Ухвала суду № 16590886, 28.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1849/10/2770

28.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Привалової А.В. , Іщенко Г.М. секретар судового засіданняСаматова М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- ОСОБА_2, довіреність № 02/03 від 10.01.11

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 07.04.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- ОСОБА_4, довіреність № 5091/10/10 від 09.08.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Прохорчук О.В. ) від 26.08.10 у справі № 2а-1849/10/2770

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Героїв Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001)

доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.08.10 у справі № 2а-1849/10/2770 позов Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" доДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволений повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0001471503/0 від 08.06.2010 про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" штрафу у розмірі 4035,18 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою, представник відповідача звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який прохає постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.08.10 скасувати, прийняти нове рішення по справі яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що дії податкової інспекції відповідають пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський морський завод” звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 0001471503/0 від 08.06.2010 про застосування до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод”штрафу у розмірі 4035,18 грн. за затримку термінів сплати земельного податку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Севастопольський морський завод” є платником земельного податку та знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя з 03.06.2005.

31.05.2010 Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополяпроведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання повноти і своєчасності внесення до бюджету плати за землю за листопад-грудень 2009 року, січень-лютий 2010 року, по терміну сплати 30.12.2009, 01.02.2010, 02.03.2010, 30.03.2010, за результатами якої складений акт № 271/89/15-341/14312370.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем статті 17 Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992 та підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-III від 21.12.2000, а саме:

- несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання 29.01.2010 платіжним дорученням № 181 (сума погашення 19595,76 грн.) за листопад 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 у сумі 41745,27 грн., що призвело до утворення недоїмки в сумі 19595,76 грн.;

- несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання 02.03.2010 платіжним дорученням № 461 (сума погашення 19793,87 грн.) за грудень 2009 року по терміну сплати 01.02.2010 у сумі 41745,32 грн., що призвело до утворення недоїмки в сумі 19793,87 грн.;

- несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання 30.03.2010 платіжним дорученням № 665 (сума погашення 19987,31 грн.) за січень 2010 року по терміну сплати 02.03.2010 у сумі 44208,54 грн., що призвело до утворення недоїмки в сумі 19987,31 грн.;

- несвоєчасне погашення узгодженого податкового зобовязання 30.04.2010 платіжним дорученням № 964 (сума погашення 20175,90 грн.) за лютий 2010 року по терміну сплати 30.03.2010 у сумі 44208,54 грн., що призвело до утворення недоїмки в сумі 20175,90 грн.

За результатами перевірки начальником Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001471503/0 від 08.06.2010 про застосування до Відкритого акціонерного товариства “Севастопольський морський завод” штрафу, передбаченого підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-III від 21.12.2000, у розмірі 4035,18 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України “Про плату за землю” № 2535-XII від 03.07.1992 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з податковим розрахунком у 2009 році позивач був зобовязаний сплачувати земельний податок у січні-листопаді у розмірі 41745,27 грн., у грудні у розмірі 41745,32 грн.; у 2010 році позивач зобовязаний сплачувати земельний податок щомісячно у розмірі 44208,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Відкритим акціонерним товариством “Севастопольський морський завод”сплачено:

- платіжним дорученням № 1217 від 25.12.2009 - 41745,27 грн., призначення платежу “податок за землю за листопад 2009 року по терміну сплати 30.12.2009”;

- платіжним дорученням № 181 від 29.01.2010 - 41745,32 грн., призначення платежу “податок за землю за грудень 2009 року по терміну сплати 29.01.2010”;

- платіжним дорученням № 461 від 02.03.2010 - 44208,54 грн., призначення платежу “податок за землю за січень 2010 року по терміну сплати 02.03.2010”;

- платіжним дорученням № 665 від 30.03.2010 - 44208,54 грн., призначення платежу “податок за землю за лютий 2010 року по терміну сплати 30.03.2010”;

- платіжним дорученням № 964 від 30.04.2010 - 44208,54 грн., призначення платежу “податок за землю за березень 2010 року по терміну сплати 30.04.2010”.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”№ 2181-III від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" № 679-XIV від 20.05.1999 Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

З аналізу норм Закону № 2181-III від 21.12.2000, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків уживаються передбачені Законом заходи примусового стягнення податкового боргу, а також застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань.

Законом України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

На підставі викладено, судова колегія прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги на підставі їх спростування матеріалами справи, оскільки сплата позивачем податкового зобовязання підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу, а право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Таким чином, суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків. Тобто, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 26.08.10 у справі № 2а-1849/10/2770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис А.В.Привалова підпис Г.М. Іщенко З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко