Ухвала суду № 16586626, 22.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5642/10/16/0170

22.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Привалової А.В. , Щепанської О.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 10.01.09

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі ОСОБА_3, довіреність № 3033 від 01.12.08

представник відповідача, Головного управління державного казначейства України в АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 01.09.10 у справі № 2а-5642/10/16/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Нафта-Сервіс" (вул. Бессонова, 66, с. Скворцово, 97544; вул. Семашко, 19, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95026)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (вул. Бєлова, 2,Мирне,Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503) Головного управління державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051) за участю Прокуратури Сімферопольського району АР Крим ( вул. Довгоруківська, 2, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим (суддя Александров О.Ю.) від 01 вересня 2010 року у справі № 2-а-5642/10/16/0170 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Нафта-Сервіс»до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Ким, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим за участю Прокуратури Сімферопольського району АР Крим про спонукання до виконання певних дій було задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «СФ Нафта-Сервіс»суму бюджетного відшкодування надмірно сплаченого податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за листопад 2009 року у розмірі 171887 грн., за грудень 2009 року у розмірі 24313 грн., за лютий 2010 року у розмірі 25007 грн., всього 221207 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі АР Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 вересня 2010 року, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що у висновках акту перевірки від 04 лютого 2010 року зазначено, що сума ПДВ за листопад 2009 року буде підтверджена при надходженні позитивних відповідей на спрямовані запити для проведення зустрічних перевірок. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що факт сплати і надходження до бюджету грошових кошів за наданими деклараціями судом не досліджувалося.

У судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав апеляційну скаргу та просив ї задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі зясування судом усіх обставин справи, що мають значення для справи. Представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін. У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач висловив свою правову позицію щодо незгоди з апеляційною скаргою.

Представник Головного управління Державного казначейства України в АР Ким та Прокуратури Сімферопольського району АР Крим у судове засідання не зявилися. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи вказані особи сповіщені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»не ставить право платника податку на отримання бюджетного відшкодування ПДВ у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарської діяльності. Податкова відповідальність має індивідуальний характер. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платнику стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (робіт, послуг) їх постачальникам. Факт сплати позивачем ПДВ у ціні товару (робіт, послуг) постачальникам товарів (робіт, послуг) податковою інспекцією не спростовується.

Матеріали справи свідчать про те, що ДПІ в Сімферопольському районі АР Крим у процесі документальної перевірки було підтверджено суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету за грудень 2009 року та лютий 2010 року, але у встановлений підпунктами 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»строк не відшкодована. Заявником апеляційної скарги не надано судової колегії доказів того, що позивачем було завищено суму ПДВ за вказані податкові періоди, заявлену до відшкодування із Державного бюджету.

Що стосується суми ПДВ за листопад 2009 року у розмірі 171887,00 грн. відносно якої у акті перевірки від 04 лютого 2010 року за № 142/23-02/31460659 зазначено, що вказана сума буде підтверджена при надходженні позитивних відповідей на спрямовані запити для проведення зустрічних перевірок, судова колегія зазначає наступне.

Як вже вказувалося вище право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, сплаченого у ціні товару (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (робіт, послуг) не може бути залежне від дотримання податкового законодавства іншими субєктами господарювання, зокрема постачальниками позивача та їх контрагентами. Податковою інспекцією не надано а ні суду першої інстанції а ні судової колегії письмових доказів про те, що сума ПДВ, яка заявлена позивачем податковою декларацією за листопад 2009 року до відшкодування, не підтверджена відповідними доказами первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та складає іншу суму, ніж та, що зазначена у декларації. Тобто відомості податкової декларації з ПДВ за листопад 2009 року податковою інспекцією не спростовані.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При таких обставинах справи судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 вересня 2010 року у справ № 2-а-5642/10/16/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 лютого 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді А.В.Привалова О.А.Щепанська