Постанова № 16717387, 29.06.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2011 р.Справа № 5024/456/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Пироговського В.Т.

суддів Картере В.І., Жекова В.І.,

секретар судового засідання Марінова І.І.

за участю представників учасників процесу:

від ТОВ „Промислово фінансова група „Євробетон” не зявилися

від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції Колібабчук О.А.

розглянула апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово фінансова група „Євробетон”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 28.04.2011р.

у справі № 5024/456/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово фінансова група „Євробетон”

про стягнення 1620038,25 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 08.06.2011р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово фінансова група „Євробетон” на рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2011р. у справі № 5024/456/2011.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду за 09.06.2011р.

За правилами ст. 77 ГПК України 08.06.2011р., розгляд справи в апеляційному порядку відкладено на 29.06.2011р.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в засіданні 29.06.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитних договорів № 010/04-02/1740 від 11.10.2007р. та № 010/04-02/2486 від 17.09.2009р., звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово фінансова група „Євробетон” в якій просить:

-стягнути з відповідача достроково на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 010/04-02/1740 від 11.10.2007р. із додатковими угодами до нього: № 010/04-02/1740/1 від 22.09.2008р., № 010/04-02/1740/2 від 01.11.2009р., № 010/04-02/1740/3 від 26.02.2010р. в сумі 1048716,88грн., що включає заборгованість по кредиту в сумі 885849,53грн., заборгованість по відстках в сумі 137714,71грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 15229,89грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 9922,75грн.

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору № 010/04-02/2486 від 17.09.2009р. із додатковою угодою до нього № 010/04-02/2486/1 від 26.02.2010р. в сумі 571321, 37грн., що включає заборгованість по кредиту в сумі 437934грн., заборгованість по відсотках в сумі 92050,12грн., пеню за порушення строків повернення кредиту в сумі 35443,46грн. та пеню за порушення строків сплати відсотків в сумі 5893,79грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.04.2011р. (суддя Закурін М.К.) позов задоволено повністю, судові витрати покладено на відповідача.

Судове рішення з посиланням на ст.ст. 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, вмотивовано обгрунтованістю позовних вимог та достатністю наданих позивачем доказів в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед банком.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ „Промислово фінансова група „Євробетон”, звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити частково рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2011р. по даній справі та відмовити банку в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення суми кредиту та відсотків за його користування в сумі 25152,64грн., посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що позивачем нарахована штрафна санкція (пеня) за несвоєчасне погашення суми кредиту та відсотків за його користування відповідно до кредитного договору № 010/04-02/1740 від 11.10.2007р. із додатковими угодами до нього № 010/04-02/1740/1 від 22.09.2008р., № 010/04-02/1740/2 від 01.11.2009р., № 010/04-02/1740/3 від 26.02.2010р. за період який перевищує шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, а відтак висновки суду в цій частині не відповідають діючому законодавству, а саме ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строків стягнення пені.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач просить оскаржене рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з мотивів викладених у відзиві, посилаючись на необгрунтованість та невідповідність нормам чинного законодавства доводів особи, яка подала апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та обєктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:

ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”(банк), правонаступником якого у відповідності із пунктом 1.3. Статуту є Публічне акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль”, та ТОВ “Промислово фінансова група “Євробетон” (позичальник) укладено кредитний договір від 11.10.2007 року № 010/04-02/1740, згідно із яким Банк зобовязався надати позичальнику кредит в розмірі 1 245 200 грн. строком до 10.10.2014р. та зі сплатою 13,5 % річних. Згідно із додатковими угодами № 010/04-02/1740/1 від 22.09.2008 р., № 010/04-02/1740/2 від 01.11.2009 р., № 010/04-02/1740/3 від 26.02.2010 р. до вказаного вище договору внесені зміни відповідно до яких змінено розмір відсотків за користування кредитом, а саме з 22.09.2008 р. 17% річних, з 01.11.2009 р. 20% річних.

ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”(банк) та ТОВ “Промислово фінансова група “Євробетон”(позичальник) укладено кредитний договір від 17.09.2009р. № 010/04-02/2486, відповідно до якого Банк зобовязався надати позичальнику кредит в розмірі 437934 грн строком до 12.09.2010р. зі сплатою 28 % річних. Пунктом 5.1. договору сторонами досягнуто згоди щодо зобовязання позичальника щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом не пізніше останнього робочого дня кожного місяця.

В підтвердження надання кредитних коштів за вказаними договорами, позивачем надано виписки банку по особовому рахунку позичальника № 20799572, з яких вбачається перехування банком коштів в сумі 1 200 000 грн. за першим договором та 437 934 грн. за другим.

У звязку із несвоєчасним виконанням позичальником своїх зобовязань за укладеними договорами банк вимогами-претензіями від 13.09.2010р. та від 13.09.2010р. № № 27, 28 звернувся до ТОВ “Промислово фінансова група “Євробетон” із вимогами про виконання порушеного зобовязання. За твердженнями банку на день підготовки позовної заяви вимоги банку залишені без задоволення.

Посилаючись на невиконання позичальником умов укладених кредитних договорів, банк звернувся до суду першої інстанції із відповідним позовом, який правомірно задоволено з урахуванням обставин справи, наявних у справі доказів та вимог чинного законодавства України.

Дослідивши мотиви з яких судом першої інстанції задоволено позовну заяву ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Херсонської обласної дирекції, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду та зазначає:

ТОВ “Промислово фінансова група “Євробетон” звернулась до суду апеляційної інстанції із скаргою, в якій оскаржує прийняте судом рішення в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення суми кредиту за кредитним договором від 11.10.2007р. № 010/04-02/1740 та відсотків за його користування в сумі 25152,64грн.

Положеннями ч. 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 549 ЦК України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавчо встановлено залежність застосування граничного шести місячного строку для застосування штрафних санкцій від умов договору.

За умовами п. 10.2. кредитного договору від 11.10.2007р. № 010/04-02/1740 за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

При цьому, відповідно до п. 9.1. вказаного договору, договір набуває чинності з дати укладення та діє до часу повного погашення позичальником заборгованості (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів, пені, відшкодування витрат та збитків кредиторам).

Отже, сторонами за кредитним договором від 11.10.2007р. обумовлено строки для стягнення пені та інших санкцій за період що перевищує 6 місяців, а відтак висновок господарського суду про задоволення позову у повному обсязі не суперечить чинному законодавству України та умовам договору.

Таким чином, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу щодо неможливості у даному випадку нарахування та стягнення пені за період який перевищує шість місяців, суперечать нормам чинного законодавства та наведеним обставинам справи.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду від 28.04.2011р. зі справи № 5024/456/2011 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 77,85,99,101-105 ГПК України колегія судів,

Постановила:

Рішення господарського суду Херсонської області від 28.04.2011р. зі справи № 5024/456/2011 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя В.Т. Пироговський

Судді В.І. Картере В.І. Жеков Повний текст постанови підписано 05.07.2011р