Ухвала суду № 16643969, 16.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 5020-7/135-5/515-7/171-12/038

16.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 06.04.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя- ОСОБА_3, довіреність № 4217/9/10-0 від 23.11.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Харченко І.А. ) від 09.09.10 у справі №5020-7/135-5/515-7/171-12/038

за позовом Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" (вул. Портова, 8, м.Севастополь,99009)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (вул. Героїв Севастополя, 74, м.Севастополь,99001)

про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування 10059,41 грн., у тому числі 2 910,83 грн. податку на прибуток підприємств та штрафні санкції у розмірі 7 148, 58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду мiста Севастополя від 09.09.2010 року позовні вимоги Державного підприємства "Севастопольський виноробний завод" задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000652310/1 від 14.10.2008 в частині нарахування 10 059,41 грн., у тому числі 2 910,83 грн. податку на прибуток підприємств та штрафні санкції у розмірі 7 148,58 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду мiста Севастополя від 09.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові. Також, заявив клопотання про призначення по справі повторної судово-економічної експертизи.

Обговоривши заявлене клопотання, судова колегія відмовила у задоволенні заявленого клопотання, оскільки статтею 85 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Також, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Проте, представником відповідача не надано жодного доказу необґрунтованості висновку експертизи або інших доказів його неповності.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки воно є обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 17.06.08 по 15.07.08 Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя провела планову документальну перевірку Державного підприємства “Севастопольський виноробний завод” з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2007 по 31.03.2008.

В ході перевірки виявлені порушення за 1 півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 2007 рік і 1 квартал 2008 року: занижено приріст балансової вартості запасів на суму 56735,44 грн., 13229,23 грн., 4409,39 грн., 7233,90 грн. відповідно;

- в порушенні пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено заниження валових доходів за 1 півріччя 2007 року у розмірі 56735,44 грн., за 9 місяців 2007 року у розмірі 13229,23 грн., за 2007 рік у розмірі 4409,39 грн., за 1 квартал 2008 року у розмірі 7233,90 грн.

Таким чином, згідно з Актом перевірки порушення норм пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»призвело до заниження валового доходу за 2007 рік на 4409,39 грн., за 1 квартал 2008 року на 7233,90 грн., та відповідно до заниження податку надприбуток за 2007 рік на 1102,35 грн., за 1 квартал 2008 року на 1808,48 грн. Загалом заниження суми податку на прибуток становить 2910,83 грн.

За результатами перевірки складений акт №635/10/23-123/05431414/230 від 23.07.2008.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000652310/1 від 14.10.2008 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 16588,23 грн., у тому числі 7745,45 грн. основний платіж, 8842,78 грн. - штрафні санкції.

Пунктом 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

У травні 2002 року Постановою Кабінету Міністрів України «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»№630 від 16.05.2002, було скасовано дію типових положень, які регламентують планування, облік і калькулювання собівартості в різних сферах діяльності. В даний час порядок формування собівартості продукції (робіт, послуг) як одного з видів запасів підприємства регулюється нормами Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Видатки», затверджених Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 та Методичними рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених Наказом Міністерства промислової політики №373 від 09.07.2007.

Так, була визначена нова методика розрахунку «виробничої собівартості»продукції (робіт, послуг) незалежно від того, де використовуватиметься показник виробничої собівартості. Методичні рекомендації застосовуються для планування, ведення обліку і калькуляції виробничої собівартості продукції, робіт і послуг промислового характеру, як на промислових підприємствах, так і в непромислових організаціях, які випускають продукцію, незалежно від форм власності і господарювання. Методичні рекомендації по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості приведені у відповідність з внесеними змінами і доповненнями в Закони України і Положення (стандарти) бухгалтерського обліку за станом на 01.01.2007.

Пунктом 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Видатки», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 передбачені основні складові собівартості продукції (робіт, послуг). Вказано, що перелік і склад статей калькуляції виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) встановлюється підприємством самостійно.

Наказом Міністерство фінансів України №246 від 20.10.1999 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», яке визначає методологічні бухгалтерському обліку інформації про запаси і звітності. Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені): витрати на збут; загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Згідно з Наказом Держкомітету Стандартизації, метрології та сертифікації України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань»№315 від 17.05.2000, тара - основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару.

Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №16 «Видатки», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999 витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари.

При розрахунку матеріальної складової в залишках готової продукції і незавершеного виробництва, не можна включати в розрахунок вартість готової продукції в цілому, необхідно включати лише її матеріальну частину. Оскільки, хоча продукція і є повністю матеріальним активом, її вартість складається не лише з вартості сировини і матеріалів, але ще і з вартості витраченої праці, зносу основних засобів, вартості спожитих послуг і інших «нематеріальних»витрат. Таким чином, не можна включати в розрахунок матеріальної складової в залишках готової продукції в цілому, необхідно включати лише її матеріальну частину. Оскільки, хоча продукція і є повністю матеріальним активом, її вартість складається не лише з вартості сировини і матеріалів, але ще і з вартості витраченої праці, зносу основних засобів, вартості спожитих послуг і інших «нематеріальних»витрат. Таким чином, необхідно відділяти матеріальні витрати від інших, таких, що не мають матеріальної природи.

При умові, якщо тара використовується для затарювання готової продукції безпосередньо у процесі виробництва, то вартість тари при вибутті включається в виробничу собівартість готової продукції. Але, при використовуванні тари для затарювання товарів, готової продукції і інших запасів на складах готової продукції, її вартість включається в витрати на збут, які пов'язані з операційною діяльністю, але вони не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Вищевказане підтверджено висновком судової економічної експертизи №452 від 03.11.2009, проведеної Севастопольським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Н.С. Бокаріуса (т. 2, а.с. 15-98) та встановлене наступне: сума матеріальної складової у залишках готової продукції, яка повинна брати участь при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, склала всього 6168319,39 грн., у тому числі: за 2 квартал 2007 року у сумі - 2768694,76 грн.; за 3 квартал 2007 року у сумі - 1193589,34 грн.; за 4 квартал 2007 року у сумі - 478830,47 грн.; за 1 квартал 2008 року у сумі - 1727204,82 грн.

Загалом, різниці між даними дослідження про балансову вартість запасів готової продукції та даними, відображеними у бухгалтерському обліку та Додатку КІ/1 до Декларації про прибуток позивача становить - 1144,39 гри. (за даними дослідження більше), тому що з розрахованої суми матеріальної складової у залишках готової продукції, яка повинна брати участь при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів, відрахування зворотної тари експертом не проводилося, так як наданими документами Позивача відрахування зворотної тарі документально не підтверджено.

За результатами проведеного дослідження висновки акту перевірки про заниження позивачем приросту балансової вартості запасів за 1 півріччя 2007 року на 56735,44 грн., за 9 місяців 2007 року на 13229,23 грн., за 2007 рік на 4409,39 грн. та за 1 квартал 2008 року на 7233,90 грн. документально та нормативно не обґрунтовані.

Висновки акту перевірки про заниження валового доходу за 1 півріччя 2007 року на 56735,44 гри., за 9 місяців 2007 року на 13229,23 грн., за 2007 рік на 4409,39 гри., за І квартал 2008 року 7233,90 грн. та відповідно про заниження податку на прибуток за 2007 рік на 1102,35 гри., за І квартал 2008 року на 1808,48 грн. (загалом заниження суми податку на прибуток 2910,83 гри.) документально та нормативно не обґрунтовані.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 09.09.10 у справі №5020-7/135-5/515-7/171-12/038 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 травня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко