Постанова № 16643653, 28.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-8313/09/9/0170

28.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Кучерука О.В. , Горошко Н.П. секретар судового засіданняБєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 25.02.10 у справі №2а-8313/09/9/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (вул. Радянська 15 а, Джанкой, Автономна Республіка Крим,96102)

доДжанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим (вул. Дзержинського, 30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 001135/1503/0 від 19.11.08.

Списано з Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя»пеню, утриману згідно повідомлення про залік пені від 28.03.08 №101040014488911, в розмірі 320,97грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25 лютого 2010 року та ухвалити нову постанову якою в задоволені позову Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Надали заяви про розгляд справи у їх відсутність за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 10.11.08 відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання несвоєчасної сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів по терміну сплати 19.11.07.

В ході перевірки встановлені порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: невчасна сплата податкового зобовязання збору за спеціальне використання водних ресурсів по терміну сплати 19.11.07 (а.с. 5-10).

За результатами перевірки складено акт № 1592/15-3/03348100 від 10.11.08.

На підставі акту перевірки відповідачем 19.11.09 було прийнято податкове повідомлення рішення № 001135/1503/0, в якому визначено суму податкового зобовязання за штрафними санкціями у сумі 12566,78грн. за затримку граничного терміну сплати податкового зобовязання зі збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення на 295 днів у розмірі 25133,44грн. (а.с. 11), крім того, відповідач частину всіх сплачених платежів спрямував на погашення пені

Позивачем до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим 11.12.08 подані розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року, в якому визначено суму зобовязань у розмірі 25133,44грн.(а.с. 79), за 2007 рік, в якому визначено суму зобовязань у розмірі 15851,31грн. (а.с. 80) та за 1 квартал 2008 року, в якому визначено суму зобовязань у розмірі 12632,27грн. (а.с. 81). Часткова сплата зобовязань за 3-й 2007 року у розмірі 10000,00грн. підтверджується платіжними дорученнями за призначенням платежу: податок на воду за 3-й квартал 2007 року (а.с. 117-125), часткова сплата зобовязань за 4-й квартал 2007 року у розмірі 11300,00грн. підтверджується платіжними дорученнями за призначенням платежу: податок на воду за 4-й квартал 2007 року (а.с. 13-20) та також сплата зобовязань за 1 квартал 2008 року у розмірі 15000,00грн. підтверджується платіжними дорученнями за призначенням платежу: податок на воду за 4-й квартал 2007 року (а.с. 22-29, 31).

Судом першої інстанції дослідженні розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за 9 місяців 2007 року, за 2007 рік та за 1 квартал 2008 року, а також копії платіжних документів, що підтверджують сплату узгоджених податкових зобовязань, суд не виявив порушень з боку позивача в частині своєчасності сплати самостійно задекларованих зобовязань відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Листом Вищого адміністративного суду України від 17.03.09 № 358/12/13-09 "Про практику застосування п.7.7. Закону № 2181 при погашенні податкового боргу і виконанні податкових зобов'язань" підтверджується вищевикладене, оскільки суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.1 пункту 16.5 ст. 16 Закону слід вважати сплаченими в день реєстрації банківською установою платіжного доручення з вказаним в нім призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначене них платником податків.

Відповідно до п.п. 16.5.1 п.16.1 ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

Таким чином, законодавством не передбачена відповідальність платника податків у випадках порушення банками термінів перерахування податкових платежів до бюджетів. Навпаки, платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Також, відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що чинним законодавством органи державної податкової служби не наділені правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд. Отже, відповідачем неможливо самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача списати пеню у розмірі 1019,24 грн. судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , пеня нараховується на суму боргу після закінчення встановленого терміну погашення узгодженого зобовязання.

Нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

У разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів або відчуження інших активів боржника у порядку, передбаченому цим Законом, нарахування пені зупиняється у день такого стягнення або відчуження активів з права власності (повного господарського відання) боржника в рахунок погашення, незалежно від строків оплати вартості таких активів їх покупцем. При частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

У випадку якщо сума податкового зобовязання нараховується контролюючими органами, нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного терміну сплати, визначеного в податковому повідомленні. Закінчується нарахування пені в день прийому банком платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.

Згідно п.18.1.1. ст. 18 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” списанню з платників податків підлягає податковий борг (крім пені та штрафних санкцій), який виник станом на 31 грудня 1999 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею.

Відповідно п.18.1.2. ст.18 Закону податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею, може бути за бажанням платника податку розстрочений на умовах визначених цим законом.

Списанню з платників податків підлягають пеня та штрафні санкції, нараховані на податковий борг, визначений у підпунктах 18.1.1 та 18.1.2 цього пункту, та не сплачені до дня набрання чинності цією статтею, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані у зв'язку з порушенням строків розрахунків під час здійснення операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За таких підстав судова колегія вважає помилковими висновки суду стосовно того, що, що пеня в розмірі 320,97грн. підлягає списанню.

Більш того, постановлення судом першої інстанції рішення про списання пені не відповідає положенням ст.162 КАС України, оскільки до повноважень суду при вирішенні спорів за участю суб'єктів владних повноважень не відносяться здійснення заходів, які належать саме до компетенції цих органів.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, частково суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 25.02.10 у справі №2а-8313/09/9/0170 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001135/1503/0 від 19.11.08.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис Н.П.Горошко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко