Постанова № 16639941, 10.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 травня 2011 року 12:07 № 2а-5559/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А. при секретарі судового засідання Черненко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні технології будівництва"

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення №0000702302/12604 від 07.04.2011

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (дов.від 10.01.11 №б/н)

від відповідача: ОСОБА_2 (дов.від 04.01.2011р. №3), ОСОБА_3 (дов.від 06.05.11 №46)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.05.2011 року о 12 год. 07 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»звернувся до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва надалі відповідач про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000702302/12604 від 07.04.2011.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що не погоджується в прийнятим податковим повідомленням рішенням, вважає його таким, що підлягає скасуванню.

На думку позивача викладені в акті висновки є безпідставними, розрахунки позивача з контрагентами проведені на підставі первісної вартості предмету лізингу зменшеної на суму амортизаційних за стандартами бухгалтерського обліку. Крім того, висновки відповідача ґрунтуються не на оцінці майна, а на довідкових даних товарної біржі. Висновки товарної біржі не відповідають вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльності в Україні», тому не можуть бути використані у якості правової підстави для визначення податкових зобовязань.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, на його думку виявлені під час проведеної перевірки порушення призвели до порушення позивачем вимог п.4.1. ст..4, п.п.7.2.3. п.7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині не включення до складу податкових зобовязань за вересень, листопад, грудень 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 2314535, 11 грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.04.2011р. №0000702302/12604, яке на його думку є правомірними, а заявлені позовні вимоги не обґрунтованими, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду про наступне.

Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва (надалі відповідач) проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технології будівництва»(надалі-позивач) з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість за період: вересень, листопад, грудень 2009року.

За результатами перевірки складено акт від 28.03.2011 №1178/2302/31458110, яким встановлено порушення п.4.1. ст..4, п.п.7.2.3. п.7.2., п.п. 7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині не включення до складу податкових зобовязань за вересень, листопад, грудень 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 2314535, 11 грн.

З підстав виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.04.2011р. №0000702302/12604.

З огляду на зазначене суд акцентує увагу на наступному.

У перевіряємому періоді позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «УніКредитЛізинг». Так, з підстав розірвання низки договорів фінансового лізингу у вересні, листопаді, грудні 2009 року відбулось повернення та примусове вилучення у ході виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса предметів лізингу (транспортної техніки), про що складено акти приймання-передачі(які вилучено) без визначення залишкової вартості одиниць техніки, що повертається. З підстав не отримання від позивача накладних, ТОВ «УніКредитЛізинг»замовило незалежну ринкову оцінку повернутих предметів лізингу та на підставі вказаної оцінки визначено та включено відповідні суми до складу податкового кредиту, не маючи при цьому відповідних податкових накладних.

Вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»визначає платників податків на додану вартість, обєкти, базу, та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п.1.7. ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит-сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно Закону.

Згідно із п.7.5.1. п.7.5. ст.7 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п.п.7.4.5. п.7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Вказана норма свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, у звязку з чим включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкової накладної не ґрунтується на вимогах закону.

Тобто, положення п.7.5.1. п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права на податковий кредит є дата фактичного отримання податкових накладних.

Крім того, як вказує відповідач відповідно до пп.3.2.2. п.3.2. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»повернення обєкта фінансового лізингу є обєктом оподаткування і оподатковується податком на додану вартість у загальновстановленому порядку. База оподаткування такої операції визначається відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»виходячи із звичайної ціни обєкта лізингу, що сформувалась на момент такого повернення, але не менше первісної вартості такого основного засобу, зменшеної на суму нарахованої амортизації згідно з нормами ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, згідно договорів фінансового лізингу від 26.11.08р. повернення предметів лізингу відбулось 21.09.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 16.08.10р. тобто майже через рік після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за вересень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у серпні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 27.03.08р. повернення предметів лізингу відбулось 21.09.09, 23.09.09.09,.18.11.09р. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 16.08.10р. тобто майже через рік після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за листопад 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у серпні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 08.02.08р. повернення предметів лізингу відбулось 18.11.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 19.07.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за листопад 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у липні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 14.04.08р. повернення предметів лізингу відбулось 17.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 04.08.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у серпні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 11.01.08р. повернення предметів лізингу відбулось 24.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 19.07.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у липні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 20.12.07р. повернення предметів лізингу відбулось 24.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 26.07.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у липні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 18.01.08р. повернення предметів лізингу відбулось 28.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 19.07.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у липні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 25.06.07р. повернення предметів лізингу відбулось 24.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 16.08.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у серпні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 02.10.07р. повернення предметів лізингу відбулось 24.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 26.07.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у липні 2010року;

- договору фінансового лізингу від 06.03.08р. повернення предметів лізингу відбулось 24.12.09. Оцінка предмета лізингу згідно якої визначено суму ПДВ, здійснена Товарною біржею «Універсальна-Нова»висновком від 18.08.10р. тобто майже через декілька місяців після дати фактичного повернення техніки. Натомість згідно висновку викладеному в акті перевірки платник податків не включив до складу податкових зобовязань за грудень 2009р суму ПДВ на підставі проведеної оцінки у серпні 2010року.

Тобто, відповідачем не було проведено розрахунок первісної вартості основного засобу, зменшеної суми нарахованої амортизації з відповідним визначенням вартості основного засобу, зменшеної на суму нарахованої амортизації з відповідним визначенням звичайної ціни на момент відчуження, натомість підставою для визначення суми ПДВ визнано висновки товарної біржі, які складені на декілька місяців пізніше оподатковуваної операції.

Також, відповідачем не враховано повернення предметів лізингу за договорами. Тобто сума ПДВ становить 2314535,11 грн., за розрахунками наданими позивачем, що проведені на підставі первісної вартості предмету лізингу, зменшеної на суму амортизації за стандартами бухгалтерського обліку, сума ПДВ до сплати становить 1909309, 61 грн. При цьому, невідповідність суми первісної вартості предмета лізингу, зменшеної на суму амортизації звичайні ціни відповідачем не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, враховуючи докази наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог. На думку суду, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів обставини, якими виявлені порушення за результатами проведеної перевірки, що не підтверджує правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 97, 160-167 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва №0000702302/12604 від 07.04.2011 року.

3. Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст. 185- 187 КАС України.

Суддя І.А. Качур