Постанова № 16639484, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2011 року 17:30 № 2а-188/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-ТМ"

до

третя особаДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

Державна податкова адміністрація у м.Києві

проскасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0003142312/0 від 8 липня 2009 року, №0003152312 від 8 липня 2009 року, №0005432312/0 від 14 серпня 2009 року, №0003142312/1 від 14 серпня 2009 року, №0003152312/1 від 14 серпня 2009 року, №0005432312/1 від 1 вересня 2009 року, №0003142312/3 від 3 лютого 2010 року, №0003152312/3 від 3 лютого 2010 року, №0005432312/3 від 3 лютого 2010 року.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 15.02.2011 року через канцелярію суду подано клопотання про залишення позову без розгляду. У клопотанні відповідач, керуючись ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України просив залишити без розгляду позов ТОВ «Алмаз-ТМ»у звязку із пропущенням встановленого ст. 99 КАС України місячного строку для звернення до суду.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, суд відмовив у його задоволенні з огляду на вимоги ст.58 Конституції України та те, що станом на момент звернення позивачем з позовом до суду строк, передбачений Кодексом адміністративного судочинства України на час прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, не пропущений. Зазначене рішення суду викладено у протокольній ухвалі від 16.02.2011.

16 лютого 2011 року позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги наступні: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0003142312/0 від 8 липня 2009 року, №0003152312 від 8 липня 2009 року, №0005432312/0 від 14 серпня 2009 року, №0003142312/1 від 14 серпня 2009 року, №0003152312/1 від 14 серпня 2009 року, №0005432312/1 від 1 вересня 2009 року, №0003142312/2 від 9 листопада 2009 року, №0003152312/2 від 9 листопада 2009, №0005432312/2 від 9 листопада 2009 року, №0003142312/3 від 3 лютого 2010 року, №0003152312/3 від 3 лютого 2010 року, №0005432312/3 від 3 лютого 2010 року.

Представник позивача позов підтримав, зазначив, що ТОВ «Алмаз-ТМ»обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість сплачені в ціні товару ТОВ «Фортуна Фьючер 2007», а також суми витрат включені до складу валових витрат. На момент проведення господарської діяльності з Позивачем, ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»було зареєстроване відповідно до чинного законодавства. Державна реєстрація ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»не була скасована у встановленому чинним законодавством порядку. Свідоцтво платника ПДВ не було анульоване у встановленому порядку. Позивачу були видані належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилався на обставини встановлені актом перевірки, а саме те, що особа, яка зазначена в податковій звітності ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»в якості директора даного підприємства ОСОБА_1 не могла здійснювати її складання та підписання, а особа, яка це здійснювала не ідентифікована. Документи стосовно взаєморозрахунків ТОВ «Алмаз-ТМ з ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»від імені останнього підписані в особі в.о. директора ОСОБА_2, однак дана особа не ідентифікована, відсутні будь-які дані щодо призначення даної особи на посаду директора підприємства та будь-які інші дані, що могли б ідентифікувати даного громадянина. А отже, правочин в силу ст. 215 ЦК України є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акта документальної невиїзної перевірки ТОВ «Алмаз-ТМ»від 23.06.2009 року №3/23-80/34695096, що здійснена посадовими особами Державної податкової адміністрації у м. Києві. Перевірка здійснювалась на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві Грошовика Д.Ю. від 15.04.2009 року. Враховуючи зазначені обставини, суд, керуючись ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України за власною ініціативою залучив до справи в якості третьої особи ДПА у м. Києві.

Третя особа ДПА у м. Києві підтримала позицію відповідача. Зазначила, що первинні документи, складені від імені в.о. директора ОСОБА_2 ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»невстановленою особою не можуть підтверджувати право на податковий кредит та суми витрат, понесених у звязку з виконанням таких угод, не можуть бути віднесені до вкладу валових витрат.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Державною податковою адміністрацією у м. Києві проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягають сплаті до державного бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ»(код ЄДРПОУ 34695096) при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Фьючер 2007»(код ЄДРПОУ 35502330) за період з 01.01.2008 року по 30.09.2008 року.

Перевірка здійснена на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПА у м.Києві Грошовика Д.Ю. від 15.04.2009 року. Відповідно до даної постанови, слідчим відділом податкової міліції ДПА України у м. Києві розслідується кримінальна справа №70-00402 порушена за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Алмаз-ТМ»та за фактом створення ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»з метою прикриття незаконної діяльності, за с. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

В постанові про призначення перевірки від 15.04.2009 року зазначено, що службові особи ТОВ «Алмаз-ТМ»у період з червня 2008 року по вересень 2008 року умисно ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1705366,68 гривень.

У звязку із встановленими слідством обставинами було призначено позапланову документальну перевірку ТОВ «Алмаз-ТМ»з питань дотримання вимог податкового законодавства України при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фортуна Фьючер 2007».

У порушення вимог ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-XII від 04.12.1990 в редакції, що діяла на той час за наявності підстав для проведення позапланової перевірки відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку без повідомлення платника по справі. Зазначене порушення призвело до неповного зясування обставин та зроблені висновки які не відповідають вимогам закону.

В ході проведення ДПА у м. Києві документальної невиїзної перевірки, що оформлена актом перевірки від 23.06.2009 №3-23-80/34695096 встановлено, що між підприємствами ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»(Постачальник) в особі в.о. директора ОСОБА_2 та ТОВ «Алмаз-ТМ»(Покупець) в особі директора Мірковського М.М. було укладено наступні угоди:

-Договір поставки від 08.04.2008 №30., відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити Покупцю каучук загальною вартістю 2686785,84 грн. Сторони домовились, що поставка буде здійснена протягом одного робочого дня з моменту укладання даного договору на умовах СРТ м. Київ, бул. Лепсе, 24;

-Договір поставки від 24.06.2008 №34, відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити Покупцю каучук та згідно додатку до даного договору №1 від 01.07.2008 техвуглець загальною вартістю 4751342,63 грн. Сторони домовились, що поставка буде здійснена протягом семи робочих днів з моменту укладення додаткової угоди на умовах СРТ м. Київ, бул. Лепсе, 24;

-Договір поставки від 12.08.2008 №40, відповідно до якого Постачальник зобовязується поставити Покупцю каучук та техвуглець загальною вартістю 1322313,78 грн. Сторони домовились, що поставка буде здійснена протягом одного робочого дня з моменту укладання даного договору на умовах СРТ м. Київ, бул. Лепсе, 24;

-Договір від 03.09.2008 №42, відповідно до якого Постачальник зобовязується систематично постачати Покупцю товар, кількість , ціни та терміни поставки визначаються у Додаткових угодах, які є невідємною частиною даного договору. Сторонами підписано Додаткову угоду №1 від 03.09.2008, якою визначено загальну ціну поставки в розмірі 1438062,03 грн. Сторони домовились, що поставка буде здійснена протягом двох робочих днів з моменту укладення додаткової угоди на умовах СРТ м. Київ, бул. Лепсе, 24

Номенклатура товару та кількість в подальшому Сторонами були обумовлені шляхом підписання додаткових угод до договорів, на виконання яких складено видаткові та податкові накладні.

Перевіркою встановлено, що шляхом відображення операцій з ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»в податковій звітності підприємством ТОВ «Алмаз-ТМ»було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в період з червня по вересень 2008 року на суму 1705366,68 гривень.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію №271459 серії А00 ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»зареєстроване 15.10.2007 Виконавчим комітетом Одеської міської Ради, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб 1556 02 0000 029514. Керівником та засновником ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»є ОСОБА_3

ДПА у м. Києві в акті перевірки зазначає, що договір поставки товару №42 від 03.09.2008, додаткова угода №1 до даного договору, видаткова накладна від 03.09.2008 №15, податкова накладна від 03.09.2008 №15, видаткова накладна від 03.09.2008 №16 та податкова накладна від 03.09.2008 №16 з боку ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»скріплені печаткою з зазначенням, що дане підприємство є субєктом господарської діяльності м.Луганська.

Оскільки фактичне місцезнаходження субєкта господарювання не є обовязковим реквізитом, що зазначаються на печатках, відсутні підстави вважати протиправним зазначення на печатці ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»міста Луганськ.

Крім того, в акті перевірки є посилання на матеріали досудового слідства по кримінальній справі №70-00402. На підставі цих матеріалів зроблено висновок, про те, що господарські операції між ТОВ «Алмаз-ТМ»та ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»мають ознаки нікчемного правочину, а отже, ТОВ «Алмаз-ТМ»в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включило до складу валових витрат 8526833,00 грн. та в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1705366,68 грн.

Дослідження матеріалів кримінальної справи наданими суду та долученими до матеріалів цієї справи, встановлено, що судом доводи попереднього слідства не підтверджені у звязку з неповнотою попереднього слідства, справа направлена для проведення додаткового розслідування.

У той же час, перевіркою зроблено висновок, про те, що господарські операції між ТОВ «Алмаз-ТМ»та ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»мають ознаки нікчемного правочину з огляду на ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України , а отже, ТОВ «Алмаз-ТМ»в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включило до складу валових витрат 8526833,00 грн. та в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включило до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 1705366,68 грн.

Суд ввважє висновок податкового органу про наявність ознак нікчемності у право чинах, укладених ТОВ «Алмаз-ТМ»з ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»безпідставними з огляду на таке.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Невідповідність правочинів вимогам ч.3 ст. 203 Цивільного кодексу України може свідчити про наявність підстав для визнання таких правочинів недійсними у судовому порядку, зважаючи на вимоги ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України.

Однак, про наявність відповідних судових рішень, якими визнано недійсними укладені ТОВ «Алмаз-ТМ»та ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»в Акті перевірки не зазначено.

До того ж у якості доказів на підтвердження доводів відповідачем, при складанні акту, використані не фактичні дані, які можуть бути доказами в адміністративному процесі, а припущення та міркування осіб, які складали акт перевірки.

Так, в акті зазначено, з посиланням на матеріали слідства, що ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»за місцем реєстрації підприємство не знаходиться. Доказів, що спростовують відомості державного реєстру суду не надавалось, записи відповідно до ч.5 ст.17, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»державним реєстратором не здійснювалися.

Дії фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_3 жодного відношення до протиправного умислу на укладання угоди, яка суперечить інтересам держави не мають. Пояснення ОСОБА_3 надані у суді та на попередньому слідстві як обвинуваченого є суперечливими, не підтвердженими будь-якими доказами та не підтверджують висновків акту.

Особа ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»в.о. директора підприємства ОСОБА_2, який підписав наявні у позивача первинні документи не встановлювалася, доводи про те що зазначена особа мала намір укласти протиправну угоду не перевірялися.

Наявна у податкового органу інформація проте що, зазначений в документах виконуючий обовязки директора ОСОБА_2 на підприємстві ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»фактично не працював та доходи не отримував не може свідчити про протиправність угод укладених ним.

Недійсність договорів поставки, актів приймання-передачі підписаних від імені однієї із сторін неналежною особою, прямо законом не встановлена, а тому зазначені правочини відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України є оспорюваними.

Водночас ні відповідачем ні третьою особою суду не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених між ТОВ «Алмаз-ТМ»та ТОВ «Фортуна Фьючер 2007».

Не приймається до уваги також і протокол допиту старшого комірника ПП «Сага плюс»ОСОБА_4 який отриманий з кримінальної справи. Його покази про роботу орендованого складу позивача розташованого за адресою м. Київ, бул. Лепсе, 24 не спростовують доводів представника ТОВ «Алмаз-ТМ»про товарність укладених угод.

Як зазначено вище, доказів на підтвердження нікчемності угод укладених між ТОВ «Алмаз-ТМ»та ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»до матеріалів справи не надано, про їх наявність не заявлено.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До матеріалів справи надано первинні документи, що підтверджують факти здійснення господарських операції за договорами поставки від 08.04.2008 №30., від 24.06.2008 №34, від 12.08.2008 №40, від 03.09.2008 №42, які спростовують висновки ДПА у м. Києві про те, що позивачем документально не підтверджено правомірність віднесення суми 8526833 грн. до складу валових витрат.

Крім того, матеріалами справи спростовуються висновки акту перевірки від 23.06.2009 №3/23-80/34695096 щодо протиправного віднесення ТОВ «Алмаз-ТМ» до складу податкового кредиту сум ПДВ в складі оплати вартості товарів, що постачались ТОВ«Фортуна Фьючер 2007».

Згідно п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3 та пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Згідно пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Відповідно до Бази даних платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному вебсайті ДПА України, Свідоцтво платника ПДВ №100077909 ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»було скасовано за ініціативою податкового органу 09.06.2009 року. Таким чином, на момент здійснення господарських операцій з ТОВ «Алмаз-ТМ», ТОВ «Фортуна Фьючер 2007»було належним чином зареєстрованим підприємством, наділеним цивільною правосубєктністю, зареєстрованим платником податку на додану вартість, яким була виписана та надана позивачу податкова накладна, а позивачем були сплачені кошти за оприбутковані товари, в т.ч. податок на додану вартість.

Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів по справі суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем необґрунтовано та не відповідають чинному законодавству.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва:

№0003142312/0 від 8 липня 2009 року

№0003152312 від 8 липня 2009 року

№0005432312/0 від 14 серпня 2009 року

№0003142312/1 від 14 серпня 2009 року

№0003152312/1 від 14 серпня 2009 року

№0005432312/1 від 1 вересня 2009 року

№0003142312/2 від 9 листопада 2009 року

№0003152312/2 від 9 листопада 2009

№0005432312/2 від 9 листопада 2009 року

№0003142312/3 від 3 лютого 2010 року

№0003152312/3 від 3 лютого 2010 року

№0005432312/3 від 3 лютого 2010 року

Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз-ТМ»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій