Ухвала суду № 16591356, 10.05.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6940/10/11/0170

10.05.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 16.09.10 у справі № 2а-6940/10/11/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (вул. Години 2 в, Керч, Автономна Республіка Крим,98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Москаленко С.А.) від 16 вересня 2010 року у справі № 2-а-6940/10/11/0170 позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6787,29 грн. за № 0002201502/3 від 01 лютого 2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16 вересня 2010 року та у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Крім того, відповідач посилається на календарну черговість погашення податкових зобовязань платників податків.

У судове засідання представники сторін не зявились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи сторони сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у звязку із застосуванням податковою інспекцією до позивача штрафу у розмірі 20% у сумі 6787,29 грн. за затримку на 36,57,62,90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 33936,45 грн. з податку на додану вартість за липень 2008 року, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 лютого 2010 року за № 0002201502/3.

Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення стався акт ДПІ в м. Керчі АР Крим № 1660/15-2/19195199 від 15 жовтня 2009 року «Про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»(код ЄДРПОУ 19195199)»за червень, липень, серпень 2008 року.

У вказаному акті перевірки зазначено, що позивачем за Декларацією з ПДВ вх. № 23024 від 21 липня 2008 року з узгодженою сумою ПДВ у розмірі 114285 грн., яка повинна була бути сплачена по терміну сплати 30 липня 2008 року сплачено суму податкових зобовязань частинами, а саме: 29 серпня 2008 року платіжним дорученням № 936 у сумі 391,60 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 993 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 платіжним дорученням № 994 року у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 995 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 платіжним дорученням № 996 року у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 977 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 978 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 979 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 982 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 984 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 985 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 986 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 987 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 988 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 989 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 990 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 991 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 992 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 983 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 980 у сумі 2,45 грн.; 04 вересня 2008 року платіжним дорученням № 981 у сумі 2,45 грн.; 25 вересня 2008 року платіжним дорученням № 1149 у сумі 4099,10 грн.; 30 вересня 2008 року меморіальним ордером № 347236 у сумі 327,90 грн.; 30 вересня 2008 року платіжним дорученням № 1169 у сумі 4918,65 грн.; 28 жовтня 2008 року платіжним дорученням № 1252 у сумі 24541,80 грн.; 20 листопада 2008 року платіжним дорученням № 1390 у сумі 17202,52 грн.; 27 листопада 2008 року платіжним дорученням № 1508 у сумі 6877,86 грн.; 12 січня 2009 року платіжним дорученням № 12 у сумі 49236,28 грн.; 05 лютого 2009 року платіжним дорученням № 98 у сумі 6640,18 грн. із затримкою на 36,57,62 та 90 календарних днів граничного строку сплати.

Штрафні санкції застосовані на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Але, матеріали справи свідчать про те, що позивач здійснював сплату за вказаними платіжними дорученнями ні податку на додану вартість за червень 2008 року, а інші платежі. Так, платіжним дорученням від 29 серпня 2008 року № 936 позивач сплачував ПДВ за липень 2008 року у сумі 175000,00 грн., платіжним дорученням №1149 від 25 вересня 2008 року ПДВ за серпень 2008 року у сумі 25000,00 грн., платіжним дорученням від 28 жовтня 2008 року № 1252 ПДВ за вересень 2008 року, платіжним дорученням від 30 вересня 2008 року за № 1169 ПДВ за серпень 2008 року у сумі 30000,00 грн. Іншими платіжними дорученнями, що вказані у акті перевірки, позивач здійснював оплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у Керченському міському суді.

Сплата ПДВ за червень 2008 року здійснювалася позивачем платіжними дорученнями від 11 липня 2008 року № 645 у сумі 50000,00 грн. та від 08 липня 2008 року за № 563 у сумі 50000,00 грн.

В усіх вказаних платіжних дорученнях чітко визначено призначення платежу.

Але, податкова інспекція зарахувала вказані грошові кошти на погашення податкових зобовязань позивача з ПДВ за червень 2008 року, самостійно змінивши призначення платежу.

Судова колегія визнає помилковими посилання податкової інспекції на положення підпункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»про те, що якщо платник податків має податковий борг перед бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу проходить у порядку черговості його виникнення, а у випадку одночасного його виникнення у рівної пропорції.

Тобто Законом розуміється погашення платником податку саме податкового боргу, а ні сплата платником поточних податкових зобовязань. Тому зарахування податковою інспекцією вищевказаних сум на погашення податкового боргу позивача з ПДВ за червень 2008 року, ніж тих зобовязань, що визначені у платіжних дорученнях, не може бути визнано правильним.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України»від 20 травня 1999 року № 679-ХІУ із змінами та доповненнями Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за № 377/89/767, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Щодо застосування податковими органами заходів відповідності за порушення платником податків пункту 7.7 статті 7 Закону, то з аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобовязань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобовязань.

Таким чином, суд першої інстанції повно зясував обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення засновано на нормах матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 16 вересня 2010 року у справі № 2-а-6940/10/11/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 травня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва