Рішення № 16730489, 23.06.2011, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-566/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 року                                                                                 м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гречко Ю.В.

при секретарі – Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Синельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25 жовтня 2010 року до прокурора звернувся ОСОБА_1, який належить до категорії соціально-незахищених осіб, і у своєму зверненні просив провести перевірку законності проживання невідомих йому осіб у будинку його батька, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул..Жлоби,84, та за наявності підстав просив звернутися в його інтересах до суду. Проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_5, мати ОСОБА_6 позбавлена батьківських прав відносно сина на підставі рішення суду. 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 був зареєстрований за вищевказаною адресою. У 2008 році він вступив на навчання до професійно-технічного училища №2 в м.Дніпропетровську, де навчається на даний час і у зв’язку з цим фактично він проживав у м.Дніпропетровську. У жовтні 2010 року ОСОБА_1 повернувся до м.Синельникове, бажаючи потрапити в будинок за місцем реєстрації, але в будинку знаходилися відповідачі, які його не пустили і пояснили, що вони є власниками будинку. Згідно даних Синельниківського МБТІ вищезазначений будинок належить ОСОБА_5. Реєстрації у цьому будинку відповідачі не мають, договору оренди житлового приміщення з ними не укладався, тому проживають відповідачі у будинку безпідставно, чим створюють ОСОБА_1 перешкоди у користуванні будинком. Просить суд усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні будинком та виселити відповідачів з нього.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та пояснив, що він придбав вказаний будинок у ОСОБА_5, тому має право на проживання у ньому. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав і просить у їх задоволенні відмовити. Також зазначив, що відповідач ОСОБА_4 купив вказаний будинок у ОСОБА_5 за 10000,00 грн. Нотаріально договір не посвідчувався і на даний час відповідач подав до суду позовну заяву про стягнення з ОСОБА_5 вказаної суми, сплаченої за будинок. В процесі виконання даного рішення відповідач має намір залишити за собою цей будинок. Крім того, Батько позивача ОСОБА_5 є власником будинку і має право розпоряджатися ним, його син ОСОБА_1 в цьому будинку не проживав і має інше житло. Також вважає, що прокурор необґрунтовано звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, оскільки будь-яких перешкод для звернення ОСОБА_1 до суду самостійно не існує, розмір судових витрат по даній справі невеликий, ОСОБА_1 самостійно звернувся до прокурора, тому мав можливість звернутися самостійно і до суду.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, але завчасно надали суду письмові заяви, якими просять розглянути справу без їх участі. Проти задоволення позовних вимог заперечують і просять відмовити у їх задоволенні.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він є батьком ОСОБА_1 Раніше син проживав разом з ним, оскільки його мати позбавлена батьківських прав. Потім вони посварилися і син пішов жити до матері в м.Дніпропетровськ, оскільки там навчається. Він дійсно продав належний йому житловий будинок ОСОБА_4, отримав за нього 10000,00 грн., склав розписку та був складений договір. Про те, що його син неповнолітній і має право користуватися цим будинком він знав, але вважає, що сину є де проживати, а цей будинок йому не потрібен.

Таким чином, суд, заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Факт належності вказаного житлового будинку ОСОБА_5 підтверджується копією договору дарування будинку, укладеного 26 жовтня 2000 року, згідно якого ОСОБА_5 придбав вказаний будинок, а також довідкою Синельниківського МБТІ, згідно якої вказаний будинок зареєстрований за ОСОБА_5

Факт реєстрації ОСОБА_1 та факт його проживання у цьому будинку до 2009 року у судовому засіданні сторонами не оспорювався і вважається доведеним. Також сам власник будинку ОСОБА_5 цей факт підтвердив і пояснив, що його синові зручніше було проживати в м.Дніпропетровську у зв’язку з навчанням.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та його батьком вбачається з копії свідоцтва про народження.

Отже, ОСОБА_1 був членом сім’ї власника будинку, тобто ОСОБА_5, тому у відповідності до ч.1 ст.156 ЖК Української РСР має такі ж права щодо користування цим будинком, як і його власник.

З довідки від 08 грудня 2010 року вбачається, що ОСОБА_1 є учнем ПТУ №2 в м.Дніпропетровську з 01 вересня 2008 року, термін закінчення навчання – 26 червня 2011 року.

Отже, враховуючи надані суду докази та пояснення сторін по справі, показання свідка, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був зареєстрований у вищевказаному будинку, але тимчасово у ньому не проживав, поки навчався в іншому місці. Будь-яких рішень щодо позбавлення його права користування цим будинком не приймалося, тому він вважається членом сім’ї власником будинку і має право ним користуватися.

У відповідності до ч.1 ст.405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

У ст.396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Отже, ОСОБА_1 на час створення йому перешкод у користуванні належним його батькові будинком був неповнолітній, має право на користування цим будинком, а відповідачі безпідставно у ньому проживають і створюють ОСОБА_1 перешкоди у користуванні будинком.

Посилання відповідача та його представника на те, що будинок фактично був придбаний у ОСОБА_5 є необґрунтованими, оскільки у встановленому законом порядку цей договір не посвідчений, право власності на відповідача не оформлено і з тексту поданої відповідачем ОСОБА_4 позовної заяви вбачається, що він стягує у судовому порядку отримані ОСОБА_5 грошові кошти в розмірі 10000,00 грн.

Також при виявленні наміру продати вказаний житловий будинок ОСОБА_5 не врахував, що у будинку зареєстрований неповнолітній син, який має право користуватися цим будинком, у зв’язку з чим, допустивши відповідачів до проживання у будинку, порушив права сина ОСОБА_1 на користування ним.

Посилання представника відповідача на те, що прокурором безпідставно поданий позов в інтересах ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки на час звернення ОСОБА_1 до прокурора він був неповнолітній, не працює, є учнем ПТУ, юридично є неосвіченою людиною і звернення до суду самостійно потребувало як судових витрат, так і витрат на правову допомогу, тому звернення до суду з позовом прокурора є обґрунтованим.

Таким чином, суд вважає наявність фактів, якими прокурор обґрунтовує свої позовні вимоги, встановленою.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів у відповідності до ст..88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.391, 396, ч.1 ст.405 ЦК України, ч.1 ст.156 ЖК Української РСР, ст.ст.10, 60, 88, 209, 212 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні житловим будинком, розташованим за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Жлоби,84.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, із житлового будинку, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Жлоби,84.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь УДК у м.Синельникове ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 23929833, р/р: 31410537700034, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22090100, державне мито в розмірі 08 (вісім) грн. 50 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь УДК у м.Синельникове ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ОКПО: 23929833, р/р: 31215259700034, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО банку: 805012, КБКД: 22050000, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області в розмірі 37 (тридцять сім) грн. 00 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання – після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя: ОСОБА_8