Постанова № 16586818, 29.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2598/09/2770

29.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Дугаренко О.В. , Яковенко С.Ю. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 11.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя- Зінченко Юлія Віталіївна, довіреність № 7318/10 від 02.09.08

представник відповідача, Головного управління Держкомзема в м. Севастополі- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник третьої особи, Севастопольської міської ради- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Прохорчук О.В. ) від 31.03.10 у справі № 2а-2598/09/2770

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівер" (вул.Правди, 10,Севастополь,99014)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Листопада, 3,Севастополь,99042) Головного управління Держкомзема в місті Севастополі (вул. Демідова. 13,Севастополь,99011) третя особа: Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, Севастополь,99011)

про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя (суддя Прохорчук О.В.) від 31 березня 2010 року у справі № 2-а-2598/09/2770 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»до Державної податкової адміністрації у Балаклавському районі м. Севастополя, Головного управління Держкомзема у м. Севастополі за участю третьої особи Севастопольської міської Ради про визнання неправомірними дій та зобовязання вчинити певні дії було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31 березня 2010 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції діючому законодавству України та фактичним обставинам справи. Заявник апеляційної скарги посилається на неправомірність дій відповідачів по застосуванню витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки від 27 лютого 2006 року № 2817/1. Також заявник апеляційної скарги вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ним пропущений строк звернення до суду з адміністративним позовом.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування судом усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Представники відповідача Головного управління Держкомзема у м. Севастополі та третьої особи у судове засідання не зявились. Про дату, час і місце апеляційного розгляду сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у звязку із застосуванням податковою інспекцією до земельної ділянки позивача зонального коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, відповідно до Технічної документації «Проведення нормативної грошової оцінки земель станом на 01.01.2004», виконаної Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»та затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради № 4046 від 19 жовтня 2005 року, до 97 економіко-планувальної зони, до якої відноситься земля позивача, застосовується коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58.

При розгляді справи у суді першої інстанції, представник Головного управління Держкомзему у м. Севастополі пояснив, що вказана грошова оцінка у печатному вигляді відрізняється від електронного (цифрового), який застосовується у роботі Головного управління Держкомзему у м. Севастополі та в якому до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватися коефіцієнт КМ2 у розмірі 2,01.

На підставі встановлених розбіжностей у звязку із технічною помилкою, 24 січня 2007 року Київським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «ДІПРОМІСТО»на адресу Головного управління Держкомзему у м. Севастополі надіслано грошову оцінку земель міста Севастополя у новій печатній редакції (екземпляр № 5), яку приведено у відповідність до даних програмного комплексу і згідно до якої до 97 економіко-планувальної зони повинен застосовуватися коефіцієнт Км2 у розмірі 2,01.

Але, судова колегія зазначає, що вищевказана помилка (розбіжність) не була виправлена у порядку, способом та на підставі, встановлених законом, оскільки Севастопольською міською Радою не приймалося відповідне рішення з цього питання.

Рішення Севастопольської міської Ради № 4046 від 19 жовтня 2005 року є нормативно-правовим актом, вказаним рішенням до 97 економіко-планувальної зони встановлений коефіцієнт Км2 у розмірі 1,58, відповідні зміни до цього рішення Севастопольською міською Радою не вносилися, тому Головне управління Держкомзему у м. Севастополі не мало правових підстав до направлення до ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони, що не відповідає положенням технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що була затверджена рішенням Севастопольської міської Ради.

При таких обставинах справи дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту застосування Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони підлягають визнанню протиправними.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем пропущений встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду з адміністративним позовом визнається судовою колегією помилковим, оскільки відповідно до вказаної норми Кодексу строки звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів обчислюються з моменту порушення прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що права позивача були порушені під час проведення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя невиїзної документальної перевірки з питання повноти нарахування і сплати до бюджету орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної форми власності за період 2006, 2007 та 2008 рік, про що був складений акт від 02 грудня 2008 року № 136/269/15-335/32747791. З вказаного акту перевірки вбачається, що при визначенні позивачу податкових зобовязань з орендної плати за землю податкова інспекція керувалася даними Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів щодо розміру коефіцієнту функціонального використання.

З адміністративним позовом позивач звернувся 01 грудня 2009 року, тобто у межах річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дії ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя по нарахуванню податкових зобовязань у рамках камеральної перевірки із застосуванням витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки не можуть бути визнані неправомірними, оскільки право проведення органами податкової служби України перевірок платників податків встановлено Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При здійсненні перевірок податкові органи керуються певним колом документів бухгалтерського та податкового обліку платника податків, використовують податкову звітність платників податків та застосовують офіційну інформацію органів виконавчої влади щодо визначення податкових зобовязань платників податків і не можуть нести відповідальність за достовірність наданої ним офіційної інформації.

Не підлягають задоволенню також позовні вимоги стосовно визнання неправомірними дій Головного управління Держкомзему України в м. Севастополі при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки та зобовязання вказаної особи провести перерахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки вказані дії не відносяться до повноважень даного органу.

При таких обставинах справи, судова колегія вважає, що адміністративний позов ТОВ «Юнівер»підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправними дій Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту застосування Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнівер»задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 31 березня 2010 року у справі № 2-а-2598/09/2770 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі по наданню ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із зазначенням коефіцієнту застосування Км2 у розмірі 2,01 до 97 економіко-планувальної зони.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 квітня 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.В.Дугаренко С.Ю. Яковенко