Ухвала суду № 16591148, 20.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12921/10/17/0170

20.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 03.12.10 у справі №2а-12921/10/17/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арток" (вул. Міллера, б. 6а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95013)

доДержавної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2010 позов Т - задоволено частково. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі від 30.09.2010 № 0015931502/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Арток" податкового зобов'язання у розмірі 13 327 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також постанова прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

У судове засідання представники сторін не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 27.09.10 проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арток" з питань повноти нарахування податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2010 року по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг".

За результатами вказаної перевірки складено акт №13850/1-2/33655911 від 27.09.10 та виявлено, що розмір податку на додану вартість, який зазначено позивачем у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за: - березень 2010 року позивачем безпідставно включено податковий кредит до розділу 2 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ в березні 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 34202грн.; - квітень 2010 року позивачем безпідставно включено податковий кредит до розділу 2 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 53 748грн.; - травень 2010 року позивачем безпідставно включено податковий кредит до розділу 2 додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 1 000грн.

Вбачається , що Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг" не відобразило відповідні податкові зобовязання у перевіряємому періоді, що свідчить про відсутність відповідних господарських операцій, у звязку з чим позивач ТОВ "Арток" неправомірно відобразив а саме завищив податковий кредит, який належить зменшенню.

Після чого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.10 №0015931802/0, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній сумі 133 327грн., у т.ч. за основних платежем 88951грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 44376грн.

Так, відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", норми якого є загальними і визначають основні принципи оподаткування в Україні, загальні права та обовязків платників податку тощо, до обовязків платників податків і зборів (обовязкових платежів), віднесені, зокрема, такі зобовязання, як: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Нормами пункту 1.7 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредитсума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок визначення податкового кредиту встановлений пунктом 7.4 статті 7 відповідного Закону, в силу пункту 7.4.1 якого, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1. ст.6 та ст.8-1 Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону визначає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Слід зазначити, що позивач є платником податку на додану вартість, який зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку, про що видано свідоцтво від 23.12.05 №00964517 Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі.

Згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону, поставка послуг, місце поставки якої знаходиться на митній території України, є обєктом оподаткування.

Крім того, судова колегія звертає увагу, що між позивачем та третью особою протягом лютого-березня 2010 року укладено ряд договорів підряду, за умовами яких третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг" за дорученням позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арток" взяла на себе зобовязання виконати ряд підрядних робіт за плату, розмір якої встановлено домовленістю сторін та зафіксовано у таких договорах та довідках про вартість робіт, підписаних сторонами таких договорів.

Підрядні роботи, які виконувались за умовами зазначених договорів є обєктом оподаткування податком на додану вартість згідно статті 3 Закону. Базою оподаткування таких операцій, за змістом статті 4 Закону, є їх договірна вартість.

Відповідні операції мали оподатковуватись за загальною ставкою оподаткування 20 відсотків бази оподаткування, яка визначна ст.4 Закону і додається до ціни товарів.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти- дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої- дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)- дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Встановлено, що за фактом виконання підрядних робіт, відповідно до умов укладених сторонами договорів, складено акти приймання виконаних робіт, момент оформлення яких є моментом виникнення відповідного податкового зобовязання та видачею третью особою позивачу як платнику податку податкових накладних.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Слід зробити висновок, що позивачем правомірно включено до суми податкового зобовязання у декларації з податку на додану вартість у березні та квітні 2010 року суму податку на додану вартість, визначену з операцій за укладеними з третьою особою вищевказаними договорами, а до суми податкового кредиту у відповідних деклараціях включено суми податку з відповідних операцій, підтверджених виданими позивачу податковими накладними №257 від 17.03.10, №264 від 25.03.10, №284 від 26.03.10, №364 від 06.04.10, №417 від 27.04.10, №459 від 30.04.10.

Податкове зобовязання та податковий кредит у декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року були збільшенні позивачем відповідно до податкової накладної №344 від 31.03.10, виданої третьою особою, яка помилково не увійшла до даних декларації з ПДВ за березень 2010 року.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому вказаним Законом.

Крім того, на момент складання податкових накладних третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг" було зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість: свідоцтво №00960379 від 09.07.04 анульовано лише 07.04.10, а свідоцтво №100280971 від 23.04.10 - анульовано 26.05.10.

Тобто, у період видачі третьою особою податкових накладних №№257, 264, 284, 344, 364 діяло свідоцтво №00960379 від 09.07.04, а у період видачі податкових накладних №№417, 459 свідоцтво №100280971.

Невідображення відповідного податкового зобовязання контрагентом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройсоюзторг" як само і не визнання поданої вказаною особою декларації з відповідного податку за спірний період податковим органом самі по собі не є підставою вважати дії позивача щодо визначення податкового зобовязання та податкового кредиту з урахуванням відповідних операцій, які визначені обєктом оподаткування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність тверджень, які викладені у акті перевірки, щодо завищення Товариству з обмеженою відповідальністю "Арток" податкового кредиту у березні, квітні та травні 2010 року на загальну суму 88 951грн., тому є протиправним визначення спірним податковим рішенням податкового зобовязання позивача (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 133 327грн.

Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30.09.10 №0015931502/0 є обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.10 у справі №2а-12921/10/17/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко