Ухвала суду № 1663573, 01.04.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    УХВАЛА

    Іменем України

1 квітня 2008 року                                                                           справа № 22-а-3538/08

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Василенко Л.А.

                                   Дяченко С.П.

при секретарі судового засідання         

Чуріковій Я.О.за участю представників: від позивача:Шавлак С.М. – за дов. від 30.01.2008р.від  відповідача:Бойко В.В. – з дов. від 10.01.2008р.

Третякова Т.С. – за дов. від 27.03.2008р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецькана постанову Донецького окружного адміністративного судувід 30 січня 2008 року  по адміністративній справі№ 2-а-1698/08 (суддя Могильницький  М.С.)за позовомПідприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство „Автоінвестстрой- Донецьк”

до

Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

про

скасування податкових повідомлень-рішень.

ВСТАНОВИЛА:

       Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі № 2-а-1698/08 задоволені позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями Автомобільне товариство „Автоінвестстрой- Донецьк” до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, внаслідок чого скасовані податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2007 року № 0000922340/0, від 30 липня 2007 року № 0000922340/1, від 19 вересня 2007 року № 0000922340/2, від 23 листопада 2007 року № 0000922340/3, з огляду на неправомірність їх прийняття.   

      В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.  

       Позивач у письмових запереченнях проти доводів скарги заперечував, вважає судове рішення таким, що прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

     Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

  Протягом квітня 2007 року відповідачем була здійснена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2005 року по 31 грудня 2006 року, висновки якої викладені у акті від 7 травня 2007 року № 666/23-111-1/30600477 (арк. справи 19-37), (надалі - акт перевірки).

      На підставі висновків акту перевірки, з урахуванням результатів адміністративного оскарження, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі - Закон України                     № 2181), заступником керівника податкового органу (відповідача у справі) прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 17 травня 2007 року № 0000922340/0, від 30 липня 2007 року № 0000922340/1, від 19 вересня 2007 року № 0000922340/2, від 23 листопада 2007 року № 0000922340/3 (арк. справи 15-18), предметом яких є визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 207000 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 103500 грн.

      Правовими підставами визначення податку наведені норми підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, підставами застосування штрафних (фінансових) санкцій наведені норми підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181.

     Одним із видів діяльності позивача відповідно до довідки про включення до ЄДРПОУ є роздрібна торгівля новими та подержаними автомобілями. 30 січня 2006 року між позивачем та ТОВ „АІС-моторс” був укладений договір на надання послуг по організації продаж автомобільної техніки, предметом якого, зокрема, є вивчення ринку продаж автомобілів, надання послуг по пошуку покупців автомобілів, при укладенні договорів з покупцями та інше. Виконання даного договору не заперечується відповідачем, посвідчується актом виконаних робіт від 31 липня 2006 року.

     Позивач є платником податку на додану вартість з 4 листопада 1999 року згідно свідоцтва № 07573004. Як платник податку на додану вартість позивач 21 серпня 2006 року подав податкову декларацію з податку на додану вартість, вх. № 63470 (арк. справи 31), якою визначив суму податкового кредиту у розмірі 4106360 грн. 

     Актом перевірки відповідача (арк. справи 30-31, 36) визначені порушення підпунктів 7.4.1 та 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого до складу податкового кредиту липня 2006 року неправильно включені суми податку на додану вартість за податковою накладною від 31 липня 2006 року № 5117 у розмірі 207000 грн., видану ТОВ „АІС Моторс” на надані послуги з організації продажу автомобільної техніки.

      Податковий орган вважає, що підстави завищення кредиту пов’язані з придбанням послуг, не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства, що підтверджує наданням податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за звітні податкові періоди 2007 року, розрахунків комунального податку з листопада 2006 року по листопад 2007 року, декларацій з податку на прибуток за звітні податкові періоди 2007 року.

      За звітний податковий період, липень 2006 року, право на формування податкового кредиту (підпункт 7.4.1), зокрема, по послугам, пов’язаний з їх придбанням з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності.

      Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”інші  терміни використовуються у значеннях,  визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не   суперечить   цьому   Закону   та   іншим   законам  з  питань оподаткування.

     В розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність -  будь-яка  діяльність  особи, направлена  на  отримання  доходу  в  грошовій,  матеріальній  або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною,  постійною  та суттєвою.

     Колегія суддів вважає, що, з урахуванням роздрібної торгівлі автомобілями як виду діяльності підприємства, приймаючи до уваги, що підприємство не виключене з ЄДРПОУ, не знаходиться в стадії ліквідації, відсутні підстави вважати, що придбання послуг по організації продаж автомобільної техніки було здійснене не у межах господарської діяльності. Доказів того, що придбання даних послуг пов’язане з метою їх використання в неоподаткованих операціях податковий орган не надав, внаслідок чого порушення приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є недоведеним, а посилання на приписи підпункту 7.4.4 пункту 7.4 наведеної статті є безпідставним.

      Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що визначення податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій є безпідставним і відповідачем не доведена правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

      Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв постанову з дотриманням норм матеріального права.

       Керуючись статтями 24, 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Калінінському районі                      м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі № 2-а-1698/08 – залишити без задоволення.  

       Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2008 року у справі № 2-а-1698/08 – залишити без змін.  

       Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 1 квітня 2008 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 1 квітня 2008 року.

       Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

       Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                    Л.А. Василенко

                                                                                                               С.П. Дяченко

З оригіналом згідно:

Суддя                                                         Р.Ф. Ханова