Ухвала суду № 16585188, 23.06.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2011 р. Справа № 2046/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Обрізка І.М., Сапіги В.П.,

при секретарі судового засідання Дембіцькій Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у Залізничному районі м. Львовапро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

18.12.2008 року представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова (надалі - ДПІ), просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002061702/0/25390 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 23 213,82 грн., визнати рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 23.10.2008р. про результат розгляду первинної скарги позивача неправомірним та стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що податковий орган за наслідком проведеної виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.03.2007 року по 31.12.2007 року склав акт № 1475/17-323/3090407675/74 від 11.08.2008 року в якому необґрунтовано прийшов до висновку, що завищення податкового кредиту за жовтень, листопад 2007 року призвело до заниження нарахувань і сплати податку на додану вартість за вищевказані місяці на суму 15 475,88 грн., а тому прийняте податкове повідомлення-рішення №0002061702/0/25390 від 26.08.2008р. підлягає до скасування. Крім того, ревізором ДПІ при складанні даного акту не було дотримано Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи просить її скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що в оскаржуваній постанові судом було встановлено, що його контрагентами в ході господарської діяльності було видано йому податкові накладні на загальну суму 15475,88 грн. Співпрацюючи із своїми контрагентами Позивач не мав підстав здійснювати будь-які перевірки щодо включення чи не включення контрагентів у загальнодержавні бази даних ДПІ - контрагенти видавали належним чином оформлені документи, ними проводили діяльність яка жодним чином не надала підстав сумніватись у їх законності. Усі документи необхідні для правильного законного ведення господарської діяльності та бухгалтерського обліку контрагентами надавались належним чином та у встановленому порядку.

У ході апеляційного розгляду представник фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надав пояснення та просить задоволити апеляційну скаргу. Представник відповідача просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити із наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований Департаментом економічної політики та ресурсів Львівської міської ради-Свідоцтво НОМЕР_1 від 01.03.2007 року, у період що перевірявся був платником єдиного податку, податку на додану вартість - Свідоцтво НОМЕР_2 від 29.03.2007 року. Господарську діяльність проводить шляхом роз'їздів, вид діяльності - гуртова торгівля будівельними матеріалами. В період, який був охоплений перевіркою, найманих працівників у позивача не було.

З 29.07.2007 року по 08.08.2007 року була проведена виїзна планова перевірка ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з 01.03.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт №1475/17-323/3090407675/74 від 11.08.2008 року в якому зазначено, що позивачем в порушення п.1.7, п.1.8 ст.1 п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 п.п. 7.7.1, п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону №168 завищено податковий кредит за жовтень, листопад 2007 року, що призвело до заниження нарахувань і сплати податку на додану вартість на суму 15 475,88 грн.26 серпня 2008 року ДПІ на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002061702/0/25390, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 23 213,82 грн., з яких основний платіж - 15 475,88 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 7 737,94 грн.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону №168 визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом. Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 тієї ж статті не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Судом встановлено, що контрагенти позивача надали йому податкові накладні: в жовтні 2007 року «Багатопрофільна комерційна фірма «Експо-Маркет», ПДВ на суму 3013,60 грн., ТзОВ «СЕБ Фінансові послуги», ПДВ на суму 6830,78 грн. та в листопаді 2007 року ТзОВ «Грант Емсистем», ПДВ на суму 5631,50 грн.

Відповідно до п.п 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованих як платники податку у порядку передбаченому ст. 9 цього Закону. Документом, що підтверджує таку реєстрацію, є Свідоцтво платника ПДВ.

За наслідком господарських зобов'язань, які виникли між позивачем та ТзОВ «СЕБ Фінансові послуги», позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 6 830,78 грн. згідно податкових накладних: №36 від 01.10.2007 року на суму 1 260,00 грн., ПДВ 252,00 грн., №88/37 від 02.10.2007 року на суму 8 077,20 грн., ПДВ 1 615,44 грн., №39/89 від 23.10.2007 року на суму 8 250,00 грн., ПДВ 1 650,00 грн., №40 від 30.10.2007 року на суму 8 316,66 грн., ПДВ 1 663,34 грн., №41 від 31.10.2007 року на суму 8 250,00 грн., ПДВ 1 650,00 грн., виписаних позивачу у жовтні 2007 року ТзОВ «СЕБ Фінансові послуги», яке на момент складання податкових накладних не було зареєстроване платником ПДВ.

Згідно Постанови Оболонського районного суду м. Києва за позовом ДПІ в Оболонському районі м. Києва визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТзОВ «СЕБ Фінансові послуги» №36789217 від 19.08.2006 року з моменту його отримання. ОСОБА_2 (головний бухгалтер та директор товариства в судовому засіданні з позовом погодилась повністю. Оболонським районним судом м. Києва встановлено, що податкова документація складена і підписана від імені Плачендовської О.Є. невідомою особою, яка не була наділена відповідними правами та обов'язками щодо діяльності ТзОВ «СЕБ Фінансові послуги» і всупереч чинному законодавству, користуючись реквізитами підприємства, здійснювала господарську діяльність. Дане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Судом встановлено що ТзОВ «Експо Маркет» зареєстровано 31.07.2004 року. Головний бухгалтер та директор - ОСОБА_4. Наймані працівники відсутні. Свідоцтво платника ПДВ від 08.09.2004 року, дата анулювання свідоцтва 21.11.2007 року, остання подана декларація з ПДВ за квітень 2006 року.

Окрім того, у жовтні 2007 року за наслідком господарських зобов'язань, які виникли між позивачем та ТзОВ «Експо Маркет», позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 3 013,60 грн. згідно податкових накладних: №86 від 05.10.2007 року на суму 7 434,44 грн., ПДВ 1 486,89 грн., №87 від 05.10.2007 року на суму 7 633,55 грн., ПДВ 1 526,71 грн., виписаних позивачу у жовтні 2007 року ТзОВ «Експо Маркет».

11 вересня 2006 року Постановою Голосіївського районного суду м Києва звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України на підставі Закону України «Про амністію».

Судом встановлено що ТзОВ «Грант Емсистем» зареєстровано 07.05.2007 року. Головний бухгалтер та директор - ОСОБА_5. Засновники - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Наймані працівники відсутні. Свідоцтво платника ПДВ від 23.05.2007 року, дата анулювання свідоцтва 17.07.2009 року, остання подана декларація з ПДВ за листопад 2007 року.

Також, у листопаді 2007 року за наслідком господарських зобов'язань, які виникли між позивачем та ТзОВ «Грант Емсистем», позивачем включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість на загальну суму 5 631,50 грн. згідно податкових накладних: №14 від 16.11.2007 року на суму 8 070,35 грн., ПДВ 1 614,07 грн., №17 від 23.11.2007 року на суму 7 398,34 грн., ПДВ 1 479,67 грн., №18 від 26.11.2007 року на суму 4 998,59 грн., ПДВ 999,72 грн., №23 від 30.11.2007 року на суму 7 690,22 грн., ПДВ 1 538,04 грн., виписаних позивачу у листопаді 2007 року ТзОВ «Грант Емсистем».

Окрім того, позивачем та його представником не доведено суду реальності проведення таких господарських операцій, оскільки згідно поданих первинних документів та письмових пояснень позивача вбачається, що товар придбавався не в м. Києві а у м. Львові, транспортувався транспортом продавця і цим же транспортом поставлявся покупцям позивача - ТзОВ «Інстал Плюс» та ПП «Будсервіспром», купівля та продаж цього товару здійснювались в розрізі двох тижнів.

Оцінюючи докази, судом першої інстанції враховано, що розумні економічні причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Отже, враховуючи вищевикладене, даючи аналіз квитанціям до прибуткового касового ордеру, накладним, податковим накладним, які складались контрагентами позивача по оспорюваних господарських зобов'язаннях суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що всі вони підписувались особами, які не були наділені відповідними правами та обов'язками щодо діяльності ТзОВ «СЕБ Фінансові послуги», ТзОВ «Грант Емсистем», ТзОВ «Експо Маркет», і всупереч чинному законодавству, користуючись реквізитами підприємства, здійснювали господарську діяльність.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року № 2а-10108/08- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 28.06.2011 року.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіІ.М. Обрізко

В.П.Сапіга