Постанова № 16639047, 06.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2011 р. № 2-а- 2668/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,

за участю сторін:

позивача - Даниленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекар ЛТД" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання незаконними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати незаконними дії Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, які виразилися у протиправному, з грубим порушенням ст.8, ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", здійснення дій по винесенню рішення про застосування штрафних санкцій № 0000272200 від 07.09.2010 р. та скасувати його.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 30.07.2010 р. по 19.08.2010 р. Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі міста Харкова проведена комплексна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фірма "Бекар ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р., за якою складений акт №4034/23-206/31214415 від 25.08.2010 р. На підставі зазначеного акту відповідачем винесене рішення про застосування штрафних санкцій № 0000272200 від 07.09.2010 р., яке прийнято відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконним і підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначив, що відповідачем порушені строки застосування адміністративно-господарські санкції, які передбачені ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки зазначений строк сплив 01.01.2009 р.

В судовому засіданні позивач надав аналогічні позову пояснення, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач надав заперечення на позов, в яких зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій прийнято на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що не явка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З 30.07.2010 р. по 19.08.2010 р. фахівцями Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми «Бекар ЛТД»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки №4034/23-206/31214415 від 25.08.2010 р. та встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»зі змінами і доповненнями ТОВ ТПФ «Бекар Лтд»не задекларовано станом на 01.01.2008 в р. II Фінансові вкладення п.13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах»по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів" прострочену дебіторську заборгованість у сумі 17202,50 дол. США. (86872,63 грн.) по контракту №54 від 17.06.05, який укладено з АРЕХ INTERNATIONAL (Індія).

На підставі зазначеного акту відповідачем винесене рішення про застосування штрафних санкцій №0000272200 від 07.09.2010 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми «Бекар ЛТД»штрафної (фінансової) санкції у сумі 340,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням оскаржував його до податкових органів, а саме до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, ДПА в Харківській області та до ДПА України.

17.09.2010 р. позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, рішенням якої №17729/10/15-014 від 05.10.2010 р. оскаржуване рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач, також не погоджуючись з розглядом первинної скарги, 19.10.2010 р. та 27.12.2010 р. звертався зі скаргами до ДПА в Харківській області та до ДПА України відповідно.

Рішенням ДПА в Харківській області № 4647/10/25-103 від 14.12.2010 р. залишила без змін оскаржуване рішення, а повторну скаргу без задоволення.

Також, Рішенням ДПА України № 3511/6/25-0415 від 23.02.2011 р. залишила без змін рішення про застосування штрафних санкцій №0000272200 від 07.09.2010 р., а скаргу без задоволення.

Суд не погоджується з висновками податкового органу в акті перевірки та зазначає.

Відповідно до ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Статтею 1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»зі змінами і доповненнями закріплено обов'язок щоквартально декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була подана відповідачу декларація про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2008 р., яка була прийнята податковим органом 16.01.2008 р.

У розділі II Фінансові вкладення п.13, в якому зазначається сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів позивачем нічого не було зазначено.

Відповідач застосував до позивача штраф відповідно до п.2.7 Положення про валютний контроль, затверджене Постановою Національного банку від 08.02.2000р. № 49, а саме порушення резидентами вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні та в акті перевірки відповідач робить висновок, що позивачем порушено строки поставки товару по контракту № 54 від 17.06.2005 р. з АРЕХ INTERNATIONAL (Індія) посилаючись на статтю 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР, ґрунтуючись на цьому висновку відповідач вважає, що позивачем було порушено ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 «Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»зі змінами і доповненнями та відповідно до п.11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та п.2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 нарахувала штрафну санкцію в розмірі 340,00 грн.

Так, судом встановлено, що 17.06.2005 р. ТОВ ТПФ "Бекар Лтд" з АРЕХ INTERNATIONAL (Індія) укладено контракт № 54 на придбання запчастин - поршневі кільця для автомобільних двигунів з іскровим запалюванням.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ ТПФ «Бекар Лтд»перерахувало платіжними дорученнями валютні кошти на рахунок АРЕХ INTERNATIONAL (Індія), а саме:

- платіжним дорученням в іноземній валюті № 23 від 21.09.2007 р. - 17202,5 дол. США;

- платіжним дорученням в іноземній валюті № 27 від 06.11.2007 р. - 17202,5 дол. США;

- платіжним дорученням в іноземній валюті № 30 від 05.12.2007 р. - 700 дол. США.

Згідно ВМД №441267 встановлено, що товар отримано в повному обсязі 18.02.2008 р.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР (у редакції, що діяла на момент укладення позивачем названого контракту) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

В процесі виконання умов контракту № 54 від 17.06.2005 р. до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР Законом України від 31.05.2007 р. № 1108-V внесені зміни, а саме: у частині першій статті 2 цифри і слова "90 календарних днів" замінено цифрами і словами "180 календарних днів".

Суд зазначає, що відповідач помилково застосував до спірних правовідносин наведену норму Закону у редакції, яка діяла до 01.01.2008 р.

Так, в силу вимог частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з офіційним тлумаченням цього положення, наданим у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 у справі № 1-7/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зворотна ж дія нормативно-правових актів в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, стосується лише фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

У статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»момент здійснення експорту (імпорту) визначено як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

За змістом підпунктом "б" пункту 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 р. № 307, моментом перетину митного кордону при морських і річкових перевезеннях при імпорті визначено початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту.

При цьому початок митного оформлення товару співпадає з поставленням на супровідному документі митницею на кордоні, через яку переміщувався товар, відтиску штампа "Під митним контролем" з наступною випискою провізної відомості, що служить дозволом для перевезення вантажу до внутрішньої митниці для повного митного оформлення.

Таким чином, оскільки в даному разі імпортований позивачем товар перетнув митний кордон України 18.02.2008 р., що і слід вважати датою поставки цього товару, то до спірних відносин слід застосувати ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», в редакції, яка діє з 01.01.2008 р., тобто 180 календарних днів.

На підставі вищезазначеного суд зазначає, що у позивача не існувало обов'язку декларувати у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами станом на 01.01.2008 р. в розділі ІІ Фінансові вкладення п.13 "Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів" прострочену дебіторську заборгованість у сумі 17202,50 дол. США. (86872,63 грн.) по контракту №54 від 17.06.05, який укладено з АРЕХ INTERNATIONAL (Індія), тому що на момент подачі вищезазначеної декларації товар ще не перетнув митний контроль та імпортна операція була ще не завершена (товар перетнув митний кордон України 18.02.2008 р.), що було в межах 180 календарних днів з моменту першої оплати (150 календарних днів), а тому і не було порушення позивачем порядку декларування суми коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів на 01.01.2008 р.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення №0000272200 від 07.09.2010 р. про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми «Бекар ЛТД»штрафної (фінансової) санкції у сумі 340,00 грн. винесене відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України та за відсутністю передбачених законом підстав, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

З урахуванням вище викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні неню документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бекар ЛТД" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про визнання незаконними дій - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про застосування штрафних санкцій № 0000272200 від 07.09.2010 р.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фірми "Бекар ЛТД" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) .

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 07 липня 2011 року.

Суддя І.С.Чалий