Ухвала суду № 16643679, 18.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7680/10/4/0170

18.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримопт"- ОСОБА_2, довіреність № 2 від 13.09.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 12.08.10 у справі №2а-7680/10/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримопт" (вул. Індустріальна, 16, Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

доДержавної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим (вул. Луначарського 58, Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)

про визнання неправомірним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.10 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримопт" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим від 27.04.10 №0000762330 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримопт" штрафних (фінансових) санкцій на суму 10880,00грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.10 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що виручку при реалізації продукції через платіжні термінали отримував позивач, таким чином обов'язок по дотриманню норм Закону №265 покладено на нього.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 3 ст. 3 Закону №265, яке пов'язано із застосуванням у господарській діяльності 32 платіжних терміналів, не внесених до Державного реєстру РРО, не зареєстрованих в органах державної податкової служби і не переведених у фіскальний режим роботи.

За результатами перевірки складений акт від 22.04.2010 року №700/23-02/24865331.

На підставі цього акту пунктів 2, 4, 6 ст. 17 Закону №265 відповідач прийняв рішення від 27.04.2010 року №0000762330 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 12325,00 грн. (а.с. 8).

За наслідками розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією в АР Крим вказане рішення залишено без змін (а.с. 15-17).

Законодавством передбачено, що за порушення вимог Закону №265 до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем для використання в господарській діяльності були придбані 32 платіжних термінали.

За допомогою таких терміналів фізичними особами - підприємцями (які здійснювали діяльність на підставі договорів комісії) виконувався продаж продукції, належної позивачеві.

Відповідно до ст. 1 Закону №265 реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чином, при здійсненні розрахунків за реалізовані товари у безготівковій формі (з використанням платіжного терміналу) підприємство зобов'язано проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований реєстратор розрахункових операцій із видачею розрахункового документу.

Крім того, відповідачем не надано доказів тому факту, що продаж продукції фактично здійснювався не позивачем, а приватними підприємцями, що здійснювали таку діяльність на підставі договорів комісії, від їх імені (ст. 1011 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Санкції, застосовані відповідачем за спірним рішенням є адміністративно-господарськими і на них поширюється правило щодо строків їх застосування, встановлене ст. 250 ГК України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що порушенням правил здійснення господарської діяльності, за яке відповідачем застосовано штрафну санкцію є мало місце у період з 01.01.2009 року по 31.03.2009 року (про що зазначено в акті перевірки), тож спірне рішення прийнято із порушенням термінів застосування адміністративно-господарських санкцій, а саме більш ніж через один рік з дня порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності. Зазначене є підставою для скасування даного рішення в частині, що оскаржується, і задоволення позову.

Згідно положень закону України № 889 від 22.05.2003 "Про податок з доходів фізичних осіб" позивач не є податковим агентом, що здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Цей Закон, як зазначено в абз. 1 його преамбули, є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

При цьому термін "штрафна санкція (штраф)" у цьому Законі застосовується у такому значенні: плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами (п. 1.5 ст. 1).

Застосування штрафної санкції за спірним рішенням не пов'язано із порушенням позивачем правил оподаткування, а Закон №265 (порушення якого виявлено податковим органом і не підставі якого застосовано штраф) не є законом про оподаткування.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.08.10 у справі №2а-7680/10/4/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко