Ухвала суду № 16591534, 10.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9724/09/9/0170

10.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С. ) від 13.04.10 у справі № 2а-9724/09/9/0170

за позовом Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" (вул. Кірова 22, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко, 40, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 року позовні вимоги Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про спонукання до виконання певних дій задоволено.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим подати заяву щодо виключення з податкової застави майна Державного підприємства "Керченський судноремонтний завод" з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права.

У судове засідання представники сторін не зявилися. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим 21.03.06р. прийнято рішення № 0000132200/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 374056,65 грн. (а.с.55).,

Вказане рішення було прийняте на підставі акту перевірки № 416/23-1/01124997 від 15.03.06р. (а.с. 56-77), в якому зафіксовано порушення позивачем ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до рішення від 21.04.06р. про результати розгляду первинної скарги, наданої позивачем (вх. 43/10/ж КМНГИ від 03.04.06р.), Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим її було залишено без задоволення, а на адресу Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод»були спрямовані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства №0000262200/1 на суму 340,00грн. та №0000272200/1 на суму 373716,65грн. від 21.04.06р. (а.с. 54-55).

Позивачем вказані рішення неодноразово оскаржувались, проте рішеннями про результати розгляду скарг, Державному підприємству «Керченський судноремонтний завод»у їх задоволенні відмовлялось (а.с. 42-44, 47-48).

Відповідачем повторно були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000272200/2 від 05.07.06р. (а.с. 46) та №0000272200/3 від 09.09.06р. на суму 373716,65грн. (а.с .40).

Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання у повному обсязі було виставлено першу податкову вимогу № 1/97 від 06.03.07року на суму 6234,06грн. та другу податкову вимогу №2/180 від 12.04.07р. на заборгованість по пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЄД у сумі 383120,32грн., вказані вимоги отримані позивачем, про що свідчить відмітка на корінці цих вимог (а.с.З5).

Відповідно до даних картки облікового рахунку позивача, станом на день розгляду справи, його заборгованість складає 163805,78грн. по пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД (а.с. 36).

12.03.07р. відповідачем було складено акт опису активів ДП «Керченський судноремонтний завод», на які поширюється право податкової застави, до якого були внесені такі активи позивача як: магазин «Айсберг», площею 114,7 кв. м., дата вводу до експлуатації 23.04.04р., на загальну суму 43017,00грн. (а.с. 82).

16.04.07р. відповідачем було складено акт опису активів ДП «Керченський судноремонтний завод», на які поширюється право податкової застави, до якого були внесені такі активи позивача як: Службово-побутовий корпус, інв. №5283; магазин «Візит», інв. №4142; склад для прокату метала ТСК 68929 інв. №1894; будівля механічного цеху, інв. № 1, на загальну суму 920178,54грн. (а.с. 83)

У зв'язку з несплатою позивачем у встановлені законодавством строки суми боргу, відповідачем було застосовано податкову заставу активів ДП «Керченський судноремонтний завод»згідно з актами опису від 12.03.07р. та від 16.04.07р. В судовому засіданні сторони підтвердили факт внесення описаного майна до реєстру обтяжень, про що свідчать Витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 8, 34).

Відповідно до статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" одним з видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні є експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідальність за порушення строків, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачена ст. 4 вказаного Закону: порушення резидентами строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Пунктом 8.1. статті 8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" під податковою заставою слід розуміти спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону

Право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

При цьому під активами платника податків слід розуміти кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (п. 1.10 ст. 1 Закону).

Згідно з п.п.2.3.1. п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Із вищевикладеного вбачається, що органам державної податкової служби дійсно надано право примусового стягнення боргу з платника податків шляхом застосування податкової застави.

З аналізу вказаних норм також вбачається, що таке право у податкових органів виникає лише за наявності у платника саме податкового боргу.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" податковий борг - є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" пеня являє собою плату у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що підставою виникнення податкового боргу, зокрема пені, є наявність у платника податків обов'язку сплачувати у встановлені законодавством строки податки та інші збори (обов'язкові платежі).

Вичерпний перелік загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), а також місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлений ст.ст. 14, 15 Закону України "Про систему оподаткування", пеня, передбачена ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" до вказаного переліку не входить.

Визначення «Пеня»наведено у ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Так, пеня є особливим різновидом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються до суб'єктів господарювання за порушення ведення розрахунків в іноземній валюті.

З урахуванням викладеного судова колегія приходить до висновку, що відповідачем неправомірно було визначено пеню за порушення строків розрахунку у сфері ЗЕД, як податкове зобов'язання та внесено суму у розмірі 163805,78 грн. у якості податкового зобов'язання, до картки платника - ДП «Керченський судноремонтний завод»(а.с.36-39), що також підтверджується постановою Господарського суду АР Крим від 04.12.08р. по справі №2-31/7801.1-2008А (а.с. 122-125).

Оскільки судом встановлено, що пеня не є податковим зобов'язанням, відповідач не мав права здійснювати дії щодо опису актів та внесення їх до податкової застави.

Судом першої інстанції повно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Антал Юг" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.02.2011 року у справі №2а-11202/10/7/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 травня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва