Постанова № 16639442, 16.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2011 року           16:03           № 2а-14449/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Наумець О.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазсервіс»

доДержавної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТзОВ «Нафтогазсервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції Солом’янському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту по контрагенту ТзОВ «Метил»з підстав, що в останнього анульовано свідоцтво платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій є безпідставним, оскільки в подальшому ТзОВ «Метил»оскаржило акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку, а тому вважає, що податкові накладні складені відповідно до вимог законодавства.

В поданих письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог оскільки, перевіркою встановлено, що на момент видачі постачальником податкових накладних, у останнього було анульоване свідоцтво платника ПДВ, а тому він не міг виписувати податкові накладні.

В ході розгляду справи позивачем подавалась заява про зміну позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 21.07.2010р. по 03.08.2010р. ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Нафтогазсервіс»з питань взаємодії з ТзОВ «Метил», про що складено Акт №11178/23-02/32103266 від 03.08.2010р.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено порушення п.п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся на 138624 грн.

За результати перевірки, ДПІ у Солом’янському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення №000304/2302/0 від 13.08.2010р., яким визначила ТзОВ «Нафтогазсервіс»зобов’язання по ПДВ на суму 138 624 за основним платежем та 69 312 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось товариством в адміністративному порядку, проте скарга залишена без задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи між ТзОВ «Нафтогазсервіс»та ТзОВ «Метил»було укладено договір купівлі-продажу №0106-01 від 01.06.2009р. На виконання угоди ТзОВ «Метил»поставлено метанол технічної марки А, та виписано податкові накладні.

В ході перевірки податковим органом встановлено, що 30.11.2009р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТзОВ «Метил»згідно акту 2179/15-238. Крім того, ТзОВ «Метил»отримало нове свідоцтво платника ПДВ від 31.05.2010р.

          Виписані постачальниками податкові накладні були включені позивачем у податкові декларації з ПДВ та сформовано податковий кредит, проте податковий орган дійшов висновку про безпідставність включення визначених у податкових накладних зобов’язань по ПДВ за грудень 2009р., січень 2010р., оскільки свідоцтво платника ПДВ анульоване з 30.11.2009р.

          Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку розрахувався у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ.

Відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп.7.7.1 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової декларації.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів факт поставки (товарів, послуг) підтверджується матеріалами перевірки, також ТзОВ «Нафтогазсервіс»здійснило на користь ТзОВ «Метил»оплату за поставлений товар, у вартість поставленого товару була включена сума ПДВ.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2010р. у справі №2а-9005/10/2670 (яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011р.) задоволено позовні вимоги ТзОВ «Метил»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та визнано протиправним та скасовано акт від 30.11.2009р. про анулювання реєстрації платника ПДВ ТзОВ «Метил»та зобов’язано ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вчинити дії щодо внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість щодо відновлення реєстрації ТзОВ «Метил», як платника ПДВ та відновити з 30.11.2009р. дію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було підставно включено виписані йому ТзОВ «Метил»податкові накладні до податкових декларацій при формування податкового кредиту за грудень 2009р., січень 2010р. Тому, у податкового органу не було підстав для не врахування сум податкового кредиту сформованого позивачем по податковим накладним виписаним ТзОВ «Метил».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва №000304/2302/0 від 13.08.2010р.

          3. Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь ТзОВ «Нафтогазсервіс»за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної в строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Д.О. Баранов