Ухвала суду № 16586556, 15.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12533/10/1/0170

15.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК(№ 126)"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим- не зявився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 26.10.10 у справі № 2а-12533/10/1/0170

за позовом Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АР Крим (№ 126)" (вул. Індустріальне шосе, 17, Керч, Автономна Республіка Крим, 98330)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40, Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 року позовні вимоги Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АР Крим (№ 126)" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0019331702/0 від 01.07.2010 року на суму 2895,69 гривень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0019331702/1 від 27.07.2010 року на суму 2895,69 гривень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Керчі АР Крим № 0019331702/2 від 06.09.2010 року на суму 2895,69 гривень.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам чинного законодавства.

У судове засідання представник позивача не зявився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач був сповіщений належним чином.

Представники відповідача у судове засідання не зявився, до початку розгляду справи направив на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2010 року старшим державним податковим інспектором сектору адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб ДПІ в м.Керчі АРК ОСОБА_3 на підставі службового посвідчення серії УКР № 052535, виданого 11 липня 2009 року в ДПІ в м.Керчі АРК, згідно із п.1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ проведена документальна невиїзна перевірка ДП “Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК (№ 126)”з питання дотримання граничних термінів сплати сум узгоджених податкових зобовязань з податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів згідно наданим розрахункам сум податку від 28.02.2005 року № 55047, від 27.02.2006 року № 2977, від 22.02.2007 року № 2481 по термінам 28.02.2005 року, 14.10.2006 року, 14.01.2007 року, 14.04.2007 року.

За результатами проведення невиїзної документальної перевірки складено акт № 899/1703/08680307 від 24.06.2010 року, в якому зазначено про порушення позивачем ст.5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” у частині дотримання граничних термінів сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

В акті перевірки зазначено, що, порушуючи ст.5 Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”, узгоджене податкове зобовязання у розмірі 2079,00 гривень з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за II квартал 2004 року по терміну нарахування 28.02.2005 року (розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2004 рік фактично надано 28.02.2005 року вх. № 55047), було погашено частково:

-сума у розмірі 1120,07 гривень фактично погашена 23.07.2009 року платіжним дорученням №75 від 23.07.2009 року з затримкою на 1606 календарних днів;

-сума у розмірі 958,93 гривень визнана безнадійним боргом та списана (штрафні санкції не нараховувалися) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103. Рішення керівника органу ДПС про прощення (списання)/визнання погашеною заборгованості № 307 від 31.08.2009 року.

Узгоджене податкове зобовязання у розмірі 2952,25 гривень з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III квартал 2006 року по терміну нарахування 14.10.2006 року, було погашено частково:

-сума у розмірі 820,96 гривень фактично погашена 27.10.2009 року платіжним дорученням № 178 від 27.10.2009 року з затримкою на на 1107 календарний день;

-сума у розмірі 728,25 гривень фактично погашена 14.10.2009 року в результаті подачі уточнюючого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2009 рік від 18.03.2009 року вх.№ 3790 з затримкою на 1094 календарних днів;

-сума у розмірі 1403,04 гривень визнана безнадійним боргом та списана (штрафні санкції не нараховувалися) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103. Рішення керівника органу ДПС про прощення (списання)/визнання погашеною заборгованості № 310 від 13.11.2009 року.

Узгоджене податкове зобовязання у розмірі 2952,25 гривень з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за IV квартал 2006 року по терміну нарахування 14.01.2007 року було погашено частково:

-сума у розмірі 807,66 гривень фактично погашена 13.01.2010 року платіжним дорученням № 4 від 13.01.2010 року з затримкою на 1094 календарних днів;

-сума у розмірі 728,25 гривень фактично погашена 14.01.2010 року в результаті подачі уточнюючого розрахунку суми податку власників транспортних засобів за 2009 рік від 18.03.2009 року № 3790 з затримкою на 1095 календарних днів;

-сума у розмірі 1416,34 гривень фактично погашена 14.04.2010 року платіжним дорученням № 126 від 14.04.2010 року з затримкою на 1185 календарний день;

Узгоджене податкове зобовязання у розмірі 2952,25 гривень з податку власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за I квартал 2007 року по терміну нарахування 14.04.2007 року було погашено частково:

-сума у розмірі 169,82 гривень фактично погашена 14.04.2010 року платіжним дорученням № 126 від 14.04.2009 року з затримкою на 1094 календарних днів;

-сума у розмірі 2782,43 визнана безнадійним боргом та списана (штрафні санкції не нараховувалися) на підставі п.18.2 ст.18 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого Наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103. Рішення керівника органу ДПС про прощення (списання)/визнання погашеною заборгованості № 100 від 25.05.2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у порядку адміністративного оскарження, звертався із відповідними скаргами до відповідача та ДПА України в АР Крим. За результатами розгляду зазначених скарг залишено без змін податкове повідомленнярішення № 0019331702/0 від 01.07.2010 року (№ 0019331702/1 від 27.07.2010 року) та рішення ДПІ в м.Керчі № 14963/10/25 від 27.07.2010 року, прийняте за результатом розгляду первинної скарги заявника, а повторну скаргу позивача залишено без задоволення.

Позивачем 28.02.2005 року до податкового органу було надано розрахунок №55047 суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2004 рік в розмірі 8316,00 гривень з щоквартальною сплатою, в т.ч. за II квартал 2004 року в сумі 2079,00 гривень.

Як встановлено колегією суддів, податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за II квартал 2004 року, визначене позивачем в розрахунку № 55047 суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2004 рік від 28.02.2005 року, взагалі ним не сплачено, у тому числі на час розгляду справи, що підтверджується особовим рахунком.

Відповідно до платіжного доручення №75 від 23.07.2009 року на суму 1775,50 гривень, яким на думку податкового органу частково погашено узгоджене податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за II квартал 2004 року на суму 1120,07 гривень, та встановлено, що платіжним дорученням № 75 від 23.07.2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи, позивач сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі за 1-2 квартали 2009 року, що вбачається з призначення платежу.

Отже, судовою колегією встановлено, що податковим органом в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як “податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі за 1-2 квартали 2009 року”, платіж в розмірі 1775,50 гривень частково зарахований на погашення боргу позивача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за II квартал 2004 року на суму 1120,07 гривень.

Проте, судова колегія вважає, що такі дії податкового органу щодо зміни призначення платежу, визначеного платником податків, не ґрунтуються на положеннях Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III.

Податковий орган не має права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, сума узгодженого податкового зобовязання позивача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за II квартал 2004 року в розмірі 958,93 гривень податковим органом визнана безнадійним боргом та списана, що вбачається з рішення заступника керівника ДПІ у м.Керчі АРК № 307 від 31.08.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що позивачем 27.02.2006 року до податкового органу було надано розрахунок № 2977 суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006 рік в розмірі 11809,00 гривень з щоквартальною сплатою, в т.ч. за III квартал 2006 року в розмірі 2952,25 гривень.

Судом встановлено, що податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III квартал 2006 року, визначене позивачем в розрахунку № 2977 суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2006 рік від 27.02.2006 року, взагалі ним не сплачено, у тому числі на час розгляду справи, що підтверджується особовим рахунком.

Відповідно до платіжного доручення №178 від 26.10.2009 року на суму 887,75 гривень, яким на думку податкового органу частково погашено узгоджене податкове зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III квартал 2006 року на суму 820,96 гривень, та встановлено, що платіжним дорученням № 178 від 26.10.2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи, позивач сплатив податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі за 3 квартал 2009 року, що вбачається з призначення платежу.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що податковим органом неправомірно, в порушення призначення платежу, визначеного позивачем в платіжному дорученні, як “податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 3 квартал 2009 року”, платіж в розмірі 887,75 гривень частково зарахований на погашення боргу з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III квартал 2006 року на суму 820,96 гривень.

Судова колегія також вважає безпідставним та помилковим зазначення в акті перевірки, що сума у розмірі 728,25 гривень з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III квартал 2006 року фактично погашена 14.10.2009 року в результаті подачі уточнюючого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2009 рік від 18.03.2009 року вх.№ 3790.

Колегія суддів звертає увагу, що ДП “Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК (№ 126)”18.03.2009 року надано податковому органу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому зазначено, що позивачем в розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2009 рік помилково зазначено завищену суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, у звязку з чим позивач виправив помилку, зменшив суму податку на суму 2913,00 гривень.

Отже, позивач, надавши уточнюючий розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2009 рік від 18.03.2009 року вх.№ 3790 зменшив податок з власників транспортних засобів саме за 2009 рік. Зменшення податку з власників транспортних засобів за 2006 рік позивачем не здійснювалося. Таким чином, судовій колегії є незрозумілим посилання відповідача на зв'язок між подачею позивачем уточнюючого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів за 2009 рік та сплатою шляхом його подачі узгодженого податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів за III квартал 2006 року.

Більш того, доводи податкового органу про те, що зменшення платником податку податкового зобовязання шляхом подачі ним уточнюючого розрахунку вже є сплатою такого податкового зобовязання, судова колегія вважає необґрунтованими.

Відповідно до п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року відповідальність передбачена у випадку, коли платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

В цьому випадку він зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Отже, норма п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року застосовується органами державної податкової служби при виявлені платником податку і уточнені виключно заниженого податкового зобов'язання. В зазначеній нормі Закону жодних підстав відповідальності за зменшення платником податків завищеного податкового зобов'язання не ведеться, застосування штрафних санкцій за уточнення завищеного податкового зобов'язання не передбачено.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи представника відповідача, що будь-яке зменшення податкового зобовязання вже являється його сплатою, тому таке “часткове погашення податкового боргу” платником податку за розрахунком суми податку з власників транспортних засобів тягне відповідальність.

Виключно Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року передбачені підстави та порядок застосування штрафних санкцій до платників податків, тому відповідач не має права самостійно визначати підстави та умови притягнення платників податку до відповідальності.

При цьому, судова колегія зазначає, що сума узгодженого податкового зобовязання позивача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за III квартал 2006 року в розмірі 1403,04 гривень визнана податковим органом безнадійним органом та списана, що вбачається з рішення заступника керівника ДПІ у м.Керчі АРК № 310 від 13.11.2009 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Судова колегія додержується аналогічної думки щодо порушень, зазначених в акті перевірки й за решту періодів.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що податковим органом нараховані позивачеві штрафні санкції на підставі п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" але на підставі несплачених ДП “Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК (№ 126)” узгоджених сум податкового зобовязання з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Суд зазначає, що відповідно до п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, штрафні санкції застосовуються у разі затримки сплати узгодженої суми податкового зобовязання в залежності від розміру погашеної суми податкового боргу.

Отже, сума штрафу визначається саме на підставі розміру сплаченої суми податкового зобовязання, застосування штрафних санкцій при несплаті узгодженої суми податкового зобовязання не передбачено.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення - рішення не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Крім того, проаналізувавши надані позивачем рішення про списання податкового боргу № 307 від 31.08.2009 року, № 310 від 13.11.2009 року, № 100 від 25.05.2010 року, колегія суддів дійшла до висновку, що податковий борг позивача з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за II квартал 2004 року, III квартал 2006 року, IV квартал 2006 року, I квартал 2007 року було списано податковим органом.

Судова колегія також зазначає, що ДПІ в м.Керчі АРК застосувало до позивача штрафні санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зі спливом строку давності у 1095 днів для нарахування таких санкцій.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з пунктом 1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням пункту 1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є складовою податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Чинне законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Оскільки за змістом підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобовязання, з врахуванням положень частини 7 статті 9 КАС України щодо застосування аналогії закону перебіг строку давності для визначення платнику податків податкового зобовязання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, тобто з дня порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання.

За таких обставин, судова колегія вважає пропущеним ДПІ в м.Керчі АРК строк давності у 1095 днів щодо нарахування фінансових санкцій ДП “Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК (№ 126)”: 1) за II квартал 2004 року в розмірі 2079,00 гривень з граничним терміном сплати 14.07.2004 року, тобто з граничним строком нарахування штрафних санкцій 15.07.2007 року; 2) за III квартал 2006 року в розмірі 2952,25 гривень з граничним терміном сплати 14.10.2006 року, тобто з граничним строком нарахування штрафних санкцій 15.10.2009 року; 3) за IV квартал 2006 року в сумі 2952,25 гривень з граничним терміном сплати 14.01.2007 року, тобто з граничним строком нарахування штрафних санкцій 15.01.2010 року; 4) за I квартал 2007 року в розмірі 2952,25 гривень з граничним терміном сплати 14.04.2007 року, тобто з граничним строком нарахування штрафних санкцій 15.04.2010 року.

Тому, і з цих підстав податкові повідомленнярішення ДПІ в м.Керчі за № 0019331702/0 від 01.07.2010 року, № 0019331702/1 від 27.07.2010 року, № 0019331702/2 від 06.09.2010 року не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Судом першої інстанції повно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.10.10 у справі №2а-12533/10/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 лютого 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва