Ухвала суду № 16643164, 21.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2011 р.Справа № 2-а-4894/08/1570 Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Милосердного М.М.

суддів Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі Кирницькій В.О.,

за участю: представника апелянта Короліка В'ячеслава Вікторовича, представників позивача Шкуренко Людмили Валентинівни та Паращука Сергія Олександровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бластлайн" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Бластлайн" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Київському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень рішень:

- № 0004432301/0 від 19 грудня 2007 року щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 110 798,00 грн., з яких 73 865,00 грн. основний платіж та 36 933,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 0004442301/0 від 19 грудня 2007 року щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 60 016,00 грн., з яких 40 011,00 грн. основний платіж та 20 005,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 0004452301/0 від 19 грудня 2007 року яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 122,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 561,00 грн.;

- №0004432301/0 від 27 лютого 2008 року щодо визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 110 798,00 грн., з яких 73 865,00 грн. основний платіж та 36 933,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0004442301/0 від 27 лютого 2008 року щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 60 016,00 грн., з яких 40 011,00 грн. основний платіж та 20 005,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- №0004452301/0 від 27 лютого 2008 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 122,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 561,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі яких прийнятті оскаржені податкові повідомлення рішення, є помилковими.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року позовні вимоги задоволено.

Судом скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси №№0004432301/0, 0004442301/0, 0004452301/0 від 19 грудня 2007 року та №№0004432301/1, 0004442301/1, 0004452301/1 від 27 лютого 2008 року.

Не погодившись з вказаним рішенням, ДПІ у Київському районі м. Одеси подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не було встановлено всіх обставин, які мають значення для справи, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у Київському районі м. Одеси не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за наслідками проведеної планової виїзної документальної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ТОВ "Бластлайн" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 21 квітня 2005 року по 30 вересня 2007 року ДПІ у Київському районі м. Одеси було складений акт перевірки від 10 грудня 2007 року №2799/23-02/33508702/282.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0004432301/0 від 19 грудня 2007 року на загальну суму 110 798 грн. (податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 73 865 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 36 933грн.), у зв'язку з порушенням позивачем п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №334/94); №0004442301/0 від 19 грудня 2007 року на загальну суму 60 016 грн. (податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 40 011 грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 20 005 грн.), у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №168/97-ВР); №0004452301/0 від 19 грудня 2007 року на загальну суму 1 683 грн. (1 122 грн. сума завищеного бюджетного відшкодування, 561 грн. - штрафні (фінансові) санкції), у зв'язку з порушенням позивачем п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 19.12.2007р.; №1498721701/0 від 19 грудня 2007 року на загальну суму 4 328,28 грн. (податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1 442,76грн., штрафні (фінансові) санкції у сумі 2 885,52 грн.), у зв'язку з порушенням позивачем ст.ст.3, 4, 7, 8, 9, 16, 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

За результатами розгляду первинної скарги, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийняла рішення від 22 лютого 2008 року №4308/25-007 яким податкове повідомлення - рішення №1498721701/0 від 19 грудня 2007 року скасовано, інші залишено без змін.

Відповідно до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758 (зі змінами та доповненнями), а також прийнятого рішення про результати розгляду первинної скарги №4308/25-007 від 22 лютого 2008 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення - рішення №0004432301/1 від 27 лютого 2008 року на загальну суму 11 0798 грн., №0004452301/1 від 27 лютого 2008 року на загальну суму 1 683 грн. та №0004442301/1 від 27 лютого 2008 року на загальну суму 60 016 грн.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток, податку на додану вартість, а також зменшення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість податковим органом здійснено в порушення вимог діючого податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки позивачем порушено п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.9 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону №334/94-ВР, а саме занижено податок на прибуток у сумі 70 572 грн., у тому числі по періодам: 4 квартал 2005 року на суму 3 954 грн., 1 квартал 2006 року на суму 13 636 грн., 2 квартал 2006 року на суму 166 68 грн., 3 квартал 2006 року на суму 27 779 грн., 4 квартал 2006 року на суму 7 404 грн., 1 квартал 2007 року на суму 1 716 грн., 2 квартал 2007 року на суму 2 708 грн., а також завищено податок на прибуток у 3 кварталі 2007 року на суму 3 293 грн.

Також, перевіркою правильності визначення валового доходу встановлено завищення скоригованого валового доходу у сумі 7 500 грн., у тому числі заниження на 17 500 грн. у 2 кварталі 2006 року (звітний період півріччя 2006 року), завищення на 25 000 грн. у 3 кварталі 2007 року (звітний період 3 квартал 2007 року).

На думку контролюючого органу мало місце не включення позивачем у додатку К1/1 до декларації залишків на кінець періоду по бухгалтерському рахунку 23 (Виробництво, в акті перевірки в порушення вимог п.1.7 "Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327), не зазначено які саме позиції обліку рахунку 23 не було включено позивачем до обліку приросту (убутку) запасів.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідно до показників оборотно-сальдової відомості по рахунку 23 на 1 півріччя 2006 року залишок по вказаному бухгалтерському рахунку утворився по позиціям "заробітна плата персоналу" та "загальногосподарські витрати" (7 500 грн. та 10 000 грн. відповідно).

Проаналізувавши вимоги п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР та п.6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності та необґрунтованості, викладених в акті перевірки висновків податкового органу, відносно допущення позивачем порушення порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів.

Також, перевіркою встановлено завищення позивачем загальної суми валових витрат у періоді, що перевірявся на суму 289 787 грн., яке виникло в результаті порушення позивачем вимог пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР, відповідно до якого не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів. Крім того податковим органом встановлено порушення позивачем п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону №334/94-ВР згідно якого платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідно до акту перевірки склад зазначеного вище порушення полягає, зокрема, у включенні позивачем до складу валових витрат вартості витрат на поліпшення основних засобів, яка перевищує 10% вартості основних засобів підприємства на початок звітного періоду. При цьому, в акті не наведено витрати, на які саме поліпшення були неправомірно віднесені позивачем до складу валових витрат.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що зазначені витрати були понесені, у зв'язку зі здійсненням позивачем технічного обслуговування основних засобів, спрямованого на підтримання виробничих фондів підприємства у робочому стані, не були спрямовані на підвищення якісних та кількісних характеристик основних засобів порівняно з їх первинними якісними та кількісними характеристиками, а лише були спрямовані на підтримання цих характеристик основних засобів на рівні відповідному їх первинному стану.

Тому, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем зазначених витрат до складу валових витрат підприємства.

Разом з тим, апелянтом не надано суду належних доказів, які б спростовували наведені вище висновки суду, а також не надано документів, які б підтверджували факт проведення позивачем ремонту або поліпшення основних засобів у періоді, що перевірявся та віднесення вартості цих дій до складу валових витрат.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР, а саме підприємством включено до складу валових витрат виробництва витрати по придбанню дизельного пального у ТОВ "Петрол", які не підтверджені первинним документами.

Суд першої інстанції, встановлюючи фактичні обставини справи, вірно зазначив, що факт здійснення позивачем господарських операцій з вищевказаним контрагентом та наявність відповідних первинних документів, що містять відомості про вказані господарські операції та підтверджують їх здійснення, обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Так, здійснення господарських операцій з ПП "Петрол" підтверджується наявними в матеріалах справи наданими позивачем до суду видатковими накладними, податковими накладними, рахунками - фактурами, розрахунковими документами, банківські виписки із особового рахунку позивача, які повністю підтверджують факт проведення відповідних розрахунків з ТОВ "Петрол" за отримане пальне.

Крім того, колегія суддів вважає, що позивачем підтверджено належним чином придбання товару від фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 в правомірність віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку із заниженням податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період в розмірі 40 011 грн., оскільки всі отримані ТОВ "Бластлайн" товари пов'язані з його господарською діяльністю.

Тому, враховуючи все викладене, колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: