Постанова № 16638214, 04.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2011 року Справа № 2а-4948/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді:Ципко О.В.,

при секретарі судового засідання: Гаркуши Ю.О.,

за участю

представників позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 27.01.2011 р. № 6),

ОСОБА_2 (довіреність від 27.01.2011 р. № 5),

представника відповідача: ОСОБА_3 (довіреність № 2 від 10.01.2011 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом приватного підприємства "ВВ-Плюс" до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області про визнання недійсними та скасування наказу № 86 від 02.06.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства “ВВ-Плюс” до державної податкової інспекції у Попаснянському районі Луганської області, в якому позивач просить визнати недійсним та скасувати наказ № 86 від 02.06.2011 року та повідомлення від 03.06.2011 року № 6/23/35706585.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.06.2011 року приватному підприємству «ВВ-Плюс» представником державної податкової інспекції в Попаснянському районі було вручено копію наказу № 86 від 02.06.2011 року про проведення позапланової невиїзної перевірки та повідомлення від 03.06.2011 року № 6/23/35706585 про проведення зазначених перевірок.

У наказовій частині наказу № 86 від 02.06.2011 року вказано, що документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «ВВ-Плюс» провести з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року, по взаємовідносинах з ТОВ «ЮРТОРГПАК», а у повідомленні, вказується провести документальну позапланову невиїзну перевірку приватного підприємства «ВВ-Плюс» з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «ЮРТОРГПАК». Таким чином у документах, які були надані ПП “ВВ-Плюс”, містяться суперечливі дані, що негативно вплинуло на розгляд документів і перевірку, яка була проведена ДПІ без участі ПП “ВВ-Плюс”. Це не дало представнику ПП “ВВ-Плюс” змоги надати пояснення та слідкувати за ходом процессу перевірки, хоча бажання брати участь у перевірці було заявлено.

Крім того позивач зазначив про безпідставність посилання відповідача на ст.ст. 78, 79 Податкового Кодексу України, оскільки відповідачем грубо порушено діюче законодавство України в тому, що платник податків ПП “ВВ-Плюс”був позбавлений права присутності при проведені перевірки.

Посилання у наказі на проведення перевірки на думку позивача також є безпідставним тому, що конкретно не вказано, які обставини та їх наявність сприяють проведенню перевірок, як того потребують ст.ст. 78-79 Податкового Кодексу України.

Також, підприємство, як сумлінний платник податків, виконало вимогу ДПІ і надало витребувані документи, що підтверджується вихідним № 35 від 18.04.2011 року у кількості 117 листів.

Як вбачається з повідомлення від 03.06.2011 року № 6/23/35706585 зазначено, що перевірятиметься період за лютий 2011 року по взаємовідносинах з TOB «ЮРТОРГПАК», але ПП «ВВ-Плюс» не отримало письмовий запит про надання пояснень та документів саме за лютий 2011 року по взаємовідносинах з TOB «ЮРТОРГПАК», що є порушенням Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу» та інших законів та нормативно - правових актів держави.

15 червня 2011 року ухвалою суду було відкрито провадження по адміністративній справі за позовом приватного підприємства "ВВ-ПЛЮС" до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області в частині визнання недійсним та скасування наказу № 86 від 02.06.2011 року, а в частині визнання недійсним та скасування повідомлення № 6/23/35706585 від 03.06.2011 року було відмовлено у відкритті провадження, оскільки позов в даній частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - державна податкова інспекція в Попаснянському районі Луганської області позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що невиїзна документальна перевірка приватного підприємства “ВВ-Плюс” з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ “Юрторгпак” була проведені у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України, а саме ст.ст. 78, 79, так як за наслідками перевірок інших платників податків було отримано податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства. Вищезазначені статті ПК України прямо надають право органу податкової служби на проведення позапланової невиїзної перевірки. Посилання позивача, що при перевірці було порушено його права як платника податків, також не відповідає дійсності. Надання відповідних матеріалів ПП «ВВ-Плюс» по взаємовідносинах з TOB «Юрторгпак» на письмовий запит ДПІ не позбавляє ДПІ права на проведення перевірки, так як відповідно до матеріалів, наданих Ленінською МДПІ у м. Луганськ встановлено факт порушення податкового законодавства по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом, що і стало підставою для проведення перевірки. Окрім того, посилання позивача на те, що витребувані були матеріали по взаємовідносинам з TOB «Юрторгпак» за січень 2011 р., а в повідомленні вказано, що буде перевірятися лютий 2011 р. не відповідає дійсності, так як матеріали перевірки свідчать, що перевірявся саме січень 2011 р., лютий же перевірявся лише в частині податкових накладних за січень 2011 р. Таким чином, фактично перевірявся наступний податковий період - саме січень 2011р.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приватне підприємство “ВВ-Плюс” (ідентифікаційний код 35706585) зареєстроване Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 14 травня 2008 року серії А00 № 787819.

Як платник податків приватне підприємство “ВВ-Плюс”перебуває на обліку у державній податковій інспекції в Попаснянському районі Луганської області з 15 травня 2008 року за № 5130, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 15 травня 2008 року № 2043/29-025.

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” (який був чинним до 01 січня 2011 року) приватне підприємство “ВВ-Плюс” зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 357065812263, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22 травня 2008 року № 100117344.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, державною податковою інспекцією в Попаснянському районі Луганської області 02 червня 2011 року був виданий наказ за № 86 про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки приватного підприємства “ВВ-Плюс” з 06.06.2011 року з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ “Юрторгпак” та подальшої реалізації ТМЦ, отриманих від ТОВ «Юрторгпак».

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обовязковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення.

Наказ керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України. Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обовязків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, і позовні вимоги про визнання протиправним наказу керівника податкового органу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків, виданого на підставі пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Вирішуючи питання щодо правомірності видачі державною податковою інспекцією в Попаснянському районі Луганської області наказу від 02.06.2011 року за № 86 про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки приватного підприємства “ВВ-Плюс” з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ “Юрторгпак” та подальшої реалізації ТМЦ, отриманих від ТОВ “Юрторгпак”, суд прийшов до висновку, що зазначений наказ був виданий відповідачем без дотримання правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України з огляду на нижчевикладене.

Під час судового розгляду справи представник відповідача повідомив суд, що оскаржуваний наказ було видано на підставі статті 78, 79 Податкового кодексу України та п. 2 Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПА України від 14.04.2011 р. № 213. В додаткових поясненнях представник відповідача наголосив, що за результатами перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську було надано відповідачу податкову інформацію про факти, що свідчать про можливі порушення податкового законодавства по взаємовідносинам між позивачем та його контрагентом ТОВ «Юрторгпак», що і послугувало фактичною підставою для проведення перевірки. А надання позивачем відповідних матеріалів на письмовий запит ДПІ не позбавляє права податкового органу на проведення перевірки.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи наведені норми Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність таких аспектів, а саме: наявність фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового та обовязкова умова: не надання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було надіслано запит приватному підприємству “ВВ-Плюс” від 06.04.2011 року № 936/7/23-112 щодо витребування засвідчених копій документів по взаємовідносинах з ТОВ “Юрторгпак” за період - січень 2011 року, та зазначено, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України ненадання у встановлений термін пояснень та їх документального підтвердження є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника.

Відповідно до супровідного листа від 18.04.2011 року за вихідним №35 ПП “ВВ-Плюс” на лист державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області від 06.04.2011 року № 936/7/23-112 надало пояснення з приводу поставлених питань, а також копії витребуваних документів на 117 аркушах. Додатково податковий орган не звертався до позивача щодо неповноти наданих документів тощо. Тобто при наданні позивачем витребуваних документів, у строк, встановлений п.78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відсутності інших підстав, передбачених Податковим кодексом України, у відповідача не було правових підстав щодо винесення наказу № 86 від 02.06.2011 року про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки приватного підприємства “ВВ-Плюс” з 06.06.2011 року з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ “Юрторгпак” та подальшої реалізації ТМЦ, отриманих від ТОВ “Юрторгпак”.

Таким чином, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, які є обовязковими для видачі наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а саме, не надано документального підтвердження наявності таких обставин - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, надіслання платнику податків та отримання платником податків обовязкового письмового запиту органу державної податкової служби щодо надання пояснень та їх документального підтвердження, внаслідок чого наказ державної податкової інспекції в Попраснянському районі Луганської області 02.06.2011 року за №86 про проведення на підставі статей 78 та 79 Податкового кодексу України документальної невиїзної перевірки приватного підприємства “ВВ-Плюс” з 06.06.2011 року з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ “Юрторгпак” та подальшої реалізації ТМЦ, отриманих від ТОВ «Юрторгпак» є протиправним.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обовязковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обовязків, їх зміни чи припинення.

Рішення керівника органу державної податкової служби, оформлене наказом про призначення позапланової документальної невиїзної перевірки, відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України є одним з документів, за умови надіслання якого платнику податків до початку перевірки рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Отже, з викладеного вбачається, що видання керівником органу державної податкової служби наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обовязків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому такий наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п.1 ч.1 ст.17 КАС України.

Жодним законом або будь-яким іншим нормативно-правовим актом працівникам податкової служби не надано право проводити перевірки з порушенням діючого законодавства.

Оскільки спірний наказ № 86 від 02.06.2011 року не відповідає законодавству, є незаконним, тому він підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім доведено належними засобами доказування правомірність заявленого позову, у звязку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04.07.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 11.07.2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний позов приватного підприємства "ВВ-Плюс" до державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати наказ державної податкової інспекції в Попаснянському районі Луганської області від 02.06.2011 року № 86 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "ВВ-Плюс» код за ЄДРПОУ 35706585".

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ВВ-Плюс"(код ЄДРПОУ 35706585І, місцезнаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, провулок Транспортний буд. 1-а) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складено та підписано 11.07.2011 року.

СуддяО.В. Ципко