Ухвала суду № 16644000, 30.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3757/10/6/0170

30.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженої відповідальністю "Іст інвестментс"- ОСОБА_2, довіреність № 30/05/11 від 30.05.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 05.07.10 у справі №2а-3757/10/6/0170

за позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженої відповідальністю "Іст інвестментс" (вул. Терлецького, 10, смт. Форос, м. Ялта,, Автономна Республіка Крим, 98690)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 року позовні вимоги Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженої відповідальністю "Іст інвестментс" задоволені.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта від 19 лютого 2010 року № 0000112301/1 на суму 118614,00 грн., з яких 79076,00 грн. основний платіж, 39538,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 31 грудня 2009 року ДПІ у м. Ялта було проведено перевірку позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "НПО ІНФОТЕХ" за період з 01.04.2007 по 31.05.2009, з 06.03.2008 по 31.03.2008, за результатами якої було складено акт від 31.12.2009 № 3604/31067903/23-/. ( а. с. 12-26).

В ході перевірки виявлені порушення Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Іст інвестментс" достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року (по операціям здійсненим у травні 2007 року) та за квітень 2008 ( по операціям здійсненим у березні 2009), а саме, пп. 7.2.1. п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.7.1., пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що спричинило за собою завищення суми ПДВ, яка заявлена до бюджетного відшкодування по деклараціях з ПДВ за червень 2007 та квітень 2008 та у зв'язку з використанням вказаної суми підлягає нарахуванню: - за червень 2007 на 49026 грн., - за квітень 2008 на 30050 грн.

На підставі зазначено акту перевірки та рішення про результати розгляду скарги № 3022/10/25-0 від 17.02.2010 року ДПІ у м. Ялті було прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2010 року № 0000112301/1, яким СП у формі ТОВ "Іст Інвестментс" було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 118614,00 грн., де 79076,00 грн. основний платіж, 39538,00 грн. штрафні (фінансові) санкції ( а. с. 27).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що відповідно до вимог пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами проведених обстежень податковим органом встановлено відсутність підприємства та відповідальних осіб за вказаною адресою, що послугувало у подальшому накладення на Підприємство штрафних санкцій, у зв'язку з тим, що за наслідками перевірки встановлено, що Підприємство, заявляючи суму до відшкодування з бюджету, сформувало податковий кредит з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки його контрагент ТОВ «НПО Інфотех»виписало податкові накладні в порушення норм діючого законодавства (підприємство не знаходиться за юридичною адресою, яка зареєстрована в установчих документах).

Однак, з даними висновками погодитись не можна з огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що позивачем дотримано вимог законодавства щодо формування податкового кредиту за спірні періоди. Податок на додану вартість по операціям з отримання товару від ТОВ «НПО Інфотех»підтверджуються податковими накладними які досліджені судом першої інстанції.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця у разі відсутності продавця за місцем реєстрації, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

До того ж, суми податку на додану вартість за червень 2007 та квітень 2008 сплачені позивачем в складі ціни саме того товару, який одержано ним протягом цього періоду від ТОВ «НПО Інфотех».

Крім того, відсутність продавця за місцем реєстрації не впливає на податковий кредит покупця.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.07.10 у справі №2а-3757/10/6/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 червня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис О.А.Щепанська З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко