Постанова № 16643275, 21.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 р.Справа № 2-а-508/10/2170 Категорія: 8.2.3Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Милосердного М.М.

Ступакової І.Г.

при секретарі Кирницькій В.О.

з участю: представників дочірнього підприємства "Вендельн Україна" Єжової Оксани Василівни та Гандзюри Сергія Івановича; представника Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Лях В'ячеслава Івановича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "Вендельн Україна" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2010 року дочірнього підприємства (далі ДП) "Вендельн Україна" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Білозерському районі Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) від 19 січня 2010 року:

- №0000013301/0 - у розмірі 117 045 грн.;

- №0000022301/0 - у розмірі 500 762 грн.;

- №0000032301/0 - у розмірі 11 375 грн.,

та від 20 січня 2010 року №0000061501/0 - у розмірі 33 572, 54 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами перевірки відповідач дійшов висновків про завищення підприємством сум бюджетного відшкодування ПДВ, мотивованих тим, що неможливо підтвердити надходження цього податку до бюджету по всьому ланцюгу постачання. На думку позивача, ці висновки є помилковими, оскільки Закон не ставить в залежність право особи на бюджетне відшкодування ПДВ від сплати цього податку до бюджету контрагентами цієї особи.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що вважає його необгрунтованим.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року відмолено ДП "Вендельн Україна" в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Білозерському районі Херсонської області щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ від 19 січня 2010 року №0000013301/0 - у розмірі 117 045 грн., №0000022301/0 - у розмірі 500 762 грн., №0000032301/0 - у розмірі 11 375 грн., від 20 січня 2010 року №0000061501/0 - у розмірі 33 572,54 грн.

В апеляційній скарзі ДП "Вендельн Україна" ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у звязку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДП "Вендельн Україна", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Оскаржені податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року прийняті ДПІ у Білозерському районі Херсонської області за наслідками невиїзної документальної перевірки (акт №3/23-020/23702294 від 14 січня 2010 року). Податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2010 року прийнято за висновками документальної невиїзної перевірки податкової декларації по ПДВ за листопад 2009 року (акт від 20 січня 2010 року №4/1501/23702294).

ДПІ встановлено, що у вересні 2008 року основним із постачальників товару (соняшнику) ДП "Вендельн Україна" був ПП "НВП "Норма-Хім". Позивач придбав соняшник на загальну суму ПДВ 270 970 грн. Відвантаження проводилось згідно розрахунків та податкових накладних, розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі.

ПП "НВП" Норма-Хім" не є виробником відвантаженого товару, постачальником по другому ланцюгу: є ПП "Агро-Партнер-СП", на загальну суму ПДВ 247 242, 82 грн., ТОВ "ДТ" Україна" на загальну суму ПДВ 34 407, 40 грн. та ТОВ "Агролюкс" на загальну суму ПДВ 74 387, 5 грн.

Податкова інспекція не має можливості підтвердити ПДВ у розмірі 247 242, 82 грн. по постачальнику ПП "Агро-Партнер-СП", м. Херсон, оскільки останнє припинило свою підприємницьку діяльність і станом на 17 серпня 2009 рік порушено справу про банкрутство, крім того підприємство не є виробником продукції. За вересень 2008 року дане підприємство звітувало з нульовими показниками як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту.

У жовтні 2008 року основним постачальником було ПП "НВП "Норма-Хім" на загальну суму ПДВ 751 295 грн. Постачальником по другому ланцюгу є ПП "Агро-Партнер-СП", на загальну суму ПДВ 426 700 грн., та інші постачальники.

Податкова інспекція не має можливості підтвердити ПДВ у розмірі 426 700 грн. по постачальнику ПП "Агро-Партнер-СП" за вищевказаних обставинах.

Згідно повідомлень ДПІ у м. Херсоні, ПП "Агро-Партнер-СП" за період 2008 рік не сплачував ПДВ; 06 травня 1998 року порушено справу про банкрутство даного підприємства, недоїмка по податках складає більше 800 тис. грн.

Актом перевірки зафіксовано завищення суми бюджетного відшкодування за жовтень на 117 045 грн., за листопад 2008 року на 500 762 грн., грудень 2008 року на 11 375 грн.

Актом перевірки від 20 січня 2010 року виявлено, що позивач необгрунтоване відніс до податкового кредиту жовтня 2009 року суму 33 572, 54 грн. по постачальнику ПП ОСОБА_5, який не подає звітності до податкового органу та не сплачує ПДВ з моменту реєстрації його як платника даного податку, на виклик до податкової інспекції не з'являється, за місцем реєстрації не знаходиться.

Згідно договорів, укладених позивачем з постачальником - ПП "НВП "Норма-Хім", позивач (в деяких випадках постачальник) повинен був нести транспортні витрати, доставка товарів здійснювалась на склад позивача. Фактичне отримання позивачем продукції мало бути підтверджено рахунками-фактурами, накладними, податковими накладними, документами про якість продукції, товарно-транспортними накладними.

Позивач суду надав тільки податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи. Товарно-транспортних документів, довіреностей, дорожніх листів або інших документів, з яких можна було б встановити виробника, чи то постачальника, не надано ні податковій інспекції при перевірці, ні суду. Не надано документів про оприбуткування продукції на складі позивача, в деяких договорах обумовлено обов'язок позивача нести транспортні витрати, але доказів таких витрат також суду не надано.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з підприємствами, які в свою чергу співпрацювали з субєктами підприємництва, що ухиляються від сплати податків, у звязку з чим, йому правомірно визначені податкові зобовязання, відповідно, у задоволенні позову належить відмовити.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що для правильного вирішення спору необхідно було зясувати факт реальності поставки позивачу соняшнику від його безпосередніх контрагентів, але дослідження цих обставин проведено судом неналежним чином.

Так, суд першої інстанції вказав, що позивач представив лише податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи, проте не надав товарно-транспортних накладних або інших документів, які б підтвердили факт товарності його операцій.

Однак, майже сто аркушів справи (т.2 а.с.62 - 151) складають товарно-транспортні накладні, а також, в справі містяться подорожні листи, акти прийомки, видаткові накладні, вантажні митні декларації, та інші документи (додані вже після винесення постанови суду) які вказують на те, що позивачем придбавався товар (соняшник) у ПП "НВП "Норма-Хім" і ПП ОСОБА_5 для використання у власній господарській діяльності.

Суд першої інстанції, у порушення ч.5 ст. 11 КАС України, не запропонував позивачу подати вказані документи.

Крім того, факт товарності господарських операцій ДП "Вендельн Україна" зі своїми безпосередніми контрагентами - ПП "НВП "Норма-Хім" і ПП ОСОБА_5 не заперечувався відповідачем.

Також, не вбачається наявність дефектів у правовому статусі цих контрагентів (зокрема, відсутність їх реєстрації як платників ПДВ, відсутність у них повноважень на складання первинних розрахункових документів, податкових накладних тощо).

Наведе вказує, що висновки суду першої інстанції про нереальність поставок соняшника позивачу спростовуються матеріалами справи.

Судова колегія вважає безпідставною правову позицію податкового органу, з якою погодився суд першої інстанції, стосовно того, що заявлена позивачем до відшкодування сума податку мала бути підтверджена виконанням податкових зобовязань постачальниками продукції, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (який був чинний під час розгляду судом першої інстанції спірних правовідносин) не ставить в залежність виникнення права платника податків на бюджетне відшкодування ПДВ від сплати цього податку контрагентами по всьому ланцюгу постачання.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, грунтуються на помилковому застосуванні норм Закону України "Про податок на додану вартість" і, тому, відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, вони не можуть бути визнані правомірними.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ДП "Вендельн Україна" до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ДП "Вендельн Україна" до ДПІ у Білозерському районі Херсонської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.п.3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Вендельн Україна" задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги дочірнього підприємства "Вендельн Україна" до Державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області задовольнити.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість від 19 січня 2010 року:

- №0000013301/0 - у розмірі 117 045 грн.;

- №0000022301/0 - у розмірі 500 762 грн.;

- №0000032301/0 - у розмірі 11 375 грн.,

та від 20 січня 2010 року №0000061501/0 - у розмірі 33 572, 54 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: