Постанова № 16638218, 07.06.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
07.06.2011
Номер справи
2а-3174/11/1270
Номер документу
16638218
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2011 року Справа № 2а-3174/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Анісімовій О.В.,

в присутності сторін:

представника позивача: Мороз О.В.

представника відповідача: Меркулової М.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з адміністративним позовом до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії.

У позовній заяві позивач просив суд: визнати протиправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо встановлення правопорушення збоку ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року за актом №128/263-35785206 від 02.02.2011 року та зобовязати відповідача утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам, складеного акту.

В обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що на підставі наказу №55 від 31.01.2011 року, який був отриманий 07.02.2011 року Алчевською ОДПІ складений акт перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» від 02.03.2011 року №128/236-35785206 з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року, згідно висновків якого встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкових зобовязань з ПДВ за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 2035885,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року на 8617,00 грн.; за жовтень 2010 року на 2027268,00 грн., порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст.9, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 1928980,00 грн. у тому числі за вересень 2010 року на 8186,00 грн. за жовтень 2010 року на 1920794,00 грн., а також порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4, п.7.3.1, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено нарахований податок на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 106905,00 грн. у тому числі за вересень 2010 року на суму 431,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 106474,00 грн.

Крім того, Алчевська ОДПІ посилаючись на ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст..228 ЦК України, щодо недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними з причин здійснення з покупцями в сумі 9375810,73 грн. та з постачальниками в сумі 4531228,30 грн. по операції купівлі-продажу нікчемних правочинів, визнала нікчемними правочини по ланцюгу постачання до вигодонабувача на загальну суму ПДВ 13907039,03 грн.

Представник позивача вважає, що такий висновок відповідача не заснований на приписах норм чинного законодавства України, є необґрунтованим і порушує його права та інтереси.

21 квітня 2011 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог в якій просив суд: 1) Визнати противоправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» та складання Акту № 2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.» з висновком про нікчемність всіх укладених правочинів; 2) Визнати противоправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» та складання Акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10.» з висновком про нікчемність всіх укладених правочинів; 3) Визнати противоправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» та складання Акту № 94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.» з висновком про нікчемність всіх укладених правочинів; 4) Визнати противоправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» та складання Акту № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.» з висновком про нікчемність всіх укладених правочинів; 5) зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10.; 6) зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам акту № 2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.; 7) зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам акту № 94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.; 8) зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматись від використання у своїй діяльності, а також передачу іншим особам акту № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.

30 травня 2010 року представник позивача у судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог в якій просив суд: 1) Визнати противоправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» викладені в Акті №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.», Акті № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10.», Акті № 94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.», Акті № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.» ; 2) Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматись від вчинення певних дій, а саме: утриматись від використання неправомірного Акту №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.», Акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10.», Акту № 94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.», Акту № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобовязання за період з 01.08.2008 року по 31.07.10 року, з 01.08.2010 по 31.08.2010 року, з 01.09.2010 по 31.10.10 року; в проведенні перевірок інших субєктів господарювання контрагентів шляхом направлення до податкових органів з місцем знаходження цих субєктів господарювання листів про проведення перевірок у звязку з визнанням правочинів нікчемними з субєктами господарювання за період з 01.08.2008 року по 31.07.10 року, з 01.08.2010 по 31.08.2010 року, з 01.09.2010 по 31.10.10 року.

Представник позивача обґрунтував свої вимоги тим, що відповідачем під час перевірки дослідження документообігу не здійснювалося. Тобто взагалі не здійснювалось дослідження договорів, повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарі, додатків до них, не здійснювався аналіз істотних та інших умов договорі відповідно діючому законодавству. Не встановлювалось та не досліджувалось, чи маються додаткові угоди, зміни та доповнення до них, дотримання форми тощо. Відсутнє у актах дослідження документів, які підтверджують виконання договорів або документів, наявність яких є обовязковою згідно змісту договору, зокрема, актів приймання-передачі, специфікацій тощо. Фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату коштів на виконання умов договорів, а саме: платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери бухгалтерські регістри первинні бухгалтерські і податкові документи і таке інше. Реєстри отриманих та виданих податкових накладних та інші документи бухгалтерського обліку.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що його вимоги є неправомірними.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» (далі ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ»), зареєстровано 06.05.2008 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради за адресою: 94220, Луганська область, місто Алчевськ, вул. Волгоградська, будинок 132, блок В, офіс 422, взято на облік платником податків Алчевською ОДПІ Луганської області 07.05.2008 року за номером №13738, має свідоцтво платника ПДВ №100118618 від 209.05.2008 року.

Згідно відомостей Довідки про внесення ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» до ЄДРПОУ підприємство здійснює діяльність з посередництва в торгівлі паливом, металами та хімічним речовинами, організацією перевезення вантажів.

Суд установив, що 02.02.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ Цифринцем А.І. з посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року, та складено акт від 02.02.2011 року №128/236-35785206 (т.№1 а.с.9-24).

У акті зазначається, що в ході організації проведення перевірки був складений акт №18/238 від 25.01.2011 року про неможливість розпочати проведення виїзної позапланової перевірки у звязку з відсутністю ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» за адресою, що вказана в статутних документах. Станом на 02.02.2011 року ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» має стан платника «10» направлено запит на встановлення місцезнаходження.

Згідно висновків акту від 02.02.2011 року №128/236-35785206 перевіркою встановлено порушення п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкових зобовязань з ПДВ за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 2035885,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року на 8617,00 грн.; за жовтень 2010 року на 2027268,00 грн., порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст.9, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ у період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 1928980,00 грн. у тому числі за вересень 2010 року на 8186,00 грн. за жовтень 2010 року на 1920794,00 грн., а також порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4, п.7.3.1, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено нарахований податок на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 106905,00 грн. у тому числі за вересень 2010 року на суму 431,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 106474,00 грн. Відповідно ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними з причин здійснення з покупцями в сумі 9375810,73 грн. та з постачальниками в сумі 4531228,30 грн. по операції купівлі-продажу нікчемних правочинів, вчинені правочини є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача на загальну суму ПДВ 13907039,03 грн.

Такий висновок у акті від 02.02.2011 року №128/236-35785206 обґрунтовується ненаданням підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобовязань: головної книги, журнали-ордери, картки рахунків 311 «Поточні рахунки у національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 70 «Доходи від реалізації», 641 «Розрахунки по податкам», 643 «Податкові зобовязання», 681 «Розрахунки по авансам отриманим», податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних та інших документів.

Також, суд установив, що в період з 25.10.2010 року по 29.10.2010 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ Лукашиною Л.М. з посиланням на п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року, та складено акт №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року (т.№1 а.с.82-98).

Згідно висновків акту №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року встановлено порушення: 1) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого завищено суму податкових зобовязань на період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року на загальну суму 90963525,00 грн., у тому числі по періодам: серпень 2008 року 509920,00 грн.; вересень 2008 року 14596263,00 грн.; жовтень 2008 року 4704150,00 грн.; листопад 2008 року 3093294,00 грн.; грудень 2008 року 2961055,00 грн.; січень 2009 року 3997568,00 грн.; лютий 2009 року 2886142,00 грн.; березень 2009 року 3186437,00 грн.; квітень 2009 року 3101280,00 грн.; травень 2009 року 4459361,00 грн.; червень 2009 року 4989231,00 грн.; липень 2009 року 4746640,00 грн.; серпень 2009 року 4860297,00 грн.; вересень 2009 року 5331500,00 грн.; жовтень 2009 року 5218719,00 грн.; листопад 2009 року 3804163,00 грн.; грудень 2009 року 3724367,00 грн.; січень 2010 року 2906886,00 грн.; лютий 2010 року 3881919,00 грн.; березень 2010 року 8004333,00 грн.;

2) п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.10.1 ст.10, п.1.3 ст.1, п.9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.2 ст.3 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року на загальну суму 90707925,00 грн. у тому числі по періодам: серпень 2008 року 509294,00 грн.; вересень 2008 року 14595623,00 грн.; жовтень 2008 року 4703488,00 грн.; листопад 2008 року 3092992,00 грн.; грудень 2008 року 2960754,00 грн.; січень 2009 року 3997268,00 грн.; лютий 2009 року 2885828,00 грн.; березень 2009 року 3186131,00 грн.; квітень 2009 року 3100934,00 грн.; травень 2009 року 4459022,00 грн.; червень 2009 року 4988891,00 грн.; липень 2009 року 4746255,00 грн.; серпень 2009 року 4859908,00 грн.; вересень 2009 року 5331149,00 грн.; жовтень 2009 року 5159182,00 грн.; листопад 2009 року 3759045,00 грн.; грудень 2009 року 3724014,00 грн.; січень 2010 року 2906227,00 грн.; лютий 2010 року 3871919,00 грн.; березень 2010 року 7870001,00 грн.;

3) п.3 ст.5, п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, .п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено нарахований податок на додану вартість за період з 01.08.2008 року по 31.07.2010 року у сумі 255601,00 грн., у тому числі по періодам: серпень 2008 року 626,00 грн.; вересень 2008 року 640,00 грн.; жовтень 2008 року 662,00 грн.; листопад 2008 року 302,00 грн.; грудень 2008 року 301,00 грн.; січень 2009 року 300,00 грн.; лютий 2009 року 314,00 грн.; березень 2009 року 306,00 грн.; квітень 2009 року 346,00 грн.; травень 2009 року 339,00 грн.; червень 2009 року 340,00 грн.; липень 2009 року 385,00 грн.; серпень 2009 року 389,00 грн.; вересень 2009 року 351,00 грн.; жовтень 2009 року 59538,00 грн.; листопад 2009 року 45118,00 грн.; грудень 2009 року 353,00 грн.; січень 2010 року 659,00 грн.; лютий 2010 року 10000,00 грн.; березень 2010 року 134332,00 грн.;

4) ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст..215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з постачальниками в сумі 113599559,00 грн. та покупцями у сумі 114599860,00 грн. по операціях купівлі-продажу, не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодо набувача» на загальну суму ПДВ 228199419,00 грн.

У акті №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року зазначається, що для перевірки були використані автоматизовані інформаційні системи: АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік платників податків», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, АРМ «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Також, суд установив, що в період з 26.01.2011 року по 28.01.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ Ціфринцем А.І. з посиланням на п.п.78.1.1 п.78.1 тс. 78 Податкового кодексу України була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року, та складено Акт № 94/236-35785206 від 28.01.2011р. (т.№4 а.с.84-111).

Згідно висновків акту № 94/236-35785206 від 28.01.2011р. встановлено порушення: 1) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого завищено суму податкових зобовязань на період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму ПДВ 2035885,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року на 8617,00 грн.; за жовтень 2010 року на 2027268,00 грн.; 2) порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 , п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.п.9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст.9, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ у період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 1928980,00 грн. у тому числі за вересень 2010 року на 8186,00 грн. за жовтень 2010 року на 1920794,00 грн.; 3) порушення п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 п.4.1 ст.4, п.7.3.1, 7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено нарахований податок на додану вартість за період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року на загальну суму 106905,00 грн. у тому числі за вересень 2010 року на суму 431,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 106474,00 грн.; 4) порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 ЦК України, недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними з причин здійснення з покупцями в сумі 9375810,73 грн. та з постачальниками в сумі 4531228,30 грн. по операції купівлі-продажу нікчемних правочинів, вчинені правочини є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача на загальну суму ПДВ 13907039,03 грн.

У акті № 94/236-35785206 від 28.01.2011р. зазначається, що для перевірки були використані автоматизовані інформаційні системи: АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік платників податків», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, АРМ «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Також, суд установив, що в період з 10.11.2010 року по 11.11.2010 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ Ціфринцем А.І. з посиланням на п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Транс Агентство Метал» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, та складено Акт № 2690/236-35785206 від 11.11.2010р. (т.№4 а.с.114-136).

Згідно висновків акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010р. встановлено порушення: 1) п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в результаті чого завищено суму податкових зобовязань на період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року на загальну суму 10700,00 грн., у тому числі за червень 2010 року на суму ПДВ 10700,00 грн.;

2) п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7, п.10.1 ст.10, п.1.3 ст.1, п.9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.2 ст.3 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року на загальну суму ПДВ 10165,00 грн. у тому числі за серпень 2010 року на суму ПДВ 10165,00 грн.;

3) п.3 ст.5, п.1 ст.7 ГК України, п.2 ст.3 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, .п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено нарахований податок на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року у сумі 535,00 грн., у тому числі за серпень 2010 року на 535,00 грн.;

4) ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Транс Агентство Метал» з покупцями в сумі 8649463,47,00 грн. та постачальниками в сумі 13434297,33 грн. по операціях купівлі-продажу, не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу постачання до «вигодо набувача» на загальну суму ПДВ 22083760,80 грн.

У акті № 2690/236-35785206 від 11.11.2010р. зазначається, що для перевірки були використані автоматизовані інформаційні системи: АС «Аудит», АРМ «Бест Звіт», АІС «Реєстр платників податків», АІС «Облік платників податків», пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, АРМ «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Представник позивача вважає, що такий висновок відповідача не заснований на приписах норм діючого законодавства України та не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Що стосується проведеної невиїзної документальної перевірки та складання Акту №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.» суд установив, що Відповідач не дотримувався встановленого чинним законодавством порядку проведення перевірок.

Так, на порушення п.11.1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 (зі змінами та доповненнями), що діяв на час проведення перевірки, яким передбачено, що у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби, Відповідач не направляв письмових запрошень для участі у невиїзній документальній перевірці.

Відповідач не надав суду доказів, що посадовим особам «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» належним чином направлялись запити на надання документів та Позивач отримував такі запити, натомість в Акті перевірки необґрунтовано зазначено, що не були надані необхідні документи.

Суд установив, що посадові особи ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» постійно знаходяться за юридичної адресою, подають постійно податкову звітність, ведуть листування з податковою інспекцією. Тому суд не приймає як належний доказ Відповідача Акт про відсутність посадових осіб за юридичною адресою з метою обґрунтування відсутності запрошення для участі в перевірці та запиту на надання необхідних документів. У Акті про відсутність посадових осіб за юридичною адресою не вказано час в який вони були відсутні, причини відсутності, оскільки такі дані мають важливе значення для подальших дій посадових осіб Відповідача та доказовості обставин, викладений у Акті.

Відповідно до п. 4.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 передбачено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Суд установив, що посадові особи ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» Відповідачем письмово не запрошувались, та Акт перевірки їм для ознайомлення не надавався, чим було порушено право позивача на участь в перевірці та на надання заперечень до акту.

Крім того, відповідно до п. 2.4. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» не передбачено право Відповідача робити висновки про визнання правочинів вчинених підприємством нікчемними.

Таким чином суд установив, що в акті №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року Відповідач без дослідження договорів, повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарі, додатків до них, без аналізу істотних та інших умов договорі відповідно діючому законодавству, без встановлення та дослідження, чи маються додаткові угоди, зміни та доповнення до них, дотримання форми тощо, без дослідження документів, які підтверджують виконання договорів або документів, наявність яких є обовязковою згідно змісту договору, зокрема, актів приймання-передачі, специфікацій тощо, фінансово-господарських документів, що підтверджують сплату коштів на виконання умов договорів, а саме: платіжних доручень, виписок банківських установ, прибуткових та видаткових касових ордерів і таке інше, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, необґрунтовано послався на відсутність відомостей про наявність у ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, у звязку з чим неправомірно повязав неможливість здійснення господарських операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а також неправомірно визнав вчинені ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» правочини такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемними.

Суд з цим не погоджується, оскільки стаття 202 ЦК України встановлює поняття правочину, згідно з якою правочином є дія особи, спрямована на набуття або припинення цивільних прав та обовязків, а статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсні правочини прямо встановлені нормами параграфу 2 Цивільного кодексу України, а саме: статтями 219, 220, 221, 224, 226, 228, де в законі прямо встановлено, які правочини за певних обставин вважається нікчемними. Нікчемність же правочинів вчинених ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», з підстав зазначених в Акті перевірки, прямо не встановлена Законом. До того ж правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, про що йдеться в акті, визначається як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Статтею 203 ЦК України визначені вимоги, що ставляться до правочинів для визначення їх дійсності (чинності), а статтею 215 ЦК України визначено, що недодержання цих вимог є підставою для визнання недійсними цих правочинів.

Само по собі встановлення факту недодержання необхідних вимог для дійсності правочину, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, не є підставою нікчемності правочину, а є лише підставою для звернення до суду з метою визнання правочину недійсним.

До того ж Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України, є:

-Правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,

-Правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу обєктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

За таких підстав суд приходить до висновку, що акт перевірки №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року не тільки не містить таких посилань і не доводить умислу ТОВ «Транс Агентство Метал» на порушення публічного порядку, оскільки не містить доказів в чому таке порушення полягає.

Що стосується невиїзної документальної перевірки, оформленої Актом №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10».

Відповідач не надав у суд доказів правомірності проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, оформленої Актом №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року. В той же час, згідно діючих на час проведення перевірки положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.» (ч 8 ст. 11-1 ЗУ «Про державну податкову службу» в редакції 07.10.2010 року).

Представник відповідача не надав суду доказів обґрунтованості складання Акту від 10.11.2011 року №591/236 про відсутність посадових осіб ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» за юридичною адресою. Зазначений акт не містить обєктивних даних в який час вони були відсутні, причини відсутності, яки мають дуже важливе значення для подальших дій посадових осіб відповідача, що дає підстави суду не приймати зазначений акт як належний доказ.

Відповідачем не дотримано вимог п.11.1 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, яким встановлено, що у разі неявки посадових осіб суб'єкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб суб'єкта господарювання на запрошення органу податкової служби.». Крім того, Відповідач необґрунтовано використовуючи Акт про відсутність посадових осіб за юридичною адресою №591/236 від 10.11.2011 року 11.11.2010 року без запрошення посадових осіб Позивача та без запиту будь яких документів неправомірно склав Акт невиїзної документальної перевірки Позивача №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.2010 по 31.08.2010 року.

Пунктом 4.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, що діяв на час проведення перевірки, встановлено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Відповідач не надав суду доказів щодо запрошення посадових осіб ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» до податкового органу для надання зазначеного акту для ознайомлення та підписання, що дає підстави для висновку про порушення права позивача на участь у перевірці та надання заперечень до акту.

Крім того, відповідно до п. 2.4. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» не передбачено можливість Відповідача робити висновки про визнання правочинів, вчинених підприємством, нікчемними.

Таким чином суд установив, що в акті №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року Відповідач без дослідження договорів, повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарі, додатків до них, без аналізу істотних та інших умов договорі відповідно діючому законодавству, без встановлення та дослідження, чи маються додаткові угоди, зміни та доповнення до них, дотримання форми тощо, без дослідження документів, які підтверджують виконання договорів або документів, наявність яких є обовязковою згідно змісту договору, зокрема, актів приймання-передачі, специфікацій тощо, фінансово-господарських документів, що підтверджують сплату коштів на виконання умов договорів, а саме: платіжних доручень, виписок банківських установ, прибуткових та видаткових касових ордерів і таке інше, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, необґрунтовано послався на відсутність відомостей про наявність у ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, у звязку з чим неправомірно повязав неможливість здійснення господарських операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а також неправомірно визнав вчинені ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» правочини такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемними.

Суд не погоджується з такою позиціє Відповідача, оскільки стаття 203 ЦК України встановлює поняття правочину, за яким правочином є дія особи, спрямована на набуття або припинення цивільних прав та обовязків, а статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсні правочини прямо встановлені нормами параграфу 2 Цивільного кодексу України, а саме: статтями 219, 220, 221, 224, 226, 228, де в законі прямо встановлено, які правочини за певних обставин вважається нікчемними. Нікчемність же правочинів вчинених ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», з підстав зазначених в Акті перевірки №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року, прямо не встановлена Законом. До того ж правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, про що йдеться в акті, визначається як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Статтею 203 ЦК України визначені вимоги, що ставляться до правочинів для визначення їх дійсності (чинності). А статтею 215 ЦК України визначено, що недодержання цих вимог є підставою для визнання недійсними цих правочинів.

Само по собі встановлення факту недодержання необхідних вимог для дійсності правочину, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, не є підставою нікчемності правочину, а є лише підставою для звернення до суду з метою визнання правочину недійсним.

До того ж, слід додати, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України, є:

-Правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина,

-Правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу обєктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Акт перевірки №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Разом з цим суд установи, зо ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» уклало із своїми контрагентами договори поставки, відповідно до яких продавець зобовязується передати у власність покупця товар, а покупець зобовязується прийняти та оплатити цей товар. Тобто сторони цих правочинів безумовно набувають цивільні права та обовязки, що полягають у набутті покупцем права вимагати поставки товару та обовязку сплатити за нього обумовлену договором певну грошову суму, а у продавця виникає право вимоги сплати коштів за товар, та обовязок передати цей товар. Крім названих правових наслідків вчинених правочинів, у сторін виникає відповідальність за строки поставки та оплати товару, якість та асортимент товару та інші. Посадовими особами Відповідача безпідставно ставиться в залежність можливість здійснення господарської діяльності від наявності необхідних основних засобів, при цьому не береться до уваги, що господарська діяльність може здійснюватися за допомогою орендованого майна, або на підставі господарських угод про надання необхідних послуг, наявність яких Позивачем належним чином доведено у судовому засіданні.

Що стосується невиїзної позапланової документальної перевірки, оформленої Відповідачем Актом №94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.».

Відповідно п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідач не надав суду доказів про вручення відповідного наказу Позивачу чи його уповноваженому представнику під розписку та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення зазначеної перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідач не надав у суд доказів, що такий запит направлявся Позивачу і він отримував його, в той час як відповідно до вимог Податкового кодексу України такий запит є обовязковим.

Недотримання Відповідачем вимог Податкового кодексу України дає підстави суду для висновку про неправомірність проведеної перевірки оформленої актом №94/236-35785206 від 28.01.2011р., та вона є неповною і необґрунтованою.

У звязку з встановленим судом порушенням збоку Відповідача закону є необґрунтованим ствердження Відповідача про відсутність відомостей про наявність у ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, та неправомірним повязування цього з неможливістю здійснення господарських операцій, відсутністю необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а також вчинення ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» правочинів, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемних правочинів.

Суд не погоджується з цим ще й з тих підстав, що стаття 202 ЦК України встановлює поняття правочину, за яким правочином є дія особи, спрямована на набуття або припинення цивільних прав та обовязків, а статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсні правочини прямо встановлені нормами параграфу 2 Цивільного кодексу України, а саме: статтями 219, 220, 221, 224, 226, 228, де в законі прямо встановлено, які правочини за певних обставин вважається нікчемними. Нікчемність же правочинів вчинених ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», з підстав зазначених в Акті перевірки, прямо не встановлена Законом. До того ж правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, про що йдеться в акті, визначається як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Статтею 203 ЦК України визначені вимоги, що ставляться до правочинів для визначення їх дійсності (чинності). А статтею 215 ЦК України визначено, що недодержання цих вимог є підставою для визнання недійсними цих правочинів.

Само по собі встановлення факту недодержання необхідних вимог для дійсності правочину, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, не є підставою нікчемності правочину, а є лише підставою для звернення до суду з метою визнання правочину недійсним.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України є правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу обєктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Згідно п.п.21.1.1. п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобовязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Недодержання Відповідача вимог Закону при проведенні перевірки дає суд підстави для задоволення позовних вимог Позивача.

Що стосується невиїзної позапланової документальної перевірки, оформленої Актом №128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.».

Суд установив, що 07.02.2011 року ТОВ «Транс Агентство Метал» отримало поштою з повідомленням про вручення наказ № 55від 31.01.2011 року, та разом з цим наказом акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 року о 31.10.2010 року №128/236-35785206 від 02.02.2011 року, складений старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Алчевської ОДПІ Ціфринець А.І.

Суд погоджується з ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», що висновки, викладені в акті№128/236-35785206 від 02.02.2011 року, є незаконними та не відповідають дійсності, а також позапланова невиїзна перевірка проведена Відповідачем з порушенням порядку проведення перевірок та порядку оформлення її результатів.

Пунктом 79.2 ст.79 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Аналіз змісту даної норми дає підстави для висновку, що наказ та письмове повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки повинен бути вручений платнику податків до початку проведення такої перевірки.

Натомість, суд установив, що наказ від 31.01.2011 року №55 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» та повідомлення про проведення вищезазначеної перевірки Позивачем було отримано 07.02.2011 року, тобто після проведення перевірки. Крім того, разом з копією наказу та повідомленням Позивачем був отриманий і Акт перевірки №128/236-35785206 від 02.02.2011 року. Зазначені обставини підтверджуються повідомленнями про вручення адресату. Вищезазначені документи були здані до поштового відділення з проміжком у один день. Календарний штемпель від 02.02.2011 року на поштовий конверт, в якому було надіслано копію наказу від 31.01.2011 року № 55 та повідомлення було здано до поштового відділення 02.02.2011 року, про що свідчить календарний штемпель на конверті. А складений акт перевірки був зданий до поштового відділення вже 03.02.2011 року, що також підтверджується календарним штемпелем на конверті.

Таким чином Відповідач здійснив позапланову невиїзну перевірку без будь-якого повідомлення про це платника податків - ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» .

Підпунктом 75.1.2 п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.1. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідач не надав у суд доказів, що такий запит направлявся Позивачу і він отримував його, в той час як відповідно до вимог Податкового кодексу України такий запит є обовязковим.

Недотримання Відповідачем вимог Податкового кодексу України дає підстави суду для висновку про неправомірність проведеної перевірки оформленої актом №128/236-35785206 від 02.02.2011 року, а отже вона є неповною і необґрунтованою, оскільки проведена без дослідження договорів, повязаних з реалізацією, поставкою, купівлею-продажем товарі, додатків до них, без аналізу істотних та інших умов договорі відповідно діючому законодавству, без встановлення та дослідження, чи маються додаткові угоди, зміни та доповнення до них, дотримання форми тощо, без дослідження документів, які підтверджують виконання договорів або документів, наявність яких є обовязковою згідно змісту договору, зокрема, актів приймання-передачі, специфікацій тощо, фінансово-господарських документів, що підтверджують сплату коштів на виконання умов договорів, а саме: платіжних доручень, виписок банківських установ, прибуткових та видаткових касових ордерів і таке інше, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, необґрунтовано послався на відсутність відомостей про наявність у ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» власних або орендованих основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, у звязку з чим Відповідач неправомірно повязав неможливість здійснення господарських операцій, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, а також неправомірно визнав вчинені ТОВ «Транс Агентство Метал» правочини такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто нікчемними.

З огляду на встановлені обставини суд не погоджується з висновком Позивача про нікчемність правочинів ще й тому, що стаття 202 ЦК України встановлює поняття правочину, за яким правочином є дія особи, спрямована на набуття або припинення цивільних прав та обовязків, а статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсні правочини прямо встановлені нормами параграфу 2 Цивільного кодексу України, а саме: статтями 219, 220, 221, 224, 226, 228, де в законі прямо встановлено, які правочини за певних обставин вважається нікчемними. Нікчемність же правочинів вчинених ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ», з підстав зазначених в Акті перевірки, прямо не встановлена Законом. До того ж правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, про що йдеться в акті, визначається як фіктивний (ст. 234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Статтею 203 ЦК України визначені вимоги, що ставляться до правочинів для визначення їх дійсності (чинності). А статтею 215 ЦК України визначено, що недодержання цих вимог є підставою для визнання недійсними цих правочинів.

Само по собі встановлення факту недодержання необхідних вимог для дійсності правочину, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України, не є підставою нікчемності правочину, а є лише підставою для звернення до суду з метою визнання правочину недійсним.

До того ж, слід додати, Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» розяснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені статтею 228 ЦК України, є правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини спрямовані на відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучення з обігу обєктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражатиметься в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним.

Акт перевірки №128/236-35785206 від 02.02.2011 року не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «Транс Агентство Метал» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Висновки Акту перевірки №128/236-35785206 від 02.02.2011 року ґрунтується лише на припущеннях ревізора-інспектора щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. А відсутність у перевіряючого на момент перевірки первинної бухгалтерської документації не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки про визнання угод нікчемними.

З огляду на встановлені у справі обставини суд приходить до висновку що вимога Позивача щодо заборони Відповідачу направлення актів №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року, №2690/236-35785206 від 11.11.2010 року, №94/236-35785206 від 28.01.11р., №128/236-35785206 від 02.02.2011 року в інші органи державної податкової служби для їх використання в перевірках контрагентів ТОВ «Транс Агентство Метал», є цілком обґрунтованим, оскільки акти складені з порушення закону і за своїм змістом не містять достовірної інформації про вчинені правочини і правомірного висновку про їх нечинність, та це може призвести до викривлення фактичних даних у разі їх використання та порушення прав та інтересі осіб.

Відповідно частини 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що дії державного чи іншого органу управління повинні бути вчинені в межах повноважень і компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Таким чином, з урахуванням викладеного суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

Згідно квитанції №165 від 11.04.2011 року Позивач сплатив судовий збір на рахунок ГУДКУ в Луганській області за позовом до Алчевської ОДПІ в сумі 3,40 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції у Луганській області про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати противоправними дії Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо визнання нікчемними всіх укладених правочинів ТОВ «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» викладені в Акті №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.», Акті № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10.», Акті № 94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.», Акті № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.».

Зобовязати Алчевську обєднану державну податкову інспекцію в Луганській області утриматись від використання неправомірного Акту №2642/231-35785206 від 29.10.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.08 по 31.07.10.», Акту № 2690/236-35785206 від 11.11.2010 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.08.10 по 31.08.10.», Акту № 94/236-35785206 від 28.01.11р. «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.», Акту № 128/236-35785206 від 02.02.2011 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.09.10 по 31.10.10.» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовані податкові зобовязання за період з 01.08.2008 року по 31.07.10 року, з 01.08.2010 по 31.08.2010 року, з 01.09.2010 по 31.10.10 року; в проведенні перевірок інших субєктів господарювання контрагентів шляхом направлення до податкових органів з місцем знаходження цих субєктів господарювання листів про проведення перевірок у звязку з визнанням правочинів нікчемними з субєктами господарювання за період з 01.08.2008 року по 31.07.10 року, з 01.08.2010 по 31.08.2010 року, з 01.09.2010 по 31.10.10 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНС АГЕНТСТВО МЕТАЛ» судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 14 червня 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна

Часті запитання

Який тип судового документу № 16638218 ?

Документ № 16638218 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 16638218 ?

Дата ухвалення - 07.06.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 16638218 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 16638218 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 16638218, Луганський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 16638218, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 16638218 відноситься до справи № 2а-3174/11/1270

Це рішення відноситься до справи № 2а-3174/11/1270. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 16638214
Наступний документ : 16638236