Постанова № 16639486, 19.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2011 року10:10 № 2а-843/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Арсірія Р.О. , суддів Баранова Д.О. Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство"

доДержавної податкової адміністрації України Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва проскасування рішення №295/6/25-0315, скасування податкового-повідомлення рішення №000551704/0 від 25.06.2010, податкове повідомлення-рішення №000551704/3 від 14.01.2011 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України від 12.01.2011 №295/6/25-0315 та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 000551704/0 від 25.06.2010 та №000551704/3 від 14.01.2011 Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані рішення прийняті на підставі хибних висновків податкового органу про те, що позивач є податковим агентом, що в порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»не здійснив нарахування, утримання та перерахунок до державного бюджету податку з доходів фізичних осіб. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на висновки, зроблені під час перевірки позивача. З огляду на це відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 19.05.2011 було закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації України від 12.01.2011 № 295/6/25-0315 .

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Позивачем з фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договори дарування земельних ділянок у таких розмірах:

- ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 по 1 га, нормативною грошовою оцінкою 1779127,92 грн.;

- ОСОБА_4 3 га, нормативною грошовою оцінкою 5337383,76 грн.

25.06.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податок з доходів найманих працівників у розмірі 1777620 грн., штрафних санкцій в сумі 3555240 грн., всього 5332860 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доході фізичних осіб юридичною особою податковим агентом ТОВ «Будівельне товариство», оформленої Актом від 18.06.2010 № 4123/1704-35735087.

За результатами перевірки відповідачем було встановлено, що позивач, як податковий агент, повинен був нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 1777620,19 грн. від нормативної оцінки відчужуваних земельних ділянок за договором дарування з фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. За результатами розгляду скарг позивача податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Суд вважає, що висновки відповідача про те, що позивач є податковим агентом, а тому має донараховувати, утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб до державного бюджету є необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платниками податку є резиденти, які отримують як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.

Відповідно до п. 1.20.1. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»резидентом є фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», п. 1.1. ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в редакціях, чинних на дату виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платниками податків є, зокрема, фізичні особи, які не мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Отже, платниками податку в спірних правовідносинах є фізичні особи-обдаровувані, які отримали дохід у вигляді подарунку.

Згідно з п. 1.15. ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а отже нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Таким чином, у відповідності до вищезгаданих положень податкового законодавства України обов'язок податкового агента нарахувати, утримати та сплатити податок повинен бути встановлений законом. Разом з тим, даний обов'язок реалізується податковим агентом виключно за рахунок платника податку.

Поряд з цим, положеннями п.п. 8.1.3. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що платник податку зобов'язаний самостійно включити суму доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні чи виплаті.

Згідно з ст. 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»серед окремих видів оподаткування доходів законом визначено операції по оподаткуванню доходу, отриманого платником податку як подарунок.

Відповідно до пп. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума (вартість) подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону.

Поняття «оподаткування»податкове законодавство визначає як порядок, пов'язаний з визначенням об'єкта оподаткування, обчисленням та сплатою (утриманням) податку з доходів фізичних осіб (п.1.13 ст.13 зазначеного вище Закону).

Таким чином, Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлений особливий порядок оподаткування подарунків, порядок визначення об'єкта оподаткування, обчислення та сплати (утримання) податку з доходу, отриманого платником податку як подарунок (або внаслідок укладення договору дарування).

Пунктом 14.1. статті 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»визначено, що кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.

Відповідно до правил, встановлених п. 13.4. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, включається до складу загального річного доходу платника податку і відображається ним у річній податковій декларації про стан і доходи (податковій декларації).

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»загальний річний оподаткований дохід складається з суми загальних місячних оподаткованих доходів звітного року, одержаних протягом такого звітного року.

Таким чином, згідно ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету є особи, що отримують дохід.

Аналогічні положення також закріпленні в постанові Кабінету Міністрів України від 21.01.2005 р. № 67 «Про реалізацію статті 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з п. 1 якої дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає обкладенню податком з фізичних осіб згідно зі ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку з доходів фізичних осіб й відображається ним у річній декларації про майновий стан і доходи (податкова декларація).

На ці положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2005 № 67 законодавець встановив пряме посилання у п. 13.5 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який встановлює, що Правила виконання цієї статті (ст. 13 Закону) визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, статтею 13, 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено обов'язок фізичної особи-обдарованого включити суму доходу, отриманого як подарунок, до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

З огляду на це, відповідачем зроблено невірний висновок про те, що позивач є податковим агентом за договором дарування земельних ділянок, укладених з фізичними особами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Щодо розміру податку з доходів фізичних осіб, то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.14 та п. 13.4. ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»об'єкти спадщини оподатковуються при отриманні будь-якого об'єкта спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Така ставка встановлена у розмірі 5 (п'яти) відсотків.

В той же час, відповідачем застосовано ставку податку в розмірі 15 відсотків, що суперечить вимогам вищезазначених норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як встановлено під час розгляду справи з наданих представником позивача пояснень, Кременчуцькою ОДПІ проведено паралельну перевірку дотримання податкового законодавства ОСОБА_1 (обдарований за договором дарування) під час якої встановлено, що громадянин ОСОБА_1 подав до Кременчуцької ОДПІ декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2009 року, згідно з якою отриманий ним подарунок підлягав оподаткуванню за ставкою 5 %. Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.05.2010 № 0007901707/0/283 згідно з яким визначено обовязок обдарованого сплатити податок за ставкою 15 %.

В той же час рішенням ДПА у Полтавській області від 25.10.2010 № 388/Д/25-016 ОСОБА_1, визначено податкове зобов'язання щодо сплати податку з доходів фізичних осіб, отриманого як подарунок за договором дарування земельних ділянок від 20.03.2009 за ставкою 5 %, та визначено останнього особою, відповідальною за сплату податку з отриманого як дарунок.

Зазначене свідчить про те, що відповідач невірно застосував норми чинного на час проведення перевірки законодавства з питань оподаткування доходів фізичних осіб, що призвело до безпідставного порушення прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З досліджених судом під час розгляду справи доказів було встановлено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення суперечать положенням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем не були спростовані належними та допустимими доказами доводи позивача про протиправність та необґрунтованість оскаржуваного рішення.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство" задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва № 000551704/0 від 25.06.2010 та №000551704/3 від 14.01.2011

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельне товариство" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді Д.О. Баранов О.П. Огурцов