Ухвала суду № 16580778, 29.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"29" червня 2011 р. Справа № 2а/1770/311/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.3

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

при секретарі Жарській І.В. ,

за участю представника позивача: ОСОБА_2, довіреність № 30 від 11.01.2011 р.,

від відповідача: не з"явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2011 р. у справі № 2а/1770/311/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" до Державної податкової інспекції у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24лютого 2011 року позов ТОВ "РЗВА-Електрик" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 001022344/0/23-318 від 23.12.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 132280 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів, робіт та послуг встановлено підприємства, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов"язань суми ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ "РЗВА-Електрик", а відповідно і сплату ПДВ до бюджету.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №001022344/0/23-318 від 23.12.2010 р., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 132280 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяві зазначив, що підприємством правомірно розраховано суму бюджетного відшкодування по декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Відповідачем не було встановлено жодних порушень щодо відображення позивачем в декларації суми податкового зобовязання, натомість підтверджено наявність і відповідність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Вказав, що відсутність підтвердження за результатами зустрічних перевірок та в ході співставлення даних факту декларування контрагентами по ланцюгу постачання сум податку на додану вартість до складу своїх податкових зобовязань, не впливає на право позивача по віднесенню до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість в ціні товарів та послуг та на заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість. На підтвердження своїх доводів посилається на норми пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року.

В процесі розгляду справи встановлено, що ТОВ «РЗВА-Електрик» зареєстроване юридичною особою, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Рівненській області про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.62). Позивач є платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до свідоцтва №100007830 від 22.12.2006 р. (а.с.63).

Як вбачається з декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року та розрахунку бюджетного відшкодування ТОВ «РЗВА-Електрик»було задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку в розмірі 1832508 грн. (а.с.93-96,101,103), що виникло у звязку з перенесенням відємного значення за березень 2010 року (а.с.80-91).

15 грудня 2010 року ДПІ у м. Рівне було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «РЗВА-Електрик»за квітень 2010 року з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. За результатами перевірки складено Акт №2053/23-300/34704105 від 15.12.2010 р. (а.с.8-10).

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «РЗВА-Електрик» по декларації за квітень 2010 року заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1832508 грн., однак не підтверджено бюджетне відшкодування в сумі 132280 грн. по основному постачальнику ТОВ «Рівненські промислові системи», якому позивач у звітному місяці (березень 2010 р.) на виконання умов договору купівлі-продажу №30/03/10 від 30.03.2010 р. перерахував кошти за продукцію на суму 8000000 грн., в т.ч. ПДВ 1333333,33 грн. Досліджуючи ланцюг постачання податковим органом було встановлено, що ТОВ «Рівненські промислові системи» отримало трансформатори від ПП «Інтеренерго» на загальну суму 793 680 грн. в т.ч. ПДВ 132 280 грн. На направлений запит до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя отримано відповідь №6962/7/23-08 від 30.11.2010 року в якій зазначено, що ПП «Інтеренерго»є посередник, постачальником продукції є ВАТ «Запоріжський завод високовольтної апаратури». При опрацюванні автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено, що ВАТ «Запоріжський завод високовольтної апаратури» сформовано податковий кредит за березень 2010 року по: ПП «Ле-Рой»на суму ПДВ 390 000 грн., яке зареєстроване в Нововолинській ОДПІ та має стан «14»«визнано банкрутом», ТОВ «Алвіста Інвест»на суму ПДВ 27 049,69 грн., яке зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ та має стан «4»- «порушено провадження у справі про банкрутство»; за квітень 2010 року по ТОВ «Алвіста Інвест»на суму ПДВ 15384,34 грн., яке зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ та має стан 4 «порушено провадження у справі про банкрутство»; за травень 2010 року по ТОВ «Роксвіл»на суму ПДВ 58132,80 грн., яке зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ та має стан 14 - «визнано банкрутом»; по ТОВ «Виробнича фірма Промпак»на суму ПДВ 82800 грн., яке зареєстроване в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровськ та має стан 14 «визнано банкрутом»; за червень 2010 року по ТОВ «Алвіста Інвест»на суму ПДВ 20 977,82 грн., яке зареєстроване в ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровськ та має стан 4 «порушено провадження у справі про банкрутство».

Крім того, ТОВ «РЗВА-Електрик» сформовано податковий кредит березня 2010 року по ряду підприємств, які за даними системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України мають стан «прийнято рішення про припинення (ліквідацію)», «порушено провадження у справі про банкрутство», «місцезнаходження не встановлено», «запит на встановлення місцезнаходження» тощо.

Внаслідок того, що при відпрацюванні ланцюгів постачання продукції по ряду підприємств постачальників неможливо підтвердити включення до податкових зобовязань сум ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ «РЗВА-Електрик», податковим органом в акті перевірки зроблено висновок, що такі суми податку на додану вартість відповідно не були сплачені до бюджету, а тому позивачем на порушення п.1.8 ст.1, пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 132280 грн. за квітень 2010 року.

Не погодившись з такими висновками відповідача, позивач 17.12.2010 року подав до ДПІ в м. Рівне заперечення до акта перевірки №2053/23-300/34704105 від 15.12.2010 р. (а.с.64-67), за результатами розгляду якого ДПІ в м. Рівне 22.12.2010 р. повідомила позивача, що у ТОВ «РЗВА-Електрик» відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування в сумі 132280 грн. за квітень 2010 року (а.с.68-71).

23.12.2010 року на підставі акта перевірки №2053/23-300/34704105 від 15.12.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №001022344/0/23-318 (а.с.11), згідно з яким ТОВ «РЗВА-Електрик» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року на суму 132280 грн.

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач 28.12.2010 року звернувся до ДПІ в м. Рівне із скаргою про перегляд цього рішення (а.с.72-76). Рішенням ДПІ в м. Рівне про результати розгляду первинної скарги №750/25-09 від 11.01.2010 року (а.с.76-79) дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ «РЗВА-Електрик»- без задоволення.

Податкове повідомлення-рішення №001022344/0/23-318 від 23.12.2010 року мотивоване порушенням позивачем вимог п.1.8 ст.1, пп.7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки достовірність здійснення позивачем господарських операцій підтверджується наявними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з п.1.8. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №168/97-ВР) бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.1 статті 7 даного Закону №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до п.1.7 ст.1 Закону №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 даного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно п.7.5 ст.7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Також в пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 цього Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Матеріалами справи підтверджується, що для ТОВ «РЗВА-Електрик» постачальником ТОВ «Рівненські промислові системи» було виписано податкову накладну (а.с.52). В свою чергу для ТОВ «Рівненські промислові системи» постачальником ПП «Інтеренерго» було виписано податкові накладні (а.с.120,121,122,123,124). Дані податкові накладні містять всі реквізити, передбачені п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин). На виконання господарських операцій ТОВ «РЗВА-Електрик» та ТОВ «Рівненські промислові системи» було оформлено платіжні доручення (а.с.56-58, 125-134) і факт їх вчинення податковим органом під сумнів не ставиться.

Висновки податкового органу, які викладені в акті перевірки та лягли основу спірного податкового повідомлення-рішення, базуються виключно на даних автоматизованої системи співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, відповідно до яких встановлено ряд підприємств-постачальників, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобовязань сум ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ «РЗВА-Електрик».

Проте, Закон України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість в залежність від обовязкової відсутності розбіжностей в автоматизованій системі співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Таким чином, та обставина, що звітність попереднього у ланцюгу постачання товару постачальника з якихось обставин не подана, подана з помилковими показниками, чи прийнята податковим органом за місцем його реєстрації лише «до відома», і відповідно не внесена в базу даних, по якій проводиться автоматичне співставлення податкового кредиту і податкових зобовязань на рівні ДПА України, не впливає на право позивача (покупця) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару та заявлення до бюджетного відшкодування відємного значення з податку на додану вартість.

Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо навіть якісь контрагенти в ланцюгу постачання і не виконали свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо таких контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) не передбачає обов'язок платника податків щодо перевірки сплати податку його контрагентами постачальниками, чи перевірки факту надання такими підприємствами податкової звітності. Також цей Закон не містить вимоги до покупця підтверджувати в будь-якій спосіб факт сплати ПДВ до бюджету продавцем (постачальником) або сплачувати цей податок ще раз, якщо він з будь-якої причини не був сплачений продавцем (постачальником) або іншими юридичними особами по ланцюгу від виробника.

Відповідно, несплата податку на додану вартість постачальниками позивача сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку позивачу, який відніс до податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену безпосередньому контрагенту в ціні товару.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є обєктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними. Копії первинних документів містяться в матеріалах справи (а. с. 35-51, 52).

Податковий орган, в свою чергу, не навів будь-яких доводів щодо фіктивності господарських операцій, за наслідками яких було сформовано позивачем оспорюваний податковий кредит, не подав жодних фактичних даних, які б викликали сумнів у реальності виконання операцій з поставки позивачу.

Порушень позивачем порядку відображення в деклараціях з податку на додану вартість сум податкових зобовязань відповідачем не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно з оспорюваним податковим повідомленням-рішенням. Відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

З огляду на викладене, суд правомірно визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Рівне № 001022344/0/23-318 від 23.12.2010 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року у розмірі 132280 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року у справі № 2а/1770/311/2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" вул.Біла,16,м.Рівне,33001

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023