Рішення № 16717049, 05.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" липня 2011 р.Справа № 22/17/5025/509/11 за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа", м. Хмельницький

про стягнення 4000,00 грн. заподіяних збитків

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю від 07.02.2011р.

відповідача: ОСОБА_4 - директор

Повне рішення складено та підписано 05.07.2011р.

Суть спору: позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 4000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлений позов, зазначає, що 18.06.2009р. під час демонтажу сусіднього кіоску, представниками відповідача був пошкоджений дах належного позивачу павільйону. Сума завданих пошкодженням даху збитків, за твердженнями позивача, складала 1550,00 грн., які відповідач зобов'язався відшкодувати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в повному обсязі. Дані обставини, на думку позивача, підтверджуються актом від 18.06.2009р., постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2009р. Зарічанського ВМ ХМВ УМВС України у Хмельницькій області.

Однак, відповідач завдані позивачу збитки не відшкодував, а затікання дощу через пошкоджений дах призвели до пошкоджень внутрішніх стін належного позивачу павільйону. Зазначені пошкодження призвели до збільшення суми завданих фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збитків.

Відповідно до договору підряду №19/2 від 19.09.2009р., кошторису на ремонт, квитанцій до прибуткових касових ордерів №19/2 від 20.09.2009р., №19/3 від 24.09.2009р. позивачем було витрачено на відновлення пошкодженого павільйону, в тому числі і внутрішніх стін, 4000,00грн.

Таким чином, з врахуванням того, що відповідач ухиляється від відшкодування завданих збитків в сумі 4000,00 грн. позивач, відповідно до приписів ст. 1 ГПК України, звернувся до суду за захистом свого порушеного права. Як на підставу заявлених позовних вимог посилається на ст.1166 Цивільного кодексу України.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивач подав до суду копії Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2009р., акту від 29.06.2009р., додатку №1 до договору підряду №18/1 від 20.06.2009р., акту №12 від 19.10.2009р., договору підряду №190 від 19.09.2009р., додатку №1 до договору підряду №19/2 від 19.09.2009р., квитанції до прибуткового касового ордера №19/2 від 20.09.2009р., №19/3 від 24.09.2009р., копії правовстановлюючих документів на павільйон за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог, надав відзив на позов, де вказує на необґрунтованість позову, оскільки акт від 19.10.2009р. не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України, так як не містить в собі визначення про те, які посадові особи і робітники включені в члени комісії, невідомо де вони працюють; яке відношення має вищевикладене до демонтажу сусіднього кіоску, в результаті чого був пошкоджений дах павільйону; не надано доказів правомірності знаходження павільйону Позивача за адресою АДРЕСА_2, оскільки останній знаходився за межами червоної лінії; на якій підставі позивач вважає даний акт від 19.10.2009р. таким, що фіксує факт пошкодження невідомо ким, невідомо якого павільйону після того, як пройшло 4 місяці, тобто з 18.06.2009р. по 19.10.2009р.

Акт від 18.06.2009р., за твердженнями відповідача, не містить в собі ні адреси, де встановлений факт руйнування павільйону, ані власника павільйону, ані причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача 18.06.2009р. та шкодою, що нанесена позивачу.

При цьому, відповідачу стало відомо про зобов'язання щодо відшкодування завданих позивачу збитків в сумі 4000,00 грн. після звернення останнього з позовом до суду.

Підсумовуючи вищезазначене відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивач зареєстрований за адресою: 29000, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1.

Згідно Довідки АА №329007 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України товариство з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2, код 22781943.

Наявний в матеріалах справи Акт від 29.06.2009р., складений в присутності ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_5, ОСОБА_6, свідчить про те, що 18.06.2009р. ПП "Приватна справа" зруйнувала ПП Оганісяну павільйон. При цьому в приміщенні павільйону (кафе) позивача, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, була зруйнована частина даху на суму 1550,00 грн. Кошторис, виданий на вказану суму ПП ОСОБА_5 для відновлення зруйнованого даху, був наданий директору ТОВ "Приватна справа" ОСОБА_4, який, в свою чергу, пообіцяв в десятиденний термін відремонтувати пошкоджений дах.

В процесі розгляду справи відповідач вказаного факту не спростував.

Згідно кошторису на ремонт робіт (додаток 1 до договору підряду №18/1 від 20.06.2009р.) затрати на матеріали та роботу складають 1550,00 грн. Вказаний кошторис склав ОСОБА_5 та погодив підприємець ОСОБА_1

19.09.2009р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (замовник) та ПП "ОСОБА_5" (Підрядник) був укладений договір підряду №19/2, відповідно до п. 1.1. якого за даним договором Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, якісно і в повному обсязі виконати відповідно до умов цього договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Характер робіт - ремонт приміщення. Місцезнаходження об'єкту - АДРЕСА_2 (п.1.2., 1.3. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору вартість всіх доручених Підряднику по цьому Договору робіт та продукції визначається на підставі складеного кошторису, затвердженого Замовником, що є невід'ємною частиною даного договору. Вартість робіт складає 2492 (дві тисячі чотириста дев'яносто дві гривні).

Відповідно до кошторису на ремонт (додаток 1 до договору підряду №19/2 від 19.09.2009р.) затрати на матеріали складають 1507,5 грн., затрати на роботу складають 2492,5 грн. Загалом робота та матеріали складають 4000,00 грн.

На підставі квитанцій до прибуткового касового ордера №19/2 від 20.09.2009р. на суму 1000,00 грн., №19/3 від 24.09.2009р. на суму 3000,00 грн. ОСОБА_1 сплатив ПП ОСОБА_5 вартість ремонту згідно кошторису в розмірі 4000,00 грн.

Згідно витягу з рішення 27 сесії Хмельницької міської ради від 24.06.2009 р. №15 міська рада вирішила поновити договори оренди ділянок, а саме для фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, місце розташування - АДРЕСА_2, під будівництво магазину продовольчих товарів (договір купівлі-продажу від 31.03.2009 р.).

Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення павільйону-магазину від 31.03.2009р. торгове приватне підприємство "ОПТТОРГ" (продавець) продало, а фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (покупець) купив приміщення павільйону-магазину, площею 75,8 кв.м., що розташований за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. П.Мирного 69/1А.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно об'єкт незавершеного будівництва, магазин продовольчих товарів готовністю 21% в АДРЕСА_2 зареєстрований за ОСОБА_1

Відповідно п. 4 до договору оренди землі №040974200334 від 22.12.2009 р. позивачу передається в оренду земельна ділянка разом з об'єктом незавершеного будівництва готовністю 21% площею 96 кв.м.

За твердженнями позивача будь-яких інших павільйонів, в тому числі кафе, за адресою: м. Хмельницький, АДРЕСА_2, які належать останньому на праві власності не існує. Відповідачем даного факту не спростовано.

Сума завданих збитків на момент пошкодження даху складала 1550,00 грн., що, за твердженнями позивача, підтверджується актом від 29.06.2009р. та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 20.08.2009р. Зарічанського ВМ ХМВ УМВС України у Хмельницькій області, якою встановлено, що між діями громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_1 грубого порушення громадянського порядку виявлено не було, а вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в порядку приватного звинувачення судом, сума матеріального збитку становить 1550,00 грн., що за своєю малозначимістю не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла та не могла заподіяти значної матеріальної шкоди.

Зі змісту пояснень від 19.08.2009 р. генерального директора "Приватна справа" ОСОБА_4 вбачається, що під час демонтування вагончика випадково було пошкоджено дахове перекриття приміщення позивача. При цьому згідно даного пояснення відповідач зобов'язувався замінити дане покриття на нове.

19.10.2009р. комісія в складі ПП ОСОБА_1, завідуючих ОСОБА_7, ОСОБА_8, виконувачів робіт ПП ОСОБА_5, склали акт про те, що 18.06.2009р. при розборі павільйону ПП ОСОБА_3 була зруйнована частина даху кафе по АДРЕСА_2.

Внаслідок того, що відповідач протягом трьох місяців так і не відремонтував пошкоджений дах, та не відшкодував завдані своїми діями збитки, затікання дощу через пошкоджений дах призвели до пошкоджень внутрішніх стін належного позивачу павільйону, в результаті чого зазначені пошкодження призвели до збільшення суми збитків в розмірі 4000,00грн.

Розмір завданих збитків в сумі 4000,00 грн. підтверджується наявним в матеріалах справи кошторисом на ремонт від 19.09.2009р.

Несплата відповідачем розміру шкоди, заподіяної належному позивачу павільйону стала підставою для останнього звернутись до господарського суду з даним позовом.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Положеннями ч.ч. 1, 3 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки (п. 6 роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди").

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права. Шкода це не тільки обовязкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті 1166 ЦК України, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

Принцип повної компенсації завданої шкоди означає також, що, хоча відшкодуванню підлягають будь-які матеріальні втрати потерпілої сторони, відшкодування збитків, втім, не повинно її збагачувати.

Відповідно до роз'яснення Вищого Арбітражного Суду №02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди", крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.

Згідно п.6 даного роз'яснення, як у випадках порушення зобов'язання за договором, так і за зобовязанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, цивільне законодавство (статті 614 та 1166 ЦК України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Загальні положення, що відносяться до поняття збитків, встановлені ст.22 ЦК України. Боржник шляхом відшкодування кредитору збитків повинен відновити майновий стан кредитора, який би існував при відсутності порушення зобовязання, або завдання шкоди.

Наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення боржником зобовязання чи завдання шкоди. В підтвердження реальних збитків позивач посилається на договір підряду №19/2 від 19.09.2009р., кошторис на ремонт, квитанції до прибуткових касових ордерів, акти від 29.06.2009р., від 19.10.2009р., постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Так, матеріалами справи встановлено, що і не заперечується відповідачем, 18.06.2009р. під час демонтажу сусіднього кіоску, представниками товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" був пошкоджений дах павільйону, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, внаслідок чого завдано збитки в розмірі 1550,00 грн.

Доводи відповідача проте, що в процесі руйнування павільйону приватного підприємця ОСОБА_3 пошкодження зазнав кіоск який не є власністю позивача, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними у справі доказами, а саме рішенням двадцять сьомої сесії міської ради від 24.06.2009р. №15, договором оренди землі №040974200334 від 22.12.2009р., договором від 31.03.2009р. купівлі-продажу приміщення павільйону-магазину, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22657199 від 06.05.2009р. Зі змісту даних доказів вбачається, що позивач придбав приміщення павільйону магазину за адресою в м. Хмельницькому по АДРЕСА_2, вказане приміщення є об'єктом незавершеного будівництва та на час заподіяння шкоди знаходилось на орендованій земельній ділянці по зазначеній вище адресі. Також вказані доводи спростовуються змістом листа інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області №7/22-1695 від 19.11.2009 р., згідно якого позивачу наданий дозвіл на виконання будівельних робіт під будівництво кафе та магазину АДРЕСА_2.

Посилання відповідача в підтвердження своїх доводів на припис міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" №1343 від 10.05.2008 р. є безпідставними, оскільки даний припис не підтверджує доводи відповідача та стосуються лише виконання суб'єктами господарювання "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України".

Крім того, з аналізу постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та пояснення генерального директора ринку "Приватна справа" від 19.08.2009 р. вбачається, що ОСОБА_4 не заперечує факту пошкодження покрівлі кіоску, який знаходився поруч з демонтованим кіоском, та зобов'язувався його відремонтувати, повідомивши про це позивача.

Враховуючи вимоги чинного законодавства України та встановлені судом факти позивачем доведено, що діях відповідача є склад правопорушення, за яке застосовується така міра відповідальності як відшкодування збитків.

Зокрема, розмір збитків в сумі 1550 грн. доведено матеріалами справи, а саме актом від 29.06.2009 р., додатком №1 до договору підряду №18/1 від 20.06.2009 р., договором підряду №19/2 від 19.09.2009 р., кошторисом на ремонт, квитанціями, актом виконаних робіт №20/9 від 20.10.2009 р.

При цьому судом взято до уваги, що відповідачем не спростовано факти викладені в акті від 29.06.2009 р. складеного та підписаного приватними підприємцями ОСОБА_1, приватним підприємцем ОСОБА_5. та ОСОБА_6

Також, товариством з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" не спростовано розміру шкоди в сумі 1550 грн., в т.ч. затрати на матеріали в сумі 470 грн. та роботи в сумі 1080 грн.

Пошкодження відповідачем покрівлі кіоску, який знаходився поруч з демонтованим кіоском, підтверджується поясненнями представника відповідача в судових засіданнях, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи та поясненням генерального директора ринку "Приватна справа" від 19.08.2009 р.

При цьому в процесі розгляду справи відповідачем не доведено будь-якими належними та допустимими доказами того, що під час демонтажу кіоску приватного підприємця ОСОБА_3, працівниками відповідача пошкоджено дах павільйону іншої особи, тобто не позивача.

Однак судом звертається увага, що за зобов'язанням, яке виникає внаслідок заподіяння шкоди цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника.

Відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про відсутність в діях останнього вини.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає що між пошкодженням відповідачем покрівлі павільйону в АДРЕСА_2, належного позивачу, та шкодою заподіяною приватному підприємцю ОСОБА_1 в розмірі 1550 грн. існує прямий причинний зв'язок, який позивачем доведено.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1550,00 грн. збитків, заявлені обґрунтовано, підтверджені належними по справі доказами, розрахунок завданої шкоди підтверджується кошторисом на ремонт від 20.06.2009р., доказами оплати ремонту, змістом постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, а також розмір збитків в сумі 1550,00 грн. не заперечується самим відповідачем, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.

Стосовно вирішення спору в частині стягнення 2450,00 грн. збитків, завданих через пошкоджений дах внутрішнім стінам павільйону, що належить позивачу, судом враховується наступне.

Так, не можуть бути покладені в основу визначення суми матеріальних збитків договір підряду та квитанцій до прибуткових касових ордерів на виконання робіт, оскільки позивачем не надано доказів того, що необхідність виконання таких робіт спричинена саме в результаті пошкодження відповідачем даху, а отже неможливо дійти висновку, що ремонтні роботи стосувались лише тих пошкоджень, що були отримані внаслідок необережного демонтажу сусіднього кіоску. Також не є належним доказом суми матеріальних збитків наявний в матеріалах справи акт від 19.10.2009р., оскільки останнім лише зафіксовано пошкодження даху кафе по АДРЕСА_2 та невиконання зобов'язань щодо ремонту зруйнованого даху, що в подальшому призвело до пошкоджень внутрішніх стін павільйону. Втім, не підтверджує, що затікання дощу через пошкоджений дах призвели до пошкодження внутрішніх стін належного позивачу павільйону.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту заподіяння збитків в розмірі 2450,00 грн. позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 2450,00 грн. збитків, завданих через пошкоджений дах внутрішнім стінам павільйону, що належить позивачу, необхідно відмовити, в зв'язку з його необґрунтованістю, не доведеністю належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (38,75%).

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа", м. Хмельницький про стягнення 4000,00 грн. заподіяних збитків задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Приватна справа" (29000, м. Хмельницький, пр-т Миру, 69, код 22781943) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) 1550,00 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят гривень 00 копійок) заподіяних збитків, 39,53 грн. (тридцять дев'ять гривень 53 копійки) державного мита, 91,06 грн. (дев'яносто одну гривню 06 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу,.

Повне рішення складено та підписано 05.07.2011 р.

Помічник судді Гураль Л.Л.