Ухвала суду № 16645055, 30.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"30" червня 2011 р. Справа № 2а-7445/10/0670

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Малахової Н.М.

суддів: Котік Т.С.

Мацького Є.М.,

при секретарі Лабунській Ю.В. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі апеляційні скарги Першого заступника прокурора Житомирської області, Державної податкової інспекції у м.Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" березня 2011 р. у справі № 2а-7445/10/0670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА-ОЙЛ" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Посилався на те, що податковим повідомленням - рішенням товариству визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 8065693,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 4032847 грн., а разом 12098540,00 грн. за порушенням вимог п.п. 51, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказане рішення вважає протиправним, оскільки товариство має належним чином оформлені документи, що підтверджують його господарську діяльність за період, що перевірявся.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2011 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 07.05.2010 року № 0001372301/1, від 03.06.2010 року № 0001372301/1, від 02.07.2010 року № 0001372301/2, від 10.09.2010 року № 0001372301/3.

В апеляційних скаргах перший заступник прокурора Житомирської області та Державна податкова інспекція у м. Житомирі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. Посилаються на те, що у позивача відсутні документи, які підтверджують отримання ним нафтопродуктів у ТОВ "Славія".

Колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Фа-Ойл" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу №48-10/08-ФО від 01.10.2008 р. з ТОВ "Славія"(Продавець). Згідно якого Продавець зобов'язується доставити і передати у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов"язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму в терміни, обумовлені даним Договором. Умови доставки у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів "Інкотермс"(2000).-ЕХ\Ґ склад ВАТ "Дніпронафтопродукт" м. Дніпропетровськ .

14.10.2008 року між ВАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) та ТОВ "Фа-Ойл" (Поклажодавець) було укладено договір зберігання №1410/08-8, на умовах якого Зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем, і повернути їх Поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. Пунктом 1.2 даного Договору було передбачено, що Зберігач має право здійснювати відпуск товару зі складів третіх осіб, які знаходяться в договірних відносинах зі Сторонами цього Договору, тільки за вимогою Поклажодавця .

01.12.2008 року між ТОВ "Фа-Ойл"(3амовник) та ТОВ "Солара-М" (Перевізник) було укладено договір №С/08-03 перевезення вантажів, відповідно до якого Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення, видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується Вантажоодержувач), а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу. Місце відправлення вантажу і пункт призначення, в який повинен бути доставлений вантаж, кожного разу зазначається в замовленні (п.1.2 Договору) .

Окрім цього, 01.12.2008 року між ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ" (Перевізник) та ТОВ "Фа-Ойл"(3амовник) було укладено договір №0112-2/08А перевезення вантажів автомобільним транспортом, згідно якого Перевізник зобов"язується приймати, а Замовник надавати для перевезення вантажі в обсязі й порядку, установленому умовами даного Договору.

Позивач, придбавши нафтопродукти на складі ВАТ "Дніпронафтопродукт" у ТОВ "Славія", яке також зберігало нафтопродукти на складах ВАТ "Дніпронафтопродукт" згідно укладеного договору, отримував їх зі складу ТОВ "Солара-М" на станції Калинівка Вінницької області та зі складу ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ" на станціях Дунаївці та Староконстантинів Хмельницької області.

З вказаними підприємствами ВАТ "Дніпронафтопродукт" були укладені договори користування ємкостями та зберігання, а тому ТОВ "Солара-М", ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ" видавали нафтопродукти третім особам за вимогою ВАТ "Дніпронафтопродукт".

З 22.04.2010р. по 28.04.2010р. відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Фа-Ойл” щодо правомірності донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по Акту перевірки від 09.02.2010р., за наслідками якої було складено акт від 28.04.2010р. № 2425/23-1/36169535/0100.

Згідно акту перевірки, який складено відповідачем, ТОВ “Фа - Ойл”, в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість", завищено податковий кредит упродовж періоду, що перевірявся, в сумі 8442425,00 грн. по придбанню нафтопродуктів від ТОВ “Славія” по угоді, яка є нікчемною.

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ “Фа - Ойл” не мало права на податковий кредит по отриманим податковим накладним від постачальника ТОВ “Славія”, оскільки у позивача відсутні підтверджуючі документи щодо приймання - передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ “Славія”. Окрім цього, відсутні первинні бухгалтерські документи, які б свідчили про передачу та транспортування (передбачені вимогами чинного законодавства щодо придбання, оприбуткування та транспортування ПММ) від ТОВ "Славія" до орендованих ТОВ "Фа-Ойл" АЗС, сторонами договору не дотримані істотні умови договору.

На підставі акту 07.05.2010 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001372301/1, яким визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 8 065 693,00 грн.; штрафні санкції 4032847,00 грн., а разом 12098540,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ТОВ “Фа - Ойл” оскаржило повідомлення рішення 21 травня 2010 року до ДПІ у м. Житомирі, 14.06.2010 року до ДПА у Житомирській області,12 липня 2010 року до ДПА України. По результатам розгляду вказаних скарг податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 07.05.2010 року №0001372301/1 залишено без зміни.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження викладених в акті перевірки порушень ТОВ "Фа - Ойл" вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та правомірності прийнятого повідомлення - рішення. Здійснення господарських операцій з ТОВ "Славія" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а купівля ПММ пов`язана з господарською діяльністю позивача, так як підприємство здійснює реалізацію ПММ.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують отримання нафтопродуктів та витрати позивача в матеріальній формі, що були здійснені ним як компенсація вартості придбаного товару (нафтопродуктів) за угодою з ТОВ "Славія".

Зокрема, здійснення господарських операцій підтверджується накладними, податковими накладними та журналом реєстрації довіреностей на отримання товару, які оформлені відповідно до вимог Закону.

Крім того, факт транспортування нафтопродуктів від ТОВ "Славія" підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та актами виконаних робіт, складених ТОВ "Фа-Ойл", крім ТОВ "Солара-М", також з ТОВ "АЙЛЕНД ОІЛ", ВАТ "Дніпронафтопродукт", виконання яких відповідачем під сумнів не ставиться.

Договори, на виконання яких складались вищезазначені первинні документи є чинними на день розгляду спору, відповідають вимогам, встановленим статтею 638 ЦК України, та статтею 180 ГК України. По ним було проведено розрахунки та підписано акти передачі-приймання нафтопродуктів. Жодна із сторін не заперечувала факту переходу права власності.

У відповідності до п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, обєктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобовязана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для зарахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, відповідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.,7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту:

- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;

- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковими накладними чи митними деклараціями.

Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість зазначений Закон не містить.

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Як вбачається з фактичних обставин справи, на момент видачі податкових накладних контрагенти та ТОВ “Фа-Ойл” були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, а отже мали право складати податкові накладні.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Матеріалами перевірки підтверджено, що на момент здійснення перевірки податковий кредит по господарським операціям позивача з контрагентами підтверджений податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

Доводи апеляційних скарг, що у позивача відсутні документи, які підтверджують факт отримання ТОВ “Фа-Ойл” паливно-мастильних матеріалів від ТОВ “Славія” (товарно-транспортні накладні, сертифікати відповідності та якості, акти приймання-передачі нафтопродуктів, рахунки-фактури та інші, що свідчать про реальність здійснюваних операцій), крім накладних та податкових накладних є безпідставними, виходячи з наступного.

З листа ВАТ "Дніпронафтопродукт" від 28.09.2010 року № 10/2809/02, слідує, що відповідно до укладеного договору та з ціллю мінімізації витрат на перевезення нафтопродуктів з одного регіону до іншого, ТОВ "Фа-Ойл" виявило бажання отримувати нафтопродукти у Житомирській області чи найближчих до Житомира регіонах. Враховуючи, що ВАТ "Дніпронафтопродукт" зберігало нафтопродукт окрім Дніпропетровської та Київської області, ще й у Вінницькій та Хмельницькій областях, нафтопродукти ТОВ "Фа-Ойл" видавались зі зберігання третіх фірм, що передбачено укладеним договором. Окрім цього судом встановлено, що транспортування нафтопродуктів проводилося у відповідності до приписів Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива і енергетики, Міністерства економіки, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155. Паспорти якості, сертифікати відповідності при поставці палива на АЗС товариства надавалися та зберігалися згідно норм чинного законодавства, факт поставки палива на АЗС відображався в журналі обліку.

Постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 196,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Першого заступника прокурора Житомирської області та Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2011 року-без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Н.М. Малахова

судді: Т.С. Котік

Є.М. Мацький

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ФА-ОЙЛ" вул. Бялика, 10,м.Житомир,10014

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі м-н Перемоги 2,м.Житомир,10014