Ухвала суду № 16643661, 18.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11289/09/11/0170

18.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод"- ОСОБА_2, довіреність № 47 від 07.12.10

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 8/10-0 від 11.03.11

прокурор, Прокуратури Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 15.12.10 у справі № 2а-11289/09/11/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96002)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

за участю: Прокуратури Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95015)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000080700/0 від 21.08.2010 року про зменшення задекларованого Відкритим акціонерним товариством "Кримський содовий завод" суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1053750,00 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 грудня 2010 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Відкритому акціонерному товариству "Кримський содовий завод" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права, порушення позивачем загальних умов отримання права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1053750,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, проси залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник Прокуратури Автономної Республіки Крим не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за березень 2010 року (вх. №1454 від 20.04.2010 року, а.с. 41- 42), в якій в рядку 25.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»і в рядку 4 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню»додатку 3 до податкової декларації «розрахунок суми бюджетного відшкодування»задеклароване значення 6034872,00 грн. Також, платник податку направив податковому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму (а.с. 47).

12.08.2010 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за березень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2010 року, з урахуванням додаткових матеріалів, отриманих у ході проведення контрольно-перевірочних заходів по відшкодуванню сум ПДВ по ланцюгу постачання товарів (послуг), які увійшли до складу сум на відшкодування ПДВ з бюджету.

У ході перевірки виявлені порушення позивачем п.1.8 статті 1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», завищення суми податкового кредиту за лютий 2010 року та суми бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1053750,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 12.08.2010 року №264/07-00/05444546 (а.с.57-65).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 21 серпня 2010 року №0000080700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року на 1053750,00 грн.

Висновки податкового органу про завищення позивачем суми від'ємного значення з податку на додану вартість і відсутність права на бюджетне відшкодування з цього податку мотивовані тим, що факт реалізації товару і сплати податку до бюджету не підтверджені одним із постачальників в ланцюгу поставки товару ПП «Грейдмаксі».

З матеріалів справи вбачається, укладення договору між позивачем та ПП «Порт Гранд»від 18.09.2009 року №4600001397 щодо поставки вугілля (а.с. 76).

ПП «Порт Гранд»видані податкові накладні на загальну суму ПДВ у розмірі 1053750,00 грн. (а.с. 106-137), на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит з ПДВ за відповідні податкові періоди, який включено до складу бюджетного відшкодування у березні 2010 року. Період виписки податкових накладних з 29.01.2010 року по 22.02.2010 року включно.

Матеріалами перевірки встановлено, що ПП «Порт Гранд»є посередником, постачальником товару є ПП «Грейдмаксі». Згідно із переліком податкових накладних, виданих ПП «Грейдмаксі»при здійснення господарських операцій з поставки вугілля періодом їх виписки є 25.01.2010 року 20.02.2010 року.

В акті перевірки зазначено, що ПП «Грейдмаксі»за юридичною адресою не знаходиться (15.07.2010 року до відділу податкової міліції Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську направлено службову записку про проведення оперативно-розшукових заходів щодо керівника ПП «Грейдмаксі», на час складання акту стан платника податків 10 «запит на встановлення місцезнаходження») і не звітує з квітня 2010 року.

У зв'язку з чим, відповідач дійшов висновку, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, посилаючись на порушення п.1.3, п.1.8, п.п.7.7.10, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997.

Пункт 1.8 ст. 1 Закону №168 встановлює значення терміну «бюджетне відшкодування», яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому пунктами 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 передбачено, що податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Єдиною умовою бюджетного відшкодування визначеного від'ємного значення є фактична сплата ПДВ отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Інших обмежень бюджетного відшкодування законодавство України не містить. Навпаки, п.п.7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлює, що джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Тобто, бюджетне відшкодування передбачене з загальних доходів бюджету і не повязане з фактом сплати ПДВ до бюджету в окремих регіонах України, а тим більше зі сплатою ПДВ одним з постачальників у ланцюгу.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку. Відповідач ці документи перевірив і не має до них ніяких зауважень. Недостовірність жодного з них не встановлена і зустрічними перевірками.

Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків в ланцюгу постачання не відносяться до первинних документів позивача, в звязку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що посилання податкового органу на відсутність ПП «Грейдмаксі»за юридичною адресою, а також на те, що вказане підприємство не звітує з квітня 2010 року не приймаються, оскільки зазначене не є підтвердженням несплати ПП «Грейдмаксі»податку на додану вартість до бюджету у січні-лютому 2010 року.

Позивач не може нести відповідальність по обов'язкам будь-якого підприємства, існуючого в ланцюзі проходження товару від виробника до останнього покупця, оскільки, така відповідальність не встановлена законодавством.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про несплату контрагентом позивача податкових зобовязань з податку на додану вартість по операціям з поставки продуктів харчування позивачу або про недекларування вказаних податкових зобовязань в податкових деклараціях за відповідні податкові (звітні) періоди. Відповідачем в акті перевірки також не зазначено про невикористання поставлених продуктів харчування у власній господарській діяльності позивача. Доказів визнання укладеного договору недійсним у встановленому діючим законодавством порядку відповідачем не надано. Реальне виконання укладеної угоди підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача, що надані під час проведення перевірки та розгляду справи, у звязку з чим судова колегія вважає безпідставними посилання відповідача на порушення позивачем вимог п.1.8 статті 1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 15.12.10 у справі № 2а-11289/09/11/0170- залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко