Ухвала суду № 16643516, 04.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6939/10/13/0170

04.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБєланова О.О.

без участі представників сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 06.07.10 у справі №2а-6939/10/13/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч" (вул. Години 2 А, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2010 року позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керч" задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі АР Крим 29.12.2009 №0003051502/0, від 26.01.2010 0003051502/1, від 03.03.2010 №0003051502/2, від 12.05.2010 №0003051502/3.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неправильним, на думку заявника, застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Представник відповідача надіслав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 22.12.2009 ДПІ в м. Керчі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірки з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість КРП «ВП ВКГ м. Керчі»за вересень 2008 року.

В ході перевірки виявлено позивачем ч.2. п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, п.5.3.1. ст.5 Закону №2181 та розраховуються штрафні (фінансові) санкції у відповідності до кількості днів затримки у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу, а саме: порушення терміну сплати податкового зобовязання податку на додану вартість за вересень 2008 року по строку 30.10.2008 з посиланням на те, що суми в погашення податкового зобовязання за вересень 2008 року надійшли 10.07.2009, 21.08.2009, 30.09.2009, 06.10.2009, 12.10.2009, 16.10.2009, 29.10.2009, 06.11.2009, 11.11.2009, 13.11.2009, 16.11.2009, 17.11.2009.

За результатами перевірки відповідачем складений акт №1986/15-2/19195199 від 22.12.09. (а.с. 8).

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону №2181 визначено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації платника податків.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону №2181. Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобовязаний сплатити штраф при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

29.12.2010 відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення №0003051502/0 про нарахування позивачу податкового зобовязання зі штрафних санкцій за затримку більш 90 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 112387,00 грн. Позивач оскаржив це рішення в апеляційному порядку. Але рішенням від 26.01.2010 відповідач залишив скаргу без задоволення та податкове повідомлення-рішення без зміни.

26.01.2010 відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення №0003051502/1 на суму 112387,00 грн. Позивачем подана скарга в апеляційному порядку до Державної податкової адміністрації в АР Крим, яка залишена без задоволення.

03.03.2010 відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення №0003051502/2, яке після апеляційного оскарження по Державної податкової адміністрації України, залишено без зміни.

12.05.2010 відповідачем приймається податкове повідомлення-рішення №0003051502/3 про нарахування позивачу податкового зобовязання зі штрафних санкцій за затримку більш 90 днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 224774,0 грн. у розмірі 50% у сумі 120318,0 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 10.07.2009 позивачем були перераховані платіжним дорученням №868 30000,00 грн. з визначенням призначення платежу: «за травень 2009 року, дебіторська заборгованість за договором від 31.01.2007».

Господарським судом АР Крим від 18.06.2008 по справі №2-16/11542-2007А була постановлена ухвала про надання розстрочки виконання постанови Господарського суду АР Крим від 08.11.2007 відповідно до графіку погашення податкового боргу помісячно рівними частками починаючи з червня 2008 року по жовтень 2009 року.

На виконання вказаної ухвали позивачем були перераховані кошті. Проте, відповідачем був проведений самостійний розподіл надходжень та сплачені суми частково спрямовувалися на погашення податкового зобовязання за вересень 2008 року.

Відповідно до ч.1 п.5.1. ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Відповідно до п.5.3.1. ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.10.2008 позивачем було сплачено 100000,00 грн. податкового зобовязання з ПДВ за вересень 2009 року, що підтверджується копією платіжного доручення №1252.

Згідно з пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.16.3 ст.16 Закону №2181 виконання платником зобов'язання по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення та перерахування сум податку.

Здійснення платником будь-яких інших додаткових дій, крім подання платіжних документів, чинним законодавством не передбачено.

Але ж, в порушення цього встановленого порядку ДПІ м. Керчі АР Крим кошті позивача, які він сплачував у подальшому в якості інших платежів, були самостійно зараховані в погашення раніше податкового боргу вересня 2008 року.

Норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»дійсно передбачають пріоритет погашення податкового боргу перед сплатою податкових зобов'язань по відповідному податку. Разом з тим, зазначені вище норми цього ж Закону не встановлюють порядок та черговість (а також право) зарахування податковими органами платежів, що направлені платниками податків та мають цільове призначення, вказане у відповідних платіжних дорученнях, та не встановлюють відповідний порядок для примусового стягнення податковим органом добровільно сплачених платником податків сум податкового зобов'язання для погашення податкового боргу, що виник раніше.

При цьому слід звернути увагу на те, що нормами п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковим органам надається право розподілу суми, сплаченої платником податків в рахунок погашення податкового боргу (який відповідно до п. 1.3 Закону включає суму пені), на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), за умови, що платником податків при сплаті податкового боргу у відповідному платіжному дорученні не було окремо визначені суми, що спрямовуються на погашення податкового боргу, та окремо суми, що спрямовуються на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу, або якщо визначення відповідних сум боргу та пені платником податків було зроблено з порушенням відповідної пропорції.

Виходячи із аналізу вказаних нормативних положень суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що жодною нормою Закону не передбачено направлення податковими органами за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених ним для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення за відповідним податком нарахованого та встановленого платнику податку відповідним податковим органом податкового боргу. При цьому відповідно до пп. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений спосіб примусового стягнення активів платника податків для погашення його податкового боргу - виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При вказаних обставинах Севастопольський апеляційний адміністративний суд дійшов до висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, і їх достовірності, які суд першої інстанції визнав встановленими. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи. Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлені.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.07.10 у справі №2а-6939/10/13/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 квітня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська підпис С.Ю. Яковенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко