Ухвала суду № 16580770, 29.06.2011, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(0412) 48-16-02

УХВАЛА

іменем України

"29" червня 2011 р. Справа № 2а/1770/132/2011

номер рядка статистичного звіту 8.2.6

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2011 р. у справі № 2а/1770/132/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним та його скасування ,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2011 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним та його скасування задоволено.

Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №1015681540/0 від 30.12.2011 року, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" нараховано штрафну санкцію у розмірі 19388,05 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач у справі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що затримка сплати виникла у зв"язку з тим, що станом на 09.08.2010 року по картці особового рахунку платника з податку на прибуток виникла заборгованість в сумі 44 607, 50 грн. в зв"язку з несплатою донарахованих сум по акту документальної перевірки № 0001112342 від 20.07.2010 року і в подальшому - сплатою у встановлено законодавчі терміни податку на прибуток в межах задекларованих податкових зобов"язань згідно поданих декларацій з податку на прибуток перекривається недоїмка, яка виникла 09.08.2010 року, оскільки згідно із п. 1.6 Інструкції № 276 від 18.07.2005 р. "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами податкової служби України" проведення операцій в особових рахунках здійснюється в хронологічному порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" (далі ТОВ "ВП "Акватон") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі ДПІ у м.Рівне) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №1015681540/0 від 30.12.2011 року.

В позовній заяві позивач посилається на те, що за результатами планової виїзної перевірки податковим органом 08.04.2010 року було складено акт №430/23-100/13970259 та 16.04.2010 року винесено податкові повідомлення-рішення №0001112342/0 на суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 98009558,00 грн., №0001102342/0 на суму податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 49252410,00 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені, зокрема, до ДПА у Рівненській області, внаслідок чого було проведено позапланову перевірку ТОВ "ВП "Акватон", за результатами якої ДПА у Рівненській області прийняла рішення про часткове задоволення скарги, зокрема залишила без змін податкове повідомлення-рішення №0001102342/0 в частині суми податкового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" в розмірі 9573,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0001112342/0 в частині суми податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 106540,00 грн. Частина податкового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням №0001112342/0, а саме в розмірі 4291,50 грн. позивачем не оспорювалась і була сплачена до бюджету, в решті вказане рішення, як і податкове повідомлення-рішення №0001102342/0 оскаржено ТОВ "ВП "Акватон" в судовому порядку. Також, за результатами позапланової перевірки податковим органом додатково було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001351742/0/167-123 на суму податкового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в розмірі 2371,53 грн., яке платником не оспорювалось і до бюджету сплачено, та податкове повідомлення-рішення №0002462342/0 на суму податкового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 32037,00 грн., частина якого 4881,00 грн. не оспорювалась і була сплачена до бюджету, в решті вказане рішення було оскаржено ТОВ "ВП "Акватон" в судовому порядку. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 року позов ТОВ "ВП "Акватон" в частині усіх оспорених зобовязань задоволено. І хоча вказане рішення не набрало законної сили, відповідні суми податкових зобовязань на думку позивача є неузгодженими, а відтак, не можуть кваліфікуватись як податковий борг. Разом з тим, відповідач на підставі п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, кваліфікуючи оспорені в судовому порядку суми податкових зобовязань, як податковий борг, суми податків, які позивач сплачував в рахунок сплати податку на прибуток за II квартал 2010 року, зараховував не в рахунок погашення узгоджених сум податкових зобов'язань за вказаний у платіжних дорученнях період, а в рахунок сплати податкового боргу по вищевказаних податкових повідомленнях-рішеннях, в порядку календарної черговості, внаслідок чого і нарахував спірним податковим повідомленням-рішенням №1015681540/0 від 30.12.2011 року зазначену суму штрафної санкції. З такими діями податкового органу позивач не погоджуються, так як вважає, що законодавством податковому органу не надано право змінювати призначення платежу шляхом зміни податкових зобов'язань, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2010 року позивачем податковому органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року, згідно якої платником самостійно визначено до сплати за вказаний період податок в розмірі 101195,00 грн.(а.с.39-41). Сума нарахованого податку за попередній податковий період поточного року квартал 2010 року (рядок 15 декларації) становить 30767,00 грн. і повністю сплачена до бюджету згідно з платіжними дорученнями №18764 від 12.05.2010 року на 10767,00 грн., №18770 від 13.05.2010 року на 10000,00 грн., та №18781 від 14.05.2010 року на 10000,00 грн. (а.с.42-44). Сума податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року також повністю сплачена до бюджету згідно з платіжними дорученнями №19606 від 12.08.2010 року на 21195,00 грн., №19623 від 13.08.2010 року на 20000,00 грн., №19630 від 16.08.2010 року на 20000,00 грн., №19641 від 17.08.2010 року на 20000,00 грн.,№19657 від 18.08.2010 року на 20000,00 грн., разом 101195,00 грн., при цьому, в платіжних документах чітко вказано призначення платежу, а саме: "податок на прибуток за II квартал 2010 року." (а.с.45-49).

04.02.2011 року позивачем податковому органу подано податкову декларацію з податку на прибуток 2010 рік, згідно якої платником самостійно визначено до сплати за ІV квартал 2010 року податок в розмірі 56332,00 грн.(а.с.69). Сума нарахованого податку за III квартал 2010 року з урахуванням того, що нарахування здійснюється наростаючим підсумком з початку року (рядок 15 декларації рядки 15 та 17 попередньої декларації) становить 243314,00 - 101195,00 30767,00 = 111352 грн. і повністю сплачена до бюджету згідно з платіжними дорученнями №203350 від 11.11.2010 року на 21352,00 грн., №20370 від 12.11.2010 року на 30000,00 грн., №20378 від 15.11.2010 року на 30000,00 грн., №1591 від 16.11.2010 року на 30000,00 грн. (а.с.70-74). Сума податку на прибуток підприємств за ІV квартал 2010 року станом на 17.02.2011 року сплачена до бюджету в розмірі 46332,00 грн. згідно з платіжними дорученнями №2037 від 11.02.2011 року на 8332,00 грн., №2044 від 14.02.2011 року на 8000,00 грн., №2077 від 16.02.2011 року на 12000,00 грн., №2058 від 15.02.2011 року на 8000,00 грн., №2091 від 17.02.2011 року на 10000,00 грн. (а.с.74-78).

28.07.2010 року ДПІ у м.Рівне прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення №0001112342/2, яким ТОВ "ВП "Акватон" визначено суму податкового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 106540,00 грн. Частина нарахованого зобовязання в розмірі 4291,50 грн. позивачем визнана та сплачена до бюджету 09.08.2010 року згідно з платіжним дорученням №19584, що підтверджено даними зворотного боку облікової картки платника податків (а.с.52). Решта - 102248,50 грн. оспорена в судовому порядку (а.с.9-19). Однак, з огляду на те, що платник податку звернувся до суду, поза межами строку сплати узгодженого в апеляційному порядку податкового зобов'язання, але в межах строків давності, як це передбачено пп.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, таке зобов'язання кваліфіковано, як податковим борг, та відповідним чином занесено до облікової картки платника податків (а.с.52).

У зв'язку з цим, сплачена 09.08.2010 року позивачем визнана сума нарахувань в обсязі 4291,50 грн., та наявна станом на 09.08.2010 року у ТОВ "ВП "Акватон" переплата по податку на прибуток в розмірі 5457,00 грн., були зараховані податковим органом на часткове погашення зобовязань за податковим повідомленням-рішенням №0001112342/2 від 28.07.2010 року. Аналогічним чином, сплачені платіжними дорученнями №19606 від 12.08.2010 року, №19623 від 13.08.2010 року, №19630 від 16.08.2010 року, №19641 від 17.08.2010 року, №19657 від 18.08.2010 року, суми на сплату позивачем податку на прибуток за II квартал 2010 року в повному обсязі - 101195,00 грн. були зараховані ДПІ у м.Рівне не згідно з призначеннями платежів, що вказані в платіжних документах, а на погашення податкового боргу по податковому повідомленню-рішенню №0001112342/2 від 28.07.2010 року (а.с.50-55). Внаслідок цього, з 19.08.2010 року у ТОВ "ВП "Акватон" почала обліковуватись недоїмка по сплаті податку на прибуток згідно декларації №9003146680 від 06.08.2010 року, тобто по податку на прибуток за II квартал 2010 року (а.с.56). Відповідно, і сплата позивачем згідно з платіжними дорученнями №203350 від 11.11.2010 року, №20370 від 12.11.2010 року, №20378 від 15.11.2010 року, №1591 від 16.11.2010 року податку на прибуток за III квартал 2010 року, була зарахована податковим органом в порядку календарної черговості, - в рахунок сплати податку на прибуток за II квартал 2010 року (а.с.56-58).

22.12.2010 року відповідачем щодо позивача проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, в результаті чого складено акт №579, за змістом якого вбачається про встановлення порушень вимог п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, а саме: порушення терміну сплати податкового зобовязання по податку на прибуток (а.с.21). Згідно розрахунків штрафних санкції, вони розраховані у відсотковому відношенні від суми податкового боргу, який виник 20.08.2010 року, тобто по декларації з податку на прибуток №9003146680 від 06.08.2010 року, - за II квартал 2010 року, а погашений в період з 11.11.2010 по 20.11.2010 року (а.с.31).

30.12.2010 року ДПІ у м.Рівне на підставі вказаного акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №1015681540/0, яким до позивача, за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств застосовано штраф у розмірі 19388,05 грн. (20% від 96940,30 грн.)(а.с.8).

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. В свою чергу, пп.4.1.4. п.4.1 ст.4 Закону визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (як у випадку з оподаткування прибутку підприємств), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відтак, для сплати податкового зобовязання з податку на прибуток за I квартал 2010 року граничним терміном сплати є 20.05.2010 року, за II квартал 2010 року - 20.08.2009 року, за III квартал 2009 року - 19.11.2010 року, за IV квартал 2010 року - 18.02.2011 року.

Фактично позивачем податки за вказані періоди до бюджету сплачено: за I квартал 2010 року 12.05.2010 року, 13.05.2010 року, 14.05.2010 року, за II квартал 2010 року -12.08.2010 року, 13.08.2010 року, 16.08.2010 року, 17.08.2010 року та 18.08.2010 року, за III квартал 2010 року - 11.11.2010 року, 12.11.2010 року, 15.11.2010 року та 16.11.2010 року, за ІV квартал 2010 року - 11.02.2011 року, 14.02.2011 року, 16.02.2011 року, 15.02.2011 року та 17.02.2011 року, тобто у встановлені законодавством терміни.

Проте, відповідач на підставі п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, зарахував суми сплачені у серпні 2010 року не в рахунок сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за вказаний у платіжних дорученнях період - II квартал 2010 року, а в рахунок сплати податкового боргу, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення №0001112342/2 від 28.07.2010 року. Відповідно, в подальшому, шляхом зарахування платежів в порядку календарної черговості, з огляду на систематичний облік по картці особового рахунку податкового боргу, зараховував суми сплачені у листопаді не в рахунок сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за вказаний у платіжних дорученнях період - III квартал 2010 року, а в рахунок погашення недоїмки по узгоджених сумах податкових зобов'язань за II квартал 2010 року.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення, за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Як було визначено пп.7.1.1 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку, а грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" №679-XIV від 20.05.1999 року систему, порядок і форми платежів визначає Національний банк України.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за №377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, чинного на час існування відповідних правовідносин, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, який був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, було визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів не було зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону, податковий орган не був наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону, які встановлювали відповідальність за порушення податкового законодавства до набрання чинності Податковим кодексом України, вбачається, що перелік таких порушень був вичерпним і не підлягав розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень не було такого, як недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону. Отже, чинним на той час законодавством України не передбачалося застосування спеціальних заходів відповідаль-ності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків повинні були вживатися передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України №358/13/13-09 від 17.03.2009 року.

Враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративний позов про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №1015681540/0 від 30.12.2010 року, згідно якого до позивача за порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств застосовано штраф у розмірі 19388,05 грн. підлягає до задоволення в повному обсязі.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" лютого 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко

С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Акватон" б-р Б.Хмельницького, 50,м.Рівне,33000

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023