Рішення № 16730509, 21.06.2011, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-484/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2011 року                                                                                 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Новік Л.М.

при секретарі –Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Синельникове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-Дніпро»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,–

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, мотивуючи свої вимоги тим, що за фахом є інженером. З 03.07.07 року останнього часу займав посаду начальника дільниці виробництва блоків поліуретану на ТОВ «ІНТЕРФОМ-Дніпро». Попереднє місце роботи –Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпротел». За весь час його роботи на підприємствах до грудня 2010 року будь-які стягнення до нього не застосовувались. Навпаки, він багато разів одержував премії за сумлінну працю та високі показники в роботі. 10.12.10 року відповідач ознайомив його з наказом №321-п про його звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України, а саме за систематичне невиконання обов’язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільненню передували два накази відповідача: наказ від 06.12.10 №134 «Про внесення догани». Своє звільнення він вважає незаконним з таких підстав. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України може бути розірваний власником підприємства або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до цього працівниками застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення або громадського стягнення у встановленому для цього порядку. З огляду на це, при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України організація повинна навести конкретні факти допущеного ним невиконання вказаних обов’язків, зазначити, коли саме вони мали місце, як і коли проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнень. Крім того, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»за передбаченими п. З ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Обидва дисциплінарні стягнення застосовані у грудні 2010 року внаслідок порушень, начебто допущених ним у листопаді 2010 року. Після застосування дисциплінарних стягнень (вищезазначених доган) ніяких проступків на роботі він не вчинював. Таким чином, його звільнення не має підстави, передбаченої п. З ст. 40 КЗпП. 2. Підстави для застосування дисциплінарних стягнень є надуманими. Як вбачається з посадової інструкції (додається), основним його обов'язком було забезпечення діяльності. очолюваного ним підрозділу - дільниці виробництва блоків поліуретану.; Догани ж йому винесені за помилки у табелю обліку робочого часу та за те, що він дав вказівку прибрати з території дільниці не обліковану ємність з невідомою рідиною. Тож, другу догану застосовано внаслідок обставин, які взагалі не мають відношення до його обов'язків. Таким чином, догани були застосовані за малозначущі недоліки у роботі. До того ж, внаслідок цих недоліків ніякої шкоди підприємству завдано не було. 3.Щодо дійсних причин звільнення слід зазначити таке. Оскільки на підприємстві стали поширюватись випадки примусової понадурочної праці тривалістю більшою, ніж це передбачено чинним законодавством, 22.11.10 року він звернувся до генерального директора ТОВ «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО»(заява від 22.11.10 вх. № 178) щодо необхідності дотримання вимог чинного трудового законодавства під час понадурочної роботи працівників підприємства. З огляду на те, що його звернення до керівництва не мали наслідком усунення порушень, про які в них йшлося, він був змушений звернутись за захистом прав до управління праці та соціальної політики Синельниківської міської ради. Перевіркою означеного управління встановлені порушення трудового законодавства і зобов'язано усунути вказані порушення. Одразу ж керівництвом підприємства видано наказ від 30.11.12 № 130/1 «Про проведення службового розслідування». Спроба провести так зване службове розслідування відносно дій, пов'язаних з його професійною діяльністю, також є незаконною, адже суб'єктами, щодо яких можливе застосування службового розслідування, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Службове розслідування як таке проводять особи, наділені відповідною компетенцією. Позивач, з огляду на характер його професійної діяльності, не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування. Тож норми, які регулюють відносини щодо службового розслідування, на нього не поширюються. Так само, керівник господарського товариства не має повноважень приймати рішення про проведення службового розслідування щодо його дій. Метою так званого розслідування було знайти будь-які недоліки у роботі, які могли б слугувати підставою для застосування санкцій і подальшого звільнення. Незаконність його звільнення є підставою для поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з довідкою про середню заробітну плату (додається) його середній заробіток за календарний день складає 160,53 грн., тобто стягненню підлягає така сума: 160,53 грн. помножена на кількість днів до поновлення на роботі.

З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО»10.12.10 № 321 -п про звільнення ОСОБА_1. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці виробництва блоків поліуретану ТОВ «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО»ЄДРПОУ 33076092, адреса 52500, м. Синельникове, вул. Південна промзона, буд. 2, на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою 52500, м. Синельникове, вул. Західна, 49, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.12.10 до поновлення на роботі. Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць. Витрати по справі віднести на Відповідача.

Позивач 12.05.2011 року збільшив позовні вимоги мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем безпідставно та незаконно звільнено його за п. З ст. 40 КЗпП України, а саме за систематичне невиконання обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку. Звільнення за такою статтею унеможливлює його подальше працевлаштування. Будучи фахівцем з вищою технічною освітою та з бездоганним послужним списком, він тривалий час не міг влаштуватися на роботу, оскільки після ознайомлення з останнім записом у його трудовій книжці потенціальні роботодавці відмовлялись укладати з ним трудовий договір. Робота, з якої позивача незаконно звільнено, була єдиним джерелом існування для нього та його родини. Для забезпечення існування його сім'ї він був змушений продавати своє майно, зокрема різати і продавати свою худобу. Те. що він фаховий інженер, був позбавлений засобів існування, призвело до тривалих моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з іншими людьми, втрати поваги серед сусідів та знайомих. Ситуація, в яку він потрапив з вини відповідача, вимагала від нього значних додаткових зусиль для організації свого життя, що призвело врешті до великих моральних страждань. Таким чином, незаконні дії відповідача завдали йому моральної шкоди, яку він, враховуючи значний обсяг понесених ним немайнових втрат, оцінює в 10000 грн. У зв’язку з чим просить суд Скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ- ДНІПРО»10.12.10 № 321-п про звільнення ОСОБА_1. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці виробництва блоків поліуретану ТОВ «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО»ЄДРПОУ 33076092, адреса 52500, м. Синельникове, вул. Південна промзона, буд.2, на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою 52500, м. Синельникове, вул. Західна, 49, середній заробіток за час вимушеного прогулу (160,53 грн. (сто шістдесят грн.. 53 коп. за календарний день) з 10.12.10 до поновлення на роботі. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФОМ-ДНІПРО»ЄДРПОУ 33076092, адреса 52500, м. Синельникове, вул. Південна промзона, буд.2, на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою 52500, м. Синельникове, вул. Західна, 49, моральну шкоду у розмірі 10000 грн. (десять тисяч грн.). Витрати по справі віднести на Відповідача.

На позов відповідачем було подано заперечення, в яких відповідач зазначив, що викладені у позовній заяві доводи позивача є хибними, що підтверджується таким. Позивач наголошує, що у грудні 2010 року до нього застосовані дисци плінарні заходи за порушення вчинені до застосування таких стягнень. Отже, на думку позивача, відсутні підстави для його звільнення за частиною третьою статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП). Також позивач висуває суперечливе твердження, що після застосування дисциплінарних заходів жодні порушення ним не здійснювались. Такі доводи позивача є недостовірними, суперечать фактичним обставинам справи та наявним письмовим доказам. Як вбачається із наказу ТОВ «Інтерфом-Дніпро»про винесення догани № 134 від 06.12.2010, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за приховання від обліку переданих йому під звіт товано-матеріальних цінностей товариства. Зазначене порушення допущено позивачем 30.11.2010. Після притягнення до дисциплінарної відповідальності за це порушення позивачем була допущена противоправна бездіяльність щодо виконання покладених на нього службових обов'язків. Такі проступки мали місце протягом 06.12.2010 року та 07.12.2010 року та виразилися у нескладанні та неподанні ОСОБА_1 табелю обліку робочого часу підлеглих працівників, що унеможливило нарахування та виплату їм заробітної плати. Зазначені обставини встановлено службовим розслідуванням та зафіксовано у акті від 07.12.2010 року. Як наслідок порушника притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани наказом від 07.12.2010 №138. Проте після цього позивач не припинив злісне приховування звітності про ввірені товарно-матеріальні цінності, через що інвентаризаційна комісія була позбавлена можливості вчасно завершити інвентаризацію на дільниці та оформити інвентаризаційні відомості. Відповідно до положень листа Міністерства юстиції України від 01.12.2003 р. № 22-34-1465 «триваючими...проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності ... Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу ... ». Отже допущений ОСОБА_1 проступок, який виявився у злісному приховуванні звітності про ввірені товарно-матеріальні цінності, був триваючим, і після винесених доган цей проступок не був припинений. Саме такий проступок і був скоєний ОСОБА_1 в тому числі і 07.12.2010 року, а згодом - виявлений товариством та став підставою звільнення. Письмовими поясненнями першого заступника генерального директора - директора з виробництва ОСОБА_2, головного бухгалтера ОСОБА_3, начальника відділу кадрів ОСОБА_4 котрі долучено до матеріалів справи, чітко відображено обставини ігнорування позивачем вказаних вище службових обов'язків без поважних на то причин аж до моменту звільнення. При цьому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 не мав реальних намірів щодо належного виконання своїх обов'язків у майбутньому. Тобто припинення триваючого грубого порушення покладених службових обов'язків відбулося лише після вивільнення позивача із займаної посади, а не внаслідок добровільного виконання порушником. Таким чином, до позивача правомірно застосовано положення частини третьої статті 40 КЗпП, укладений на невизначений строк трудовий договір розірвано на підставі порушень, допущених після оголошення попередніх доган, а також інших порушень, ніж ті за які оголошено догани. Достовірно встановлено, що на момент притягнення позивача до відповідальності зазначені порушення мали місце, та не були усунуті позивачем. При прийнятті наказу № 139 від 07.12.2010 про звільнення позивача із займаної посади була врахована його відсутність на робочому місці протягом останніх двох робочих днів без поважних на то причин, злісна непокора розпорядженням керівництва, намагання паралізувати діяльність заводу. Так, будучи матеріально відповідальною особою ОСОБА_1 категорично відмовився приймати необхідну для подальшого безперервного виробництва сировину, при цьому глузував із керівництва заводу та вимагав надати йому сертифікат відповідності на кожен шланг, ємкість та краник, які знаходяться на його дільниці. Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за юстиції України від виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Згідно пункту 29 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих та службовців підприємств, установ, організацій, затверджених Постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.07.1984 № 213, обчислення строку для застосування дисциплінарного стягнення застосовуються з дня виявлення проступку, а не факту порушення (події). Відповідно двох ОСОБА_5 службового розслідування, 07.12.2010 було встановлено грубе порушення позивачем покладених службових обов'язків. На цій підставі, враховуючи наявність попередньо застосованого до по рушника заходу дисциплінарного стягнення у виді догани (наказ № 134 від 06.12.2010, наказ № 138 від 07.12.2010), власником цілком правомірно було видано наказ № 139 від 07.12.2010 про звільнення позивача. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

У відкритому судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

          У відкритому судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 заперечували проти задоволення позову просили відмовити позивачу, звернути увагу суду що позовна вимога про стягнення моральної шкоди подана з пропуском позовної давності.

Допитаний в якості свідка позивач ОСОБА_1, пояснив, що з приводу наказу від 06.12.10 №134 про застосування до ОСОБА_1 заходу дисциплінарного стягнення – догани, може дати наступні пояснення, догану застосовано за начебто невиконання обов'язків щодо збереження та раціонального використання товарно-матеріальних цінностей, підставою стала службова записка технолога ОСОБА_9 з приводу вивозу з приміщення дільниці ємкість з необлікованою рідиною, оскільки спірна речовина не ідентифікувалася документально. Але в подальшому відповідач тільки за результатами лабораторного дослідження зміг встановити, що невідома рідина є сировиною - силіконом відповідної марки. Також, Відповідачем застосовано стягнення наказом №138, виданим 07.12.10 - догану ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, а саме невиконання покладених обов'язків щодо ведення табелю обліку робочого часу. Але зокрема акту службового розслідування, а також доповідної записки бухгалтера, ОСОБА_1 тричі подавав зазначений табель, починаючи з 03.12.10. Тобто табель вівся та подавався, відтак вимоги посадової інструкції виконувались. Але, у службовій записці начальника відділу кадрів ОСОБА_4 вказується, що від ОСОБА_1 не надходило правильного табелю обліку робочого часу. Відповідачем було прийнято наказ від 07.12.10 №139 про його звільнення. Підставою вказано «акт службового розслідування», яким начебто встановлено недоліки у моїй роботі під час інвентаризації, яка відбувалась на підприємстві по 06.12.10. Але у службовій записці від 07.12.10 р. перший заступник генерального директора з виробництва ОСОБА_2 зазначає, що факт відмови ОСОБА_10 матеріального звіту не мав місця, оскільки такий звіт подавався, але отриманню цього звіту ним, ОСОБА_2, перешкодив головний технолог ОСОБА_11, який начебто знайшов у звіті помилки. Отже усі дії Позивача, які були видані за проступки, не завдали ніякої шкоди підприємству Відповідача.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що працює в ТОВ «Інтерфом-Дніпро»головним технологом з 13.11.2007 року, з позивачем були співробітниками, оскільки він контролював процес, технологію виготовлення продукції, а позивач керував працівниками свого відділу, та виготовляв пінополіуретан. Знає з якого приводу звільнили позивача: з-за вивозу сировини, не надання табелю, не надання матеріального звіту. Позивач був матеріально-відповідальною особою і за його вимогою було вивезено сировину, за межі цеху. Коли він побачив як автокар в присутності працівників ОСОБА_1 вивозив бочку сировини він написав службову розписку і було проведено службове розслідування, взяті проби в результаті яких з’ясовано, що це силікон. Щодо наданого позивачем матеріального звіту, то він не відповідав дійсності, він не заважав йому складати звіт, він міг його перевірити, внести зміни в паперовий вигляд. ОСОБА_1 приніс звіт в перших числах грудня десь 03.12.2010 року, начебто не встигаючи. Інвентаризація проводилась 01.12.2010 року, але не було відомостей ОСОБА_1, бо він вчасно не здав звіт, тому було здійснено зняття фактичних залишків, перелік яких було внесено до інвентаризаційної відомості. З попередніми відомостями у ОСОБА_1 не було проблем, хоча і раніше вносились зміни, але звіт він здавав вчасно.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що працює головним бухгалтером, пояснила, що кожного року перед проведенням річного звіту завжди проводиться інвентаризація. У зв’язку з чим було по виробництву видано наказ, щоб всі були ознайомлені завчасно, про що розписалися матеріально відповідальні особи. Проводиться бухгалтерський аудит кожного року при проведенні якого приймає участь представник іноземних інвесторів, для з’ясування фінансової сторони підприємства. Позивач був матеріально-відповідальною особою, у його віданні як начальника відділу виробництва пінополіуретану були: сировина, машини, обладнання, продукція. Щоб якісно пройшла інвентаризація всім матеріально-відповідальним особам необхідно здати звіти до проведення інвентаризації. 01.12.2010 року була організована інвентаризаційна комісія. По перевірці відділу ОСОБА_1 пояснила що, цей відділ основний на виробництві в ньому знаходиться дорога сировина, тому він звичайно заінтересовує інвесторів. До проведення інвентаризації мав бути зданий звіт з приводу залишків сировини, який позивач не здав, але під час проведення інвентаризації повідомив її, що саме зараз він з’ясував неточності, на що вона сказала, що всі неточності будуть проходити через інвентаризаційну комісію. Комісія почала знімати залишки сировини, але ОСОБА_1, як з’ясувалося не провів списання товарно-матеріальних цінностей, про що повинен був скласти відповідний акт, у зв’язку з чим їх було значно більше ніж мало б бути. Тому вона написала доповідну директору. ОСОБА_1 як начальник відділу знав як треба проводити списання, що на виробництві діє комісія по списанню яка з головним технологом підтверджує списання і затверджується директором. Даних у звіті не було ні 01.12. 2010 р. і так по 06.12.2010 року, тільки 07.12.2010 року позивач по почті направив пакет в якому знаходилися: оборотна відомість по 2 відділу, матеріальний звіт по 2 відділу, акт про списання сировини, всі документи були тільки за його підписом. Перепонів позивачу при складанні звіту не було ніяких, останній пуск продукції був 25.11.2010 року, тому для складання звіту часу вистачало. В складанні звіту він не від кого не залежить, йому тільки необхідно затвердити звіт у головного технолога. При складанні звіту допомоги не просив, він його складає не перший раз і раніше проблем ніяких не виникало.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює на підприємстві апаратником дільниці виробництва блоків ППУ в роботі був підпорядкований позивачу і виконував його усні і письмові доручення, а також виконував доручення головного технолога. Позивач надавав вказівки, щодо залишення на робочому місці понаднормово без наказу, але дати пригадати не може. З приводу вивозу ємкості пояснює, що він тоді працював на вулиці і побачив як кар вивозив за дорученням ОСОБА_1 ємкість на вулицю, яку необхідно зберігати в приміщенні

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що добре знає позивача, тому що тільки нещодавно обіймає посаду генерального директора товариства, а раніше тісно співпрацювала з позивачем в силу їх роботи. На цей час вона як ген. Директор, та як свідок, може пояснити, що такі звіти та інвентаризації проводяться кожний рік, цього разу начальників відділів та інших було попереджено наказом з підписами про ознайомлення. Увесь час до 30.11.2010 року позивач про це знав, тим більше, що останній пуск продукції був 25.11.2010 року і ОСОБА_1 мав час готуватися до звіту. 30.11.2010 року ОСОБА_1 підписав розпорядження, де так само всіх начальників попереджено про звіт. Що сталося з позивачем, нікому не зрозуміло, такі звіти він готував щорічно, щомісячно, складений звіт ОСОБА_1, технолог не підписав, тому що цифри у звіті треба було корегувати, але всі розуміють людський фактор, тому якби позивач прагнув здати звіт він би його здав, він також знав, для аудиторської річної перевірки, йому необхідно провести інвентаризацію, але сталося так, що для інвентаризації ОСОБА_1 взагалі не підготував. Акт списання товарно-матеріальних цінностей на його дільниці, про що її було повідомлено і це могло привести до зриву аудиторської перевірки, тому що не можливо було встановити скільки сировини із якої робиться поліуретан є в наявності або немає, та наголосила, що звіт про випущену продукцію та інвентаризація отриманої сировини, переробленої сировини, їх наявність або відсутність, це різні звіти. На підприємстві є інвентаризаційна комісія яка створена для таких випадків, так як це велике виробництво і можуть бути будь які ситуації, або начальник технічно помилився або є залишки і таке інше, бо кошти виділяються іноземними інвесторами і тому вони слідкують за фінансами. Також пояснила, що позивач весь листопад працював, але за домовленістю по вихідним відгулював залишок відпустки, тому коли йому необхідно було працювати у вихідні дні, складався наказ і він приступав до роботи, своїх працівників у вихідні дні викликав особисто, але чомусь при складанні табелю обліку робочого часу робив стільки помилок, що начальник відділу кадрів ручкою виправляла ті дані, які ОСОБА_1 їй подавав. ОСОБА_1 табель не правив, працівники на 01.12.2010 року не отримали заробітну плату

Таким чином, суд, заслухавши думку сторін, свідків, вивчивши матеріали справи встановив наступне.

Згідно Наказу про прийняття на роботу №736-к від 02.07.2007 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до ТОВ «Інтерфом-Дніпро»з 03.07.2007 року майстром дільниці по виготовленню пенополіуретану.

Згідно Наказу про переведення на іншу роботу №842-к від 29.08.2008 року ОСОБА_1 з 01.09.2008 року переведений на посаду начальника дільниці по виготовленні блоків пінополіуретану.

В матеріалах справи є посадова інструкція ПІ-02/01 начальника дільниці виробництва блоків ППУ з 11.02.2009 року, розроблена позивачем та підписана ним 11.02.2009 року, дана інструкція визначає завдання, обов’язки, права, відповідальність та рівень компетенції начальника дільниці виробництва блоків ППУ, одними з задач начальника є : ведення табелю обліку робочого часу дільниці виробництва ППУ; забезпечення правильного та своєчасного надання звітності по виробничої діяльності підрозділу.

В матеріалах справи є Наказ №134 від 06 грудня 2010 року виданий ТОВ «Інтерфом-Дніпро», яким начальнику дільниці виробництва блоків пінополіуретану ОСОБА_1 винесено догану за порушення трудової дисципліни, а саме невиконання покладених обов’язків щодо збереження та раціонального використання товарно-матеріальних цінностей товариства. Підставою винесення наказу слугує ОСОБА_5 про проведення службового розслідування від 03.12.2010 року, яким встановлено, що позивачем грубо порушено трудову дисципліну, не виконано покладені посадові обов’язки щодо збереження та раціонального використання товарно-матеріальних цінностей товариства. Актом зафіксовано, що у ємкості об’ємом 1 м3 вивезеної з цеху виробництва блоків ППУ та безгосподарно залишеної на території підприємства за розпорядженням ОСОБА_1 , знаходився силікон «Тегостаб ВF2470»у кількості приблизно 100 кг., вартістю 73,57 грн. за кілограм, тобто на загальну суму 7357 грн. Позивачем не заперечувався факт вивозу сировини, зазначаючи при цьому, що сировина йому невідома.

В матеріалах справи є Наказ №138 від 07 грудня 2010 року виданий ТОВ «Інтерфом-Дніпро», яким начальнику дільниці виробництва блоків пінополіуретану ОСОБА_1 винесено догану за порушення трудової дисципліни, а саме не виконання покладених обов’язків щодо ведення табелю обліку робочого часу дільниці виробництва ППУ за листопад 2010 року. Підставою винесення даного наказу слугує ОСОБА_5 про проведення службового розслідування від 07.12.2010 року, яким встановлено, що позивачем грубо порушено трудову дисципліну, не виконано покладені посадові обов’язки щодо ведення табелю обліку робочого часу дільниці виробництва ППУ за листопад 2010 року. Актом зафіксовано, що станом на 06.12.2010 року табель обліку робочого часу дільниці виробництва блоків ППУ за листопад 2010 року не складено та до відділу кадрів не надано, що призводить до неможливості нарахування та виплати заробітної плати працівникам підприємства у встановленому законодавством розмірі та у строк, не пізніше 07.12.2010 року.

В матеріалах справи є ОСОБА_5 службового розслідування від 07.12.2010 року, яким встановлено, відповідно до ст.1 укладеного із ОСОБА_13 договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.09.2008 року, начальник дільниці виробництва блоків ППУ бере на себе повну відповідальність за забезпечення зберігання довірених йому підприємством цінностей. 05.11.2010 року позивача під розписку ознайомлено із наказом генерального директора ОСОБА_12 від 05.11.2010 року №122 «Про проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей». Також позивача під розписку ознайомлено 30.11.2010 року із розпорядженням генерального директора ОСОБА_12 щодо зобов’язання подати не пізніше 30.11.2010 року у відділ бухгалтерії звітні облікові відомості щодо ввірених товарно-матеріальних цінностей, але ОСОБА_1 грубо порушено трудову дисципліну, не виконано покладені посадові обов’язки щодо правильного та своєчасного надання звітності стосовно ввірених товарно-матеріальних цінностей.

Пояснення з приводу наведених фактів в вищевказаних актах ОСОБА_1 відмовився надавати.

В матеріалах справи є Наказ №122 від 05.11.2010 року про проведення інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, з якого вбачається, що ОСОБА_1 ознайомлений під розпис з даним наказом і йому було відомо, що буде проведена інвентаризація з 01.12.2010 року по 06.12.2010 року.

Згідно протоколу про результати інвентаризації товарно-матеріальних цінностей відділу виробництва блоків пінополіуретану від 08.12.2010 року, вбачається, що виявлені надлишки і недостачі ППУ по маркам і партіям, виникли із-за допущених ОСОБА_10 порушень зберігаємості переданих у відання товарно-матеріальних цінностей, неправильною постановкою обліку і збереженості при відпуску товарно-матеріальних цінностей. Надлишки ППУ по маркам і партіям всього 1252,6 кг на суму 31414,92 грн. оприходувать в бухгалтерському обліку, а недостачу всього 868,7 кг на суму 22769,09 грн. зняти з бухгалтерського обліку.

В матеріалах справи є Протокол №52/2010 зібрання ради трудового колективу ТОВ «Інтерфом-Дніпро»від 07 грудня 2010 року, на якому рада трудового колективу прийняла рішення надати згоду на звільнення начальника дільниці виробництва блоків ППУ ОСОБА_1 на підставі п.3 ст.40 КЗпП України (за систематичне порушення трудової дисципліни, а саме не виконання покладених обов’язків). ОСОБА_1 заперечував проти прийнятого рішення. Копію протоколу позивач отримав 10.12.2010 року.

Згідно наказу №139 від 07 грудня 2010 року про звільнення виданий ТОВ «Інтерфом-Дніпро», яким:

1. розірвано трудовий договір укладений на невизначений строк із начальником дільниці виробництва блоків пінополіуретану ОСОБА_1 за допущене систематичне невиконання без поважних причин покладених службових обов’язків за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України з 10.12.2010 року;

2. з 07.12.2010 року по 10.12.2010 року відсторонити ОСОБА_1 від виконання службових обов’язків на чальника дільниці виробництва блоків пінополіуретану із збереженням заробітної плати;

3. з 07.12.2010 року покладено виконання службових обов’язків начальника дільниці виробництва блоків пінополіуретану на начальника дільниці переробки блоків ППУ ОСОБА_14;

4. ОСОБА_1 приймати участь у проведенні інвентаризації на дільниці виробництва блоків пінополіуретану з 07.12.2010 року по 10.12.2010 року згідно встановленого графіку роботи.

5. ОСОБА_1 передати начальнику дільниці переробки блоків ППУ ОСОБА_14 підзвітні товарно-матеріальні цінності, службову, технічну документацію, ключі від приміщень, печатку, спеціальний одяг, взуття та інші засоби індивідуального захисту, підготувати та надати всі необхідні звіти з 07.12.2010 року по 10.12.2010 року.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника генерального директора –директора з виробництва ОСОБА_2 Позивач ознайомлений з наказом 07.12.2010 року.

Підставою винесення вищевказаного наказу про звільнення з позивачем стало: те що до ОСОБА_1 раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин покладених обов’язків( наказ про винесення догани від 06.12.2010 року №134, наказ про винесення догани від 07.12.2010 року №138), а також на звільнення ОСОБА_1 отримано згоду ОСОБА_9 трудового колективу (протокол від 07.12.2010 року №52/2010).

          В матеріалах справи є Наказ №321-п від 10 грудня 2010 року про припинення трудового договору, яким звільнено 10.12.2010 року ОСОБА_1 начальника дільниці виробництва блоків пінополіуретану за систематичне невиконання обов’язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку п.3 ст. 40 КЗпП України, підстава звільнення: ОСОБА_5 проведення службового розслідування від 07.10.2010 року , наказ по підприємству №139 від 07.12.2010 року, згода ради трудового колективу (прот. №52/2010 від 07.12.2010).

          Згідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

          Згідно ст. 151 КЗпП України якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

Згідно ч.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Таким чином, позивача двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани перший раз за невиконання покладених обов’язків щодо збереження та раціонального використання товарно-матеріальних цінностей товариства наказ №134 від 06.12.2010 року, другий раз за не виконання покладених обов’язків щодо ведення табелю обліку робочого часу дільниці виробництва ППУ за листопад 2010 року наказ №138 від 07 грудня 2010 року, що унеможливило вчасне нарахування та виплату підлеглим працівникам позивача заробітної плати за листопад 2010 року у відповідності до закону тому, дані порушення суттєво вплинули на виробничу діяльність ТОВ «Інтерфом-Дніпро». Вказані накази про правильність застосування до ОСОБА_1 стягнень за порушення трудової дисципліни позивачем не оскаржувалися. Отже, враховуючи наявність попередньо застосованих протягом року до ОСОБА_1 заходів дисциплінарного стягнення у вигляді доган, їх застосування не дали позитивних наслідків і позивачем відповідно до ОСОБА_5 від 07.12.2010 року було знову вчинено грубе порушення покладених на нього службових обов’язків, що виразилося в не виконанні покладених посадових обов’язків щодо правильного та своєчасного надання звітності стосовно ввірених товарно-матеріальних цінностей, через що інвентаризаційна комісія була позбавлена можливості вчасно завершити інвентаризацію на дільниці та оформити інвентаризаційні відомості і тому суттєво вплинуло на виробничу діяльність товариства, являє собою систематичне порушення трудової дисципліни, тому подальше залишення такого працівника як ОСОБА_1 на роботі явно суперечить інтересам виробництва.

У зв’язку з чим відповідачем правомірно застосовано норму п.3 ст.40 КЗпП при звільненні позивача за систематичне порушення трудової дисципліни в Наказі №321-п від 10.12.2010 року, з дотриманням вимог чинного трудового законодавства, а тому суд не знаходить підстав для задоволення його позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40, 147, 151 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 175, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-Дніпро» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди –відмовити.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_15