліда 2 группи і перебування його на обліку УПСЗН Володарської РДА, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи свої заперечення тим, що різниця в компенсаціях позивачу була нарахована в повному обсязі , визначеному Постановою КМ України від 26.07.1996 року за № 836 “ Про компенсаційні виплати особам . які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи ( 284,40-94.80) в розмірі 94,80 грн , і зареєстрована в УДК у Володарському районі , тому що УПСЗН є підвідочими установами Міністерства праці і соціальної політики, а тому Постанови КМУ є обов”язковими для виконання. А держава , виходячи із свої фінансових можливостей, гарантує виплату вказаної допомоги лише в розмірі, встановленному ПКМУ.

          В подальшому сторони в судове засідання не з”явились, але ж залищили суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Відповідно до вимог п.10 ч.1 ст.3, ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:

          Сторонами не оспорюється і це підтверджується пред”явленими документами, що позивач є інвалідом 2 групи( з 07.12.2009 року), учасником 1 категорії ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і перебуває на обліку в УПСЗН Володарської райдержадміністрації, а до 07.12.2009 року перебував на обліку у відповідача як інвалід 3 групи, що пов”язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ одноразова компенсація як інваліду 2 групи виплачується у розмірі 45 мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності, 3 группи –30 мінімальних заробітних плат на момент встановлення інвалідності. При встановленні вищої групи інвалідності особа має право на отримання різниці в компенсаціях , при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (Закон України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ,( далі Закон №796-XII).

          Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року за № 836 “ Про компенсаційні виплати особам . які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи встановлено фіксовані розміри одноразвої компенсації у визначеній сумі, що суперечить вимогам Закону №796-ХІІ, яким встановлено розмір такої компенсації кратним розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.

          Згідно повідомлення УПСЗН Володарської райдержадміністрації встановлено, що різниця між одноразовими компенсаціями при отримання вищої групи інвалідності , позивачу як інваліду 2 группи була нарахована в розмірі 94,80 грн, що не є кратним розміру 15 мінімальних заробітних плат, що встановлено Законом “ Про Державний бюджет України на 2009 рік” на момент нарахування виплати, що свідчить про те що нарахована компенсація не відповідає вимогам ст.48 Закону України “ Про соціальний захист громодян, які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи”

Суд вважає такими що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо виплати йому відповідно до ст.48 Закону одноразової компенсації як інваліду 2 группи, що пов”язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС у вигляді різниці в компенсаціях при встановленні інвалідності вищої групи в розмірі 15 мінімальних заробітних плат(45 мінімальних заробітних плат на момент встановлення 2 групи інвалідності - 30 мінімальних заробітних плат на момент встановлення 3 групи інвалідності.) з 07.12.2009 року), тому що в 2009-2011 роках дія ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не зупинялась і редакція не змінювалась іншими законами України.

Крім того, за приписами ст. 22 ОСОБА_2 України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 ОСОБА_2 України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_2 України є нормами прямої дії. А згідно Постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 року №9 “Про застосування ОСОБА_2 України при здійсненні правосуддя ”- якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини, а таким законом в цьому випадку є спеціальний Закон „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Отже, суд, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними (урядовими) нормативними актами, не приймає до уваги посилання відповідача на підзаконний нормативний акт –Постанову Кабінету України від 26.07.1996 року за № 836 “ Про компенсаційні виплати особам . які постраждали внаслідок Чорнобильскої катастрофи , які встановлюють відмінні від Закону розміри компенсацій.

Суд також не може прийняти доводи відповідача про те, що виплата одноразової компенсації при отриманні інвалідності в розмірі меньшому,ніж передбачено законом пов”язана з існуючими фінансовими можливостями держави, яка гарантує виплату зазанченої допомоги лише в розмірі, встановленному Постановою КМ України, тому що позивач втратив здоров”я внаслідок подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, діючи в інтересах України, виконуючи обов”язок держави, згідно ст.16 ОСОБА_2 України. А тому, держава повинна відповісти перед людиною за свою діяльність. А аргумент про відсутність коштів не може бути прийнятий судом, тому що, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини( рішення у справі Бурдов проти Росії №59498/00 пар.35), яка може бути застосована судом як джерело права, згідно Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини (23.02.2006 року №3474-ІV ст.17-18) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Таким чином , розглядаючи позов в межах заявленних вимог,суд прийшов до висновку, що позивачу , який є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, відноситься до 1 категорії, з 07.12.2009 року є інвалідом 2-ї групи( інвалідність пов”язана з ліквідацією аварії на ЧАЄС), одноразова компенсація на момент встановлення інвалідності повинна бути виплачена відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі різниці між існуючою группою інвалідонсті і встановленною інвалідністю вищої групи, що становить 15 мінімальних заробітних плат , у зв”язку з чим дії відповідача слід визнати незаконними та зобов”язати зробити перерахунок і виплатити позивачу зазначену компенсацію в розмірі, визначеному законом.

Керуючись ч.2 ст.3, ст.ст.9,11,14,71,160–163,ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України ,ч.2 ст.19, ст.56 ОСОБА_2 України, ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, Законом України від 05.10.2006 року №231-V „Про внесення змін до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ” Законом України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 року №3474-ІV, Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії №59498/00 пар.35,суд, -

п о с т а н о в и в :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області про зобов”язання УПСЗН Володарської райдержадміністрації нарахувати та сплатити йому недоотриману одноразову компенсацію як інваліду 2 групи при встановленні вищої групи інвалідності задовольнити.

          Зобов”язати Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації Донецької області (р/р 35212046001002, МФО 834016 УДК в Донецькій облаті, ОКПО 03197247)нарахувати і сплатити на користь ОСОБА_1, як участника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії ,який став інвалідом 2 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, недоплачену одноразову компенсацію на момент встановлення інвалідності ( 07 грудня 2009 рокуу ) в розмірі різниці у компенсаціях при встановленні вищої групи інвалідності , передбаченої ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року №796-ХІІ, що становить 15( п”ятнадцять) мінімальних заробітних плат .          

          На постанову може бути подана апеляція до Донецького апеляційного адміністративного суду через Володарський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а для осіб. які не були присутні при його проголошенні в той же строк з дня отримання його копії.

Суддя С.І. Доценко