Постанова № 16639943, 10.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2011 року 15:24 № 2а-1207/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКазенне підприємство спеціального приладобудування "Арсенал"

до Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва

проскасування податкового-повідомлення рішення №0011032304/0

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 15.03.2011 №22/70-16)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 29.03.11 №5201/9/10-109)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №001132304/0 від 27.12.2010р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.05.2011 року о 15 год. 24 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги заявлені про скасування податкового повідомлення-рішення №0011032304/0 від 27.12.2010р..

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що висновок відповідача про витрати позивача на суму 43183,31 грн. не повязані з господарською діяльністю позивача є необгрунтовними та безпідставними. Позивач зазначив, що мав контракт №04-0103ЕК/2004РМ4038-8801-3/6-К, за результатами проведених переговорів у 2007 році та укладеної додаткової угоди №5-R118 від 12.04.2008р. відрядження приймаючої сторони працівників позивача відбулось на підставі запрошення приймаючої сторони.

Крім того, позивач зазначає, що не порушував вимоги п.5.2.17 п.5.2. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оскільки відповідно до ст. 44 Закону України «Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності» є обовязковим для позивач, тому перераховані кошти на проведення культурно-масових, оздоровчих заходів у розмірі 363522 грн. правомірним.

Тому, на думку позивача, прийняте податкове повідомлення-рішення №0011032304/0 від 27.12.2010р. є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку під час проведеної перевірки виявлені порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 193977 грн., завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в першому півріччі 2010 на загальну суму 21299 грн. та завищення відємного значення по податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 17628 грн. Вказані порушення призвели до прийняття податкового повідомлення-рішення, яке на думку відповідача є правомірним, а заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимогах з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва (надалі відповідач) проведено перевірку планову виїзну перевірку Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал»(далі - позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.10р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07р. по 30.06.10р.

За результатами перевірки складено акт від 08.11.2010р. №1053/23-4/14307357, яким встановлено порушення:

- п.5.2. п.п.5.3.9., п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 193977 грн.

- п.п. 5.2.1 п.5.2. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток в 1 п/р 2010р. на загальну суму 21299 грн.

- п.п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті завищення відємного значення по податку на додану вартість на суму 17628 грн.

- вимоги Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»на загальну суму 538,00 грн..

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0011032304/0 від 27.12.2010р. яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 284606 грн.

З огляду на вище викладене суд акцентує увагу на наступному.

Відповідно до вимог п5.1.ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон України №334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

3 позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує лише зняття з валових витрат суми витрат за відрядження до м. Лоян та м. Шанхай. Підставою для відрядження спеціалістів підприємства до КНР м.Лоян ЛОЦЕТ була відповідно переписка, запрошення китайської сторони, а до Шанхайського електромеханічного інженерного інституту цивільно-правові відносини, що виникли на підставі контракту.

Листом від 11.06.2008р. б/н представників позивача запрошено в м.Лоян, в якому вказано, що запрошувана сторона бере на себе витрати в м.Лоянь, повязані з візитом спеціалістів позивача. Отже позивач не поніс витрат у звязку із відрядженням його працівників до м.Лоян.

Відповідно до Додаткової угоди №5-R118 від 12.04.2008р до контракту №04-0103ЕК/2004РМ4038-8801-3/6-К від 10.02.2004р. підтверджено правомірність включення до складу валових витрат суми витрат по відрядженню посадових осіб позивача до м.Шанхай, проте в самій угоді не зазначено що вона підписана в м.Шанхай. Отже позивач не підтвердив факт її підписання , що не підтверджує право позивача на включення витрат по відрядженню до складу валових.

Віднесені до складу валових витрат у 2007 році витрати на відрядження у м.Шанхай, а Додаткова угода №5-R118 від 12.04.2008р. укладена 15.04.2008р. Інші документи, що спростовують висновки відповідача позивачем не надано.

Відповідно до п.п.5.3.9 п..5.3. ст..5 Закону України №334 не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Перевіркою встановлено, що порушення пп.5.2.17 п.5.2. ст.5 Закону України №334 позивачем у 2008 році та 2009 році неправомірно віднесено до складу валових витрат суму добровільно перерахованих коштів у вигляді вступних членських та цільових внесків Первинній профспілковій організації Казенного підприємства спеціального приладобудування «Арсенал» для проведення культурно-масових, оздоровчих та фізкультурних заходів у розмірі 363522,00 грн.

Так, між позивачем та трудовим колективом КП СПБ «Арсенал»укладено договір, який зареєстрований в УПСЗН Печерської районної у м. Києві державної адміністрації 18.04.2008р. №142.

Відповідно до п. 1.2.2.7 глави 1 колективного договору: що, адміністрація зобовязується щомісячно відраховувати кошти профспілковому комітету на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу профспілковому комітету не менше ніж 0,3 % від фонду оплати праці підприємства з віднесенням цих сум на валові витрати.

Відповідно до ст..44 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»від 15.09.99р. роботодавці зобовязані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 % від фонду оплати праці з віднесенням цих суми на валові витрати.

Відповідно до пп.5.2.17 п.5.2. ст..5 Закону України №334 , до складу валових витрат відносяться суми коштів або вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців та їх обєднанням, створеним відповідно до закону з цього питання, у вигляді вступних членських та цільових внесків, але не більше 0,2 ф% фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний рік».

Відповідно до абз.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Відповідно до вимог пп.5.2.2. п.5.2. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, у розмірі, що становить не менше двох та не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком відрахувань.

Так, позивачем перераховано ППО КП СПБ «Арсенал»кошти для проведення культурно-масових та оздоровчих заходів згідно п.1.2.27 колективного договору за 2008 рік у розмірі 208660 грн. та за 2009рік у розмірі 307153,00 грн. Зазначені суми віднесені позивачем до складу валових у 2008р. - 208660 грн., - 2009 р. 307153 грн. Згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2008 рік, №715837 від 03.02.2009р. фонд оплати праці складає 34905039 грн. 0,2% від фонду оплати праці складає 69810 грн. Отже, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2008 році суму добровільно перерахованих коштів ППО КП СПБ «Арсенал»для проведення культурно-масових заходів у розмірі 138850,00 грн.

Згідно декларації з податку на прибуток за 2009 рік за №9003023681 від 09.02.2010р. фонд оплати праці складає -41240 707 грн., 0,2% від фонду оплати праці складає 82481 грн. Тобто, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат у 2009 році суму добровільно перерахованих коштів ППО КП СПБ «Арсенал»для проведення культурно масових заходів у розмірі 224672 грн.

Тобто, враховуючи всі обставини справи, суд дійшов висновку про правомірність застосування вимог чинного законодавства України відповідачем при прийнятті оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про відмову в заявлених позовних вимогах. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, що підтверджує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур