Ухвала суду № 16590864, 09.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9382/10/18/0170

09.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіОмельченка В. А.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняСаматова М.А. за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод"- ОСОБА_2, довіреність № 47 від 07.12.10

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- Галицький Франц Юльянович, довіреність № 6/10-0 від 04.02.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В. ) від 07.09.10 у справі № 2а-9382/10/18/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, 1, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.10 у справі № 2а-9382/10/18/0170 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000010700/0 від 20.07.2010 року.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.10, прийняти нове рішення по справі, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято на підставі діючого законодавства, за результатами позапланової виїзної перевірки позивача, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась за квітень 2010 року, у зв'язку виявленими порушеннями, а саме: оскільки відповідно до податкової декларації з ПДВ від 18.05.2010 року №9001752399 до складу податкового кредиту квітня 2010 року включено суму ПДВ по ТОВ “ДВ Нафтогазодобувна компанія” у розмірі 250274,77 грн., по ТОВ “Смарт-Нерудпром” у розмірі 1794937,83 грн. Сума податкового кредиту по вказаним операціям виникла у зв'язку з виданими авансами у квітні 2010 року вказаними підприємствами, але не пов'язана з отриманням товарів (робіт, послуг). Крім того, у квітні 2010 року позивачем отримано товари (роботи, послуги) від вищевказаних постачальників на загальну суму 10811082,66 грн. (у тому числі ПДВ -1801847,11 грн.). За висновками податкового органу сума податкового кредиту у розмірі 243374,21 грн. знаходиться у складі дебіторської заборгованості та не підтверджується фактом отримання товарів (робіт, послуг).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2010 року справа призначена до апеляційного розгляду.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство “Кримський содовий завод” звернувся до адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000010700\0 від 20.07.2010 року, яким було визначено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 243374,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим з 01.07.2010 року по 14.07.2010 року здійснювала позапланову виїзну перевірку ВАТ “Кримський содовий завод” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок в банку за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від”ємного значення з ПДВ, що декларувалась за квітень 2010 року.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено, що відповідно до податкової декларації з ПДВ від 18.05.2010 року №9001752399 до складу податкового кредиту квітня 2010 року включено суму ПДВ по ТОВ “ДВ Нафтогазодобувна компанія” у розмірі 250274,77 грн., по ТОВ “Смарт-Нерудпром”у розмірі 1794937,83 грн. Сума податкового кредиту по вказаним операціям виникла у зв”язку з виданими авансами у квітні 2010 року вказаними підприємствами, але не пов”язана з отриманням товарів (робіт, послуг). Крім того, у квітні 2010 року позивачем отримано товари (роботи, послуги) від вищевказаних постачальників на загальну суму 10811082,66 грн. (у тому числі ПДВ -1801847,11 грн.). За висновками податкового органу сума податкового кредиту у розмірі 243374,21 грн. знаходиться у складі дебіторської заборгованості та не підтверджується фактом отримання товарів (робіт, послуг). Зазначені порушення відображені в акті податкового органу від 14.07.2010 року №237/40-1/05444546.

За результатами встановлених в акті перевірки порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2010 р. №0000010700/0 та за порушення п.п 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 243374,21 грн.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 вказаного Закону)

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 цієї статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положення цього підпункту щодо дати виникнення права платника податку покупця на податковий кредит кореспондуються з положеннями підпункту 7.3.1 пункту 7.3 зазначеної статті щодо дати виникнення податкового зобовязання у платника податку продавця, яка також визначається датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

З датами настання зазначених подій, які і визначають момент виникнення податкових зобовязань продавця, підпункт 7.2.3 пункту 7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” повязує дату складання податкової накладної. Іншими словами, податкова накладна виписується, зокрема по факту отримання продавцем оплати за товар, якщо такий передує факту відвантаження товару, а підтвердження податковою накладною суми податку в складі сплачених за товар є обовязковою умовою виникнення у платника податку покупця права на податковий кредит незалежно від того, чи було здійснено відвантаження товару.

Як встановлено судом під час розгляду справи правомірність віднесення до податкового кредиту сум по виданим ТОВ “ДВ Нафтогазодобувна компанія”та ТОВ “Смарт-Нерудпром” авансом у квітні 2010 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за період 01.04.2010 по 30.04.2010 року, реєстром отриманих податкових накладних від вказаних товариств за квітень 2010 року та самими податковими накладними, які по формі, змісту відповідають законодавчо визначеним вимогам їх заповнення, а також реєстром договорів які укладались позивачем на покупку та продаж товарів (робіт, послуг).

Таким чином, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та наявними доказами, оскільки право позивача на податковий кредит з дати списання коштів з банківського рахунку в оплату придбаного обладнання відповідає положенням підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Оскільки податковий кредит формується по операціях, які для платника податку продавця є обєктом оподаткування, зокрема по операціях з поставки товарів, визначальною ознакою яких, як встановлено пунктом 1.4 ст.1 цього Закону, є їх здійснення згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, висновки податкового органу про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту по операціям з ТОВ “ДВ Нафтогазодобувна компанія” та ТОВ “Смарт-Нерудпром” у звязку з виданим авансом у квітні 2010 року та не отриманням товарів (робіт, послуг) є необґрунтованими, оскільки виникнення права у покупця - платника податку на податковий кредит виникає в момент списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або в момент отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.09.10 у справі № 2а-9382/10/18/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 16 березня 2011 р.

Головуючий суддяпідписВ.А.Омельченко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко