Ухвала суду № 16586451, 01.02.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2301/10/8/0170

01.02.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіДадінської Т.В.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняБожко О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд"- ОСОБА_2, довіреність № 5 від 31.01.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О. ) від 19.07.10 у справі №2а-2301/10/8/0170

за позовом Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" (вул. Жидкова, 76,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 року позовні вимоги Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень були задоволені частково.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим №0017711502/0 від 15.10.2009 року та №0017711502/1 від 25.12.2009 року в частині застосування до Дочірнього підприємства Житлово-комунальної контори Відкритого акціонерного товариства "Кримбуд" штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ за квітень та червень 2009 року.

В задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовлено.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення нормам матеріального права. Заявник апеляційної скарги посилається на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, а саме, що їм правомірно проведено перерозподілення сплачених позивачем податкових платежів.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не зявився. Про дату, час і місце апеляційного розгляду справи позивач сповіщений належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06.10.09 р. старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, на підставі п. 1 статті 11, Закону України від 12.04.1990 № 509- XII "Про державну податкову службу в Україні" проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ДП «ЖКК ВАТ "Кримбуд" з питання своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, під час якої було встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000р., що виразилося у порушенні граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ протягом перевірених періодів, а саме лютий, березень, квітень, червень 2009 р., за що до позивача на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовані штрафні санкції.

Так, за результатами перевірки, проведеної 06.10.09р. з питання своєчасності сплати погоджених сум податкових зобовязань з ПДВ за лютий, березень, квітень, червень 2009 р., відповідачем складено акт перевірки №9685/15-02/01275650 від 06.10.09р. (а.с.13), із змісту якого вбачається, що позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009р. (вх. ДПІ у м.Сімферополі від 19.03.09р. №21906) із затриманням на 14 календарних днів; податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009р. (вх. ДПІ у м.Сімферополі від 10.04.09 №39555) із затриманням на 7 календарних днів; податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 р. (вх. ДПІ у м.Сімферополі від 19.05.09р. №92090) із затриманням на 1 календарний день; податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2009 р. (вх. ДПІ у м.Сімферополі від 20.07.09р. №147678) із затриманням на 1 календарний день.

Відповідачем відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000р., податковим повідомленням-рішенням №0017711502/0 від 15.10.09р. застосовані до позивача штрафні санкції в розмірі 10% у сумі 4643,87 грн. (а.с.21).

Позивач, не погодившись із застосуванням до нього штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням №0017711502/0 від 15.10.09р. в частині застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань з ПДВ за квітень, червень 2009 р., звертався зі скаргою від 22.10.09 р. № 275 до ДПІ в м. Сімферополі (а.с.19).

ДПІ в м. Сімферополі було розглянуто скаргу позивача та рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.12.09 р. №725/10/1/25-017 було залишено скаргу без задоволення та винесено нове податкове повідомлення-рішенням № 0017711502/1 від 25.12.09р. (а.с.17-18,20).

Позивач, не погодившись із вищенаведеними діями ДПІ в м. Сімферополі, звернувся до ДПА в АРК зі скаргою від 04.01.10 р. № 5, у якій просив скасувати податкові повідомлення-рішенням № 0017711502/0 від 15.10.09р. та № 0017711502/1 від 25.12.09р. (а.с.16).

За результатами розгляду повторної скарги позивача, ДПА в АРК залишило без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0017711502/0 від 15.10.09р. (№0017711502/1 від 25.12.09р.) та рішення ДПІ в м. Сімферополі від 22.12.09р. №725/10/1/25-017 прийняте за розглядом первинної скарги позивача(а.с.14-15).

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.

Положеннями частинами 3 та 4 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" визначено, що зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняються у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У розумінні Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок одержувача або видачі йому в наявній формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування і подачі відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Відповідно до абз. 2 пп. 16.3.3 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон №2181), якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Згідно декларації з податку на додану вартість ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»за лютий 2009р. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначена у розмірі 11044,00грн. (а.с.48-49).

У зв'язку з несплатою підприємством вказаного податкового зобов'язання у встановлені строки (граничний день сплати - 30.03.09р.) та з врахуванням переплати на 30.03.09р. (1250,22грн.), у підприємства виник податковий борг у сумі 9793,78грн. Платіжним дорученням від 13.04.09р. №36 ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»із призначенням платежу: «ПДВ за лютий 2009 р.»сплатило податковий борг у сумі 11044,00грн.(а.с.50). Тобто судом встановлено, що дійсно позивачем було сплачено ПДВ із порушенням строку сплати на 14 днів.

Згідно декларації з податку на додану вартість ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»за березень 2009р. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначена у розмірі 17100,00грн.(а.с.45)

У зв'язку з несплатою підприємством вказаного податкового зобов'язання за встановленими строками (граничний день сплати - 30.04.09р.) та з врахуванням переплати на 30.04.09р. (1196,13 грн.) у підприємства виник податковий борт у сумі 9793,78 грн. Платіжним дорученням від 07.05.09р. №53 ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»із призначенням платежу:«ПДВ за березень 2009 р.» сплатило податковий борг у сумі 17100,00грн.(а.с.47). Тобто судом встановлено, що дійсно позивачем було сплачено ПДВ із порушенням строку сплати на 7 днів. Згідно декларації з податку на додану вартість ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»за квітень 2009р. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначена у розмірі 15357,00грн.(а.с.39-40). У звязку із несплатою підприємством вказаного податкового зобов'язання за встановленими строками (граничний день сплати - 01.06.09р.) та з врахуванням переплати на 01.06.09р. (1177,31грн.), у підприємства виник податковий борг у сумі 14179,69грн. Платіжним дорученням від 02.06.09р. №72 ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»із призначенням платежу: «ПДВ за квітень 2009 р.»сплатило податковий борг у сумі 15357,00грн.(а.с.41). Тобто судом встановлено, що дійсно позивачем було сплачено ПДВ із порушенням строку сплати на 1 день. Згідно декларації з податку на додану вартість ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»за червень 2009р. сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість визначена у розмірі 12733,00грн.(а.с.42-43). Позивачем частково було сплачено суму зобовязання платіжним дорученням № 90 29.07.09 р. у сумі 5000 грн. (а.с.56).

У зв'язку з несплатою підприємством частини вказаного податкового зобов'язання за встановленими строками (граничний день сплати - 30.07.09р.) та з врахуванням переплати на 30.07.09р. (6171,72грн.), у підприємства виник податковий борг у сумі 6561,28грн. Платіжним дорученням від 31.07.09р. №92 ДП ЖКК ВАТ «Кримбуд»із призначенням платежу: «ПДВ за червень 2009 р.»сплатило податковий борг у сумі 7733,00грн.(а.с.44). Тобто судом встановлено, що дійсно позивачем було сплачено частково ПДВ із порушенням строку сплати на 1 день.

Отже з вищенаведеного вбачається, що дійсно позивачем було прострочено сплату податкових зобовязань за

-лютий 2009 р. на 14 днів, з граничним терміном сплати 31.03.09 р.,

-травень 2009 р. на 7 днів, з граничним терміном сплати 01.05.09 р.,

-квітень 2009 р. на 1 день, з граничним терміном сплати 01.06.09 р.,

-червень 2009 р. на 1 день, з граничним терміном сплати 30.07.09 р.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим від дати надання такої декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Зі змісту акту перевірки № 9685/15-2/01275650 від 06.10.09 вбачається, що податкове зобовязання у сумі 14179,69 грн., визначене позивачем самостійно у податковій декларації № 92090 від 19.05.09 р., погашено позивачем 02.06.09 р. з граничним терміном сплати 02.06.09 р. Тобто з вищенаведеного вбачається, що позивач сплатив податкові зобовязання у повному обсязі у останній день граничного терміну сплати податкового зобовязання. При цьому працівник контролюючого органу, що проводив перевірку зазначив про 1 день затримки сплати позивачем податкового зобовязання.

Податкове зобовязання у сумі 6561,28 грн., визначене позивачем самостійно у податковій декларації № 147678 від 20.07.09 р., погашено позивачем 31.07.09 р. з граничним терміном сплати 31.07.09 р. Тобто з вищенаведеного вбачається, що позивач сплатив податкові зобовязання у повному обсязі у останній день граничного терміну сплати податкового зобовязання. При цьому працівник контролюючого органу, що проводив перевірку, також зазначив про 1 день затримки сплати позивачем податкового зобовязання.

Судова колегія вважає, що посадовою особою відповідача в акті перевірки невірно встановлені обставини щодо граничних строків сплати позивачем податкових зобовязань та замість зазначення дати граничного строку сплати податкових зобовязань за квітень 2009 р. «01.06.09»вказано: «02.06.09», а відносно визначення дати граничного строку податкових зобовязань за червень 2009 р. «30.07.10»зазначено: «31.07.10», тому зі змісту акту перевірки вбачається, що податкові зобовязання за податковими деклараціями № 92090 від 19.05.09 р. та № 147678 від 20.07.09 р. сплачені позивачем без порушення встановленого терміну сплати податкового зобовязання.

Судова колегія також зазначає, що в акті перевірки зазначені номера та дати податкових декларацій, які не відповідають номерам та датам податкових декларацій позивача за періоди, що перевірялися, а саме в акті перевірки зазначені такі податкові декларації позивача : № 21906 від 19.03.09 р., № 39555 від 10.04.09 р., № 92090 від 19.05.09 р., №147678 від 20.07.09 р., тоді як з матеріалів справи вбачається, що позивачем були подані відповідачу податкові декларації за лютий, травень, квітень, червень 2009 р. без зазначення номеру, але вони містять номер вхідної кореспонденції ДПІ у м. Сімферополі за №3366/27 від 19.03.09 р. (а.с.48-49), № 4950/15 від 10.04.09 р. (а.с.45-46), №2117/36-21 від 19.05.09 р. (а.с.39-40); № 4229/38 від 20.07.09 р. (а.с.42-43).

Отже зі змісту акту вбачається, що позивач сплатив ПДВ за лютий та травень 2009 р. із порушенням терміну сплати податкових зобовязань на 14 та 7 днів відповідно, а отже відповідачем правомірно застосовано до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу у відповідності до п.п. 17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того зі змісту акту перевірки вбачається, що за квітень та червень 2009 р. позивач сплатив податкові зобовязання з ПДВ в останні дні граничного терміну сплати ПДВ до бюджету, а саме за квітень 02.06.09 р. та за червень 31.07.09 р., що підтверджується платіжними дорученнями № 92 від 31.07.09 р., № 90 від 29.07.09 р., № 72 від 29.05.09 р.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесено відповідачем на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” .

Пункт 17.3 статті 17 вказаного Закону визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Згідно з п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, податкове повідомлення про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобовязань складається за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями). З форми податкового повідомлення за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання (форма "Ш") слідує, що в основу такого повідомлення може бути покладено виключно акт перевірки.

Враховуючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0017711502/0 від 15.10.09 р. винесено на підставі акту перевірки №9685/15-2/01275650 від 06.10.09 р., який є єдиним доказом, що стверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача та носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання, то колегія суддів, враховуючи дані встановлені та визначені в акті перевірки, вважає, що відповідачем неправомірно застосовано штрафні санкції до позивача за порушення позивачем п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” на підставі п.п. 17.1.7 п.17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим повідомленням-рішенням № 0017711502/0 від 15.10.09 р.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що орган податкової служби відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Системний аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до статті 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Положеннями статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 Цивільного кодексу України. Відповідно до статей 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Статтею 47 Господарського кодексу України встановлено, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Таким чином, судом першої інстанції правильно зясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.07.10р. у справі № 2а-2301/10/8/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 лютого 2011 р.

Головуючий суддяТ.В. Дадінська

Судді О.Е.Єланська М.А.Санакоєва