Постанова № 16639538, 16.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 червня 2011 року 12:11 № 2а-831/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва

проскасування податкового повідомлення - рішення № 0002921705/0 від 20.12.2010року

за участю представників сторін:

від позивача, ОСОБА_1, довіреність № 12-10/10-1, від 12.10.10, ;

від відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 84, від 20.05.10,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002921705/0 від 20.12.2010р., яким Позивачу донараховано податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб, працівників-іноземців ТОВ «Альянс Холдинг» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення Позивачем пп. 4.2.9, 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7, п. 9.11 ст. 9, пп. “а” п.19.2 ст.19 Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме, що з доходів вищезазначених працівників-іноземців ТОВ «Альянс Холдинг», отриманих у вигляді додаткових благ, податок на доходи фізичних осіб повинен справлятися як з нерезидентів, тобто за ставкою 30 відсотків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та пояснив, що відповідно до п.1.20.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», особа вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. До позовної заяви Позивачем додано договори довгострокової оренди квартир, посвідки на тимчасове проживання, дозволи на працевлаштування в Україні та ідентифікаційні номери, трудові договори працівників-іноземців, що дозволяє встановити більш тісні особисті чи економічні зв'язки в Україні зазначених осіб. Таким чином, Позивач вважає, що працівники-іноземці ТОВ «Альянс Холдинг» ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 повинні вважатися резидентами на підставі п.1.20.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» і їх доходи повинні обкладатися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15 відсотків

Представник Відповідача позов не визнав. Пояснив, що оскільки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є громадянами України та не мають постійного місця проживання в Україні, їх доходи повинні обкладатися податком на доходи фізичних осіб за ставкою 30 відсотків

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

08.12.2010 р. Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва за результатами перевірки ТОВ «Альянс Холдинг» було складено Акт перевірки № 19673/23-07/34430873 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Альянс Холдинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р.» (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення Позивачем пп. 4.2.9, 4.2.12 п. 4.2 ст. 4, п. 7.3 ст. 7, п. 9.11 ст. 9, пп. “а” п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок оподатковування Позивачем доходів працівників-іноземців ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у вигляді заробітної плати та додаткових благ за ставкою 15 відсотків, а не 30 відсотків.

20 грудня 2010р. на підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Соломянському районі міста Києва було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002921705/0, яким Позивачу, відповідно до підпункту «б» пп.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., було визначено податкове зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на суму 59891,43 грн, застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 119782,86 грн, загалом на суму 179674,29 грн.

В ході перевірки Відповідачем встановлено, що на підприємстві працевлаштовані ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Болгарії), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка Російської Федерації) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин Литовської Республіки). При перевірці встановлено, що зазначені особи протягом періоду, що перевірявся, отримали доходи у вигляді:

- заробітної плати на загальну суму 367945,48 грн, в т.ч.:ОСОБА_4 протягом січня 2010р. 185612,16 грн; ОСОБА_5 протягом січня 2010р. 182333,32 грн.

- додаткового блага (відшкодування витрат на вивчення мови, перевезення особистих речей, проїзд на таксі і т.д.) 35926,18 грн, в т.ч.:ОСОБА_4 протягом травня, червня, вересня-листопада 2009р. 9365,00 грн; ОСОБА_5 протягом квітня, липня, серпня 2009р. 21281,18 грн.; ОСОБА_3 протягом травня, червня, вересня, жовтня 2009р. 5280,00 грн.

З зазначених доходів Позивач, на думку Відповідача, був зобовязаний утримувати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто 30 відсотків, оскільки зазначені особи не є резидентами України.

З таким висновком Відповідача суд не погоджується з огляду на наступне:

В період існування спірних правовідносин, обовязок щодо здійснення підприємствами, установами та організаціями нарахування, утримання і перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб визначався Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV (надалі за текстом «Закон № 889»), (Закон втратив чинність з 01 січня 2011 р. згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 р. №2755-VI).

Пунктом 7.1 статті 7 та пунктом 22.3 статті 22 Закону № 889 визначено, що ставка оподаткування встановлюється на рівні 15 відсотків від обєкта оподаткування.

Згідно пункту 7.3 статті 7 Закону № 889, ставка податку будь-яких доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті.

Згідно пункту 2.1 статті 2 Закону № 889, платниками податку є: резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи; нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України.

Відповідно до п.1.20.1. статті 1 Закону № 889, Фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в країні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі, якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

У відповідності до Наказу Державного комітету у справах охорони державного кордону України (Держкомкордон) № 773 від 24.12.2001 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації іноземців та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон" (далі за текстом Інструкція № 773), всі іноземці, які перетинають державний кордон України, проходять процедуру реєстрації в пункті пропуску через державний кордон.

Пунктом 3.2 Інструкції № 773 передбачено, що інформація про зареєстрованих іноземців та їх паспортних документів передається до бази даних центрального сховища даних Держкомкордону.

На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2011 р. Державна прикордонна служба України надала суду інформацію з бази даних Держкомкордону «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України»про те, скільки разів і коли саме в період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року перетинали державний кордон України ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5. Аналіз зазначеної інформації дає можливість дійти до висновку, що ОСОБА_3 перебував в Україні з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. - 326 днів, з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. - 325 днів; ОСОБА_5 перебував в Україні 01.01.2009р. по 31.12.2009р. - 325 днів, з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. - 326 днів; ОСОБА_4 перебувала в Україні 01.01.2009р. по 31.12.2009р. - 365 днів, з 01.01.2010р. по 31.12.2010р. - 316 днів. Тобто, згадані особи перебували в Україні більше 183 днів у 2009 та 2010 роках.

Оцінюючи надані Позивачем докази тісних економічних та особистих звязків в Україні, зокрема, договори довгострокової оренди квартир, посвідки на тимчасове проживання, дозволи на працевлаштування в Україні, ідентифікаційні номери, трудові договори та встановлені судом докази перебування іноземних працівників Позивача в Україні понад 183 днів, відповідно, у 2009 та 2010 роках, суд прийшов до висновку, що зазначені особи для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб можуть вважатись резидентами України на підставі п.1.20.1. статті 1 Закону № 889.

За таких обставин, застосування до оподаткування доходів зазначених осіб ставки податку, визначеної пунктом 7.3 статті 7 Закону № 889 (30 відсотків), є неправомірним.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних, достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення № 0002921705/0 від 20.12.2010р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" суд присуджує судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва від 20.12.2010 р. № 0002921705/0.

3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Холдинг" (код ЄДРПОУ 34430873) за рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 16.06.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 22 червня 2011 року.

Суддя Ю.Т. Шрамко