Постанова № 16638208, 04.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2011 року Справа № 2а-4896/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Єгоровій О.О.

за участю:

прокурора-заявника: Грека М.В. (посвідчення №1068 від 08.10.2010)

представника позивача: ОСОБА_2 (довіреність №76/09-13 від 10.01.2011)

відповідач: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м.Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1744,80грн,-

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2011 року Луганським окружним адміністративним судом було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позову позивачем зазначино, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м.Красний Луч. Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 та п.6. ст..20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески до пенсійного фонду України не пізніш, ніж через через20 календарних днів із дня закінчення базового звітнього періоду. Згідно ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» позивачем на адресу відповідача була направлена вимога на суму 1744, 80 грн. для сплати у добровільному порядку, суму вимоги відповідач повинен був сплатити протягом 10 календарних днів, з дня отримання.

Відповідачем вимога отримана, про що свідчить поштове повідомлення про вручення, сума вимоги не оскаржена та не узгоджена з органами Пенсійного фонду. В добровільному порядку сума боргу не погашена. В порушення вказаних норм відповідач не сплатила страхові внески, у звязку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1744, 80 грн.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив стягнути суму заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладениим в позовній заяві. Надав уточнення до позовної заяві в якому зазначив, що просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 1744,80грн. за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

Відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання повторно не прибув до суду, не скористався правом надати заперечення на позовну заяву та взяти участь у судовому засіданні, не надав до суду будь-яких клопотань

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 КАС України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Абзацом 5 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 р. № 2464, який набрав чинності з 01.01.2011 р. передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 р., в тому числі, страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Таким нормативним актом що регулював вищезазначені правовідносини є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).

У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно ч.3 с.106 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачу позивачем управлінням Пенсійного фонду України в м. Красний Луч було надіслано вимогу про сплату боргу №Ф-131 від 26.04.2011. Зазначена вимога отримана відповідачем 29 квітня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Сума боргу підтверджена наданими позивачем виписками з картки особового рахунку фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (а.с.6) та звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, власноручно підписаних відповідачем (а.с.26-27).

Як вбачається відповідач у встановлений законом 10-денний строк з моменту отримання вимоги не сплатив зазначену в ній суму боргу, не оскаржив вимогу до суд та не звернувся до позивача у справі за узгодженням суми боргу, що є підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Позовні вимоги Прокурора м.Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по страховим внескам в сумі 1744,80грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 ід.номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м.Красний Луч Луганської області, м.Красний Луч, вул..Гірна 2 код 21792399 заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1744грн.80коп (одна тисяча сімсот сорок чотири гривні 80 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 06.07.2011

СуддяА.М. Каюда