Ухвала суду № 16643633, 11.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10374/10/18/0170

11.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 12.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В. ) від 02.09.10 у справі №2а-10374/10/18/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" (Горького, буд.4, кв.18, смт.Гаспра, м. Ялта, 98660)

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ратон" задоволені. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим №0002331502/0 від 29.07.2010 року.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, пояснив що тарифи з послуг по перевезенню пасажирів врегульовано органом місцевого самоврядування, отже при формуванні ПДВ звільняється від оподаткування по операціям з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксометрів) у межах населеного пункту, тарифи на які врегульовані рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради №1655 від 24.07.2008 року.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ДПІ у м. Ялта у період з 25.05.2010 року по 04.06.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Під час перевірки встановлено, що ТОВ «Ратон»занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 44736,00 грн., чим порушено пп 5.1.13 п.5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», вказане порушення зафіксовано в акті перевірки №2696/15-2/20684259 від 7 червня 2010 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0002331502/0 від 29 липня 2010 року (а.с.23), яким визначено податкове зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем 14010100 податок на додану вартість, у розмірі 152102,00 грн., що складається з основного платежу 44736 грн. та штрафних санкцій 107366 грн.

Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 24.07.08 №1655 ТОВ “Ратон” погоджені тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території м. Ялта.

Таким чином, відповідач дійшов висновку про те, що дія пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону №168 не поширюється на позивача, в звязку з чим зробив висновок про заниження позивачем суми ПДВ до сплати в бюджет.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що такий висновок ДПІ є необґрунтованим у звязку з наступним.

Матеріали справи свідчать, що позивач є субєктом господарювання та виконує зобовязання по перевезенню пасажирів за маршрутами.

Із змісту п.1 рішення виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 1655 від 24 липня 2008 року вбачається: “С 01.08.08 согласовать единый тариф 2-00 грн. на проезд в городских автобусных маршрутах общего пользования, работающих в режиме маршрутного такси (приложение 1).”

Отже виконкомом було погоджено єдиний тариф 2 грн. на проїзд в міських автобусних маршрутах загального користування, що працюють в режимі маршрутного таксі.

Згідно пп 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Слід відзначити, що норма підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” сама по собі не встановлює компетенцію органу місцевого самоврядування щодо регулювання тарифів перевезення, а відсилає до іншого закону, яким встановлена така компетенція.

Підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

З аналізу вказаних нормативно правових актів вбачається, що нормою, яка визначає компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів є підпункт 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Підпунктом 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено у який саме спосіб орган місцевого самоврядування здійснює регулювання, про яке йдеться у підпункті 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме:

- шляхом встановлення тарифів які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади,

- шляхом погодження тарифів з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Діюче законодавство, крім положень п.п. 2 пункту а) ч. 1 ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, не містить інших норм, що встановлювали б компетенцію органу місцевого самоврядування з регулювання тарифів на перевезення пасажирів.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що виконавчий комітет Ялтинської міської ради у рішенні від 24.07.2008 року №1655 ТОВ «Ратон»погодив, але не врегулював тарифи на проїзд у міських автобусних маршрутах на території Ялти, спростовуються листом Державної податкової інспекції від 08.05.2007 року №9237/7/16-1417 Про застосування норм підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість", приписами якого визначено:

згідно статті 35 Закону України від 05.04.2001 N 2344 "Про автомобільний транспорт" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. При цьому перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.

Згідно з частинами першою та другою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати транспортних послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності (п. "а" пп. 2 ст. 28 Закону України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Таким чином тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" підлягають регулюванню органами місцевого самоврядування у разі, якщо вони надаються підприємствами комунальної власності, така ж думка викладена в листі Міністерства юстиції України від 15.02.2007 N 20-35-1.

Отже, звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пп. 5.1.13 п. 5.1 ст. 5 Закону N 168/97-ВР може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування в режимі "маршрутного таксі" у випадку, якщо такі послуги надаються за тарифами, які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Відповідно до пп. 17.1.3 пп. 17.1.6-1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми.

Враховуючи наведені норми законодавчого регулювання, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач мав право використовувати положення підпункту 5.1.13 пункту 5.1 ст. 5 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість при формуванні сум ПДВ у податковій звітності з надання послуг перевезення пасажирів, оскільки керувався тарифами на надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом врегульованими органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.09.10 у справі №2а-10374/10/18/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко