Ухвала суду № 16643631, 11.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5528/10/7/0170

11.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 05.08.10 у справі №2а-5528/10/7/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югимпекс" (вул. 60 лет Октября, 6, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95044)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Югимпекс" задоволені.

Визнані протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим:

- № 0010391701/0 від 30.10.2009, відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1588970,52 грн.;

- № 0010391701/2 від 16.03.2010, відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1588970,52 грн.;

- № 0002311701/0 від 16.03.2010, відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 280405,32 грн.;

- № 0002311701/2 від 12.04.2010, відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 280405,32 грн.;

- рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0013662301 від 30.10.2009 на загальну суму 882761,40 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального права.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югимпекс" за період з 01.01.2008 по 30.06.2008.

Перевіркою виявлені порушення ТОВ «Югімпекс»:

1. п. 1.10 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.5.1 п.5.1 ст.5, п.п. 6.1. ст. 6 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 953971, у т.ч. по періодам: 4 квартал 2008 року у сумі 210950 грн., 1 квартал 2009 року у сумі 586974 грн., 2 квартал 2009 року у сумі 156047 грн. та заниження податку на прибуток за період з 01.07.08 по 30.06.09 у сумі 1142 грн., у т.ч. по періодам: 4 квартал 2009 року у сумі 713 грн., 2 квартал 2009 року у сумі 429 грн.

2. п. 2.11 Положення „Про ведіння касових операцій у національній валюті в Україні" №637 від 15.12.04р., встановлено видача під звіт готівки в сумі 3531045,58 грн. без надання авансових звітів про їх використання.

3. ст. 9 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших зобовязань платників»№320 -ВР від 22.12.94 р. - зведення про суми доходів, які отримані приватними підприємцями включалися в звіт по Ф - 1 ДФ не в повному обсязі.

4. п.п. 4.2.1. п 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІУ від 22.05.03р., занижено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі -529656,84 грн.

За наслідками перевірки складений акт №10224/23-2/31470164 від 21.10.09 (а.с.7-13).

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0010391701/0 от 30.10.2009 (а.с.5), відповідно до якого позивачу, за порушення п.п.4.2.1, 4.2.9 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1588970,52 грн., з яких 529656,84грн. за основним платежем та 1059313,68грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також на підставі вказаного акту перевірки відповідачем, за порушення позивачем п.2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N637, було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0013662301 от 30.10.2009 на загальну суму 882761,40 грн.(а.с.6).

Позивачем було оскаржене податкове повідомлення-рішення.

За результатом розгляду повторної скарги позивача, податкове повідомлення-рішення №0010391701/0 від 30.10.2009 було залишено без змін та прийняте податкове повідомлення рішення № 0010391701/2 от 16.03.2010 (а.с.55), відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 1588970,52 грн. та податкове повідомлення рішення № 0002311701/0 от 16.03.2010 (а.с.54), відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 280405,32 грн., з яких 93468,44грн. за основним платежем та 186936,88грн. за штрафними санкціями.

Скарги позивача на податкове повідомлення - рішення № 0002311701/0 от 16.03.2010 також були залишені без задоволення, та за наслідком її розгляду було прийнято податкове повідомлення рішення № 0002311701/2 от 12.04.2010, відповідно до якого позивачу нарахований податок з доходів найманих працівників на загальну суму 280405,32 грн.

В акті перевірки відображено, що згідно видаткових касових ордерів ТОВ «Югимпекс»були надані кошти фізичній особі ОСОБА_2 у загальній сумі 3 531 045,58грн.

Згідно прибуткового касового ордера №6082/3721 від 30.07.2008 в касу підприємства були внесені кошти від фізичної особи ОСОБА_2 у сумі 342938,31грн. (повернення підзвітної суми).

Відповідач в акті перевірки дійшов висновку, що позивачем було допущено порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме не був утриманий податок з доходу фізичної особи - ОСОБА_2, який був сплачений з каси підприємства без підтверджуючих документів (а.с.10), в результаті чого ТОВ «Югимпекс»занижено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі - 529656,84грн.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

Підпунктом 4.2.1. п. 4.2. ст. 4 даного Закону встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Згідно до п.п.4.3.23 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума кредиту, що отримується платником податку.

Як встановлено пп. 16.3.5. п. 16.3. ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- відповідальність за своєчасний і повний перелік суми податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або його уповноважений підрозділ, який нараховує (виплачує) дохід.

Відповідно до пп. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закони України «Про податок з доходів фізичних осіб»- податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний податком дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 даного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що між громадянином ОСОБА_2 та позивачем був укладений договір позики №18/08 від 01.07.08 (а.с.14), відповідно до якого ОСОБА_2отримує у позивача позику на в сумі 3500000грн. Дана сума за умовами договору видається з каси підприємства, повернення суми, відповідно договору, проводиться до 31.12.10.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно чинного законодавства, правовідносини між юридичною установою та фізичною особою при укладені договору позики, мають застосовуватися положення п.п.4.3.23 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що отримання ОСОБА_2 від позивача вказаних грошових коштів у якості позики не свідчить про перехід до нього права власності на ці кошти, оскільки за правилами Цивільного кодексу України за позичальником встановлений обовязок повернення їх позичальнику у такій самій сумі, в якій він їх отримав.

Вищевикладене свідчить про відсутність обєкту оподаткування та відсутність у позивача, як податкового агента за вказаним Законом, утримувати цей податок з ОСОБА_2 та сплачувати його до бюджету.

Щодо встановлення відповідачем порушення позивачем п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N637, судова колегія зазначає.

Відповідальність за порушення вказаної норми встановлена Указом Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з каси позивача отримана сума по договору позики. Оскільки ця сума не є коштами виданими під звіт або на відрядження, положення п. 2.11 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N637, не можуть бути застосовані до цих правовідносин.

Таким чином, спірні податкові повідомленя-рішення Державної податкової інспекції у м.Сімферополі прийняті необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 05.08.10 у справі №2а-5528/10/7/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко