Рішення № 16681434, 25.05.2011, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-93/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2011 року

Святошинський районний суд м.Києва

у складі головуючого суддіКохановської З.С.

при секретаріЧірковій М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Житловик”, третя особа: Колективне підприємство “Київтрактородеталь” про визнання договору недійсним та стягнення коштів -

В С Т А Н О В И В:

13.03.2008 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним право приватної власності на обєкт нерухомого майна, а саме двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1.

02.06.2008 року рішенням Святошинського суду м. Києва за ОСОБА_1 визнано право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

07.05.2009 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду від 02.06.2008 року за нововиявленими обставинами в частині його позовних вимог, мотивуючи тим, що рішенням Дніпровського районного суду від 29.11.2007р. право власності на квартиру АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2009 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2009 року скасовано за нововиявленими обставинами.

02.07.2009 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся із заявою про зміну предмету позову, якою просив визнати недійсним договір №001-1205 інвестування будівництва житла від 16.12.2005 року між ТОВ «ЖИТЛОВИК» та ОСОБА_1, стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1 збитки у подвійному розмірі в сумі 1054818 грн.00 коп., стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами у розмірі 285344 грн. 09 коп., стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1, 3 % річний у розмірі 42481 грн. 71 коп., стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 302205 грн. 36 коп. 27.07.2009 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним договір №001-1205 інвестування будівництва житла від 16.12.2005 року між ТОВ «ЖИТЛОВИК» та ОСОБА_1, стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1 збитки у подвійному розмірі в сумі 1054818 грн.00 коп., стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1 проценти за користування грошовими коштами у розмірі 142691 грн. 69 коп., стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1, 3 % річний у розмірі 42481 грн. 71 коп., стягнути з ТОВ «ЖИТЛОВИК» на користь ОСОБА_1 інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 302205 грн. 36 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідач не мав правових підстав на укладення договору інвестування будівництва, навмисно ввів в оману позивача отримавши кошти в розмірі 527409,00 грн., чим заподіяв позивачу збитки в подвійному розмірі сплаченої вартості об”єкту інвестування, користувався цими коштами, а тому відповідно до ст. ст.230, 625 та 1048,1212 ЦК України просив задовольнити заявлені вимоги.

Представник ТОВ "Житловик" проти позову не заперечував, підтвердивши, що ТОВ “Житловик” не проводив розрахунок за договором про відступлення права вимоги (цесії) від 22.03.2005 року, відповідно до угоди від 15.08.2003 року та додаткової угоди від 15.03.2005 року укладеними з Колективним підприємством “Київтрактородеталь”.

Позивач та представник 3-ї особи в судове засідання не з"явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 22.03.2005 року між Колективним підприємством “Київтрактородеталь” та ТОВ “Житловик” укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до якого, останній набуває право вимоги житлової площі в розмірі 767,01 кв.м. з моменту остаточного розрахунку (а.с. 13) згідно угоди від 15.08.2003 року та додаткової угоди від 15.03.2005 року укладеної між Колективним підприємством “Київтрактородеталь” та ТОВ “Житловик” (а.с. 14-15), який останнім не проведено, що підтверджується поясненнями представника ТОВ “Житловик”.

16.12.2005 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Житловик" укладено договір № 001-1211 інвестування будівництва житлового будинку, відповідно до якого ОСОБА_1 бере участь у фінансуванні будівництва багатоповерхового будинку, а саме двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 83,55 кв.м., що розташована на двадцять другому поверсі в будинку за адресою: перетин пр. 50 річчя Жовтня та вул. Строкача в м. Києві, шляхом внесення коштів на рахунок ТОВ "Житловик" у сумі 527409 грн.00 коп. (а.с.7-10).

Згідно довідки виданої ТОВ "Житловик" позивачем внесено грошові кошти в розмірі 100 % від загальної вартості об'єкта інвестування, визначеної умовами договору на інвестування будівництва №001-1211 від 16.12.2005 року(а.с. 11).

Рішенням Святошинського суду м. Києва від 02.06.2008 року за ОСОБА_1 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 55-57).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03.06.2009 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 02.06.2008 року скасовано за нововиявленими обставинами за заявою представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, а справу призначено до судового розгляду (а.с.75-76).

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до ч.2 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов”язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв”язку з вчиненням цього правочину.

Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв”язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки) та доходи, які особа моглаб реально одержати за звичайних обставин, як би її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсним договору інвестування будівництва житла відповідно до ч.1 ст.230 ЦК УКраїни та стягнення сплачених коштів позивачем у сумі 527409 грн.00 коп. відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, а в частині стягнення збитків у подвійному розмірі відповідно до ч.2 ст.230 ЦК України, процентів за користування коштами відповідно ч.1 ст. 1048 ЦК України, а також 3 % річних та інфляційних відповідно до ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню, оскільки ні позивачем ні його представником не надано доказів завдання збитків, які передбачено ст.22 ЦК України, договір укладений між сторонами не являється договором позики, як передбачено ч.1 ст.1048 ЦК України, та не передбачено договором грошового зобов”язання відповідача перед позивачем щодо повернення отриманих від позивача коштів у випадку не виконання умов договору (ст.625 ЦК України).

Відповідно ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачені витрати на інформаційно-технічне забеспечення розгляду справи у сумі 30 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1700 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.22,230,625, 1048,1212 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-61, 88, 209, 212- 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заявлені вимоги задовольнити частково.

Визнати договір №001-1211 інвестування будівництва житлового будинку від 16.12.2005 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Житловик” та ОСОБА_1, недійсним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Житловик”, розташованого м.Київ, вул. Малокитаївська,3, код 24586192, р/р 26004700245001 в Шевченківській філії ПАТ “Київ”, МФО 300799, на користь ОСОБА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, інвестиційні кошти у сумі 527409 грн.00 коп., сплачені витрати на інформаційно-технічне забеспечення розгляду справи у сумі 30 грн.00 коп. та судовий збір у сумі 1700 грн., всього 529139 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

С У Д Д Я :