Ухвала суду № 1658432, 25.03.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2008 року                                                     м. Харків

Справа № 22-а-842/08

Категорія: 40                                                         Головуючий 1 інстанції: Коршенко Ю.О.

                                                                              Доповідач: Водолажська Н.С.

            Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя  Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Шевцова Н.В.

при секретарі  Житєньовій Н.М.

за участю представників:

представника  відповідача – Біленко Н.О.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від20.07.2007 року по справі№17/74

за позовом   ВАТ «Полтавський гірнично-збагачувальний комбінат»

до                   Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області

про                 визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат”,  звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області № 0000212305/0/63 від 09.10.06 р.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 20.07.07 р. адміністративний позов ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення був задоволений.

Відповідач, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, не погодився з постановою суду та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Полтавської області від 20.07.07 р. по справі № 17/74 та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі. 

Позивач, «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягає на законності та обґрунтованості судового рішення та просить залишити постанову Господарського суду Полтавської області від 20.07.07 р. по справі № 17/74 без змін, а апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області без задоволення. 

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, пояснення представника відповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 527\23-120\00191282 від 26.09.06 р. виїзної планової перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05 р. по 31.03.06 р.

При проведенні вказаної перевірки перевіряючими були виявлені факти порушення підприємством вимог п. 1.3, п. 1.7 ст.1, п. 7.7.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", пов’язані з тим, що не здійснена сплата ПДВ в липні 2005 р. по ланцюгу придбання від постачальника, а саме при придбанні товарів ПП "Мегамет" від ПП „АЙС", оскільки 08.10.04 р. за рішенням власників була скасована державна реєстрація останнього. На підставі вказаних фактів відповідачем був зроблений висновок про завищення позивачем, який придбав товар у ПП "Мегамет", суми бюджетного відшкодування за липень 2005 р. на суму 4592,0 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив, що ВАТ "Полтавський ГЗК" зареєстроване як платник ПДВ (свідоцтво від 28.06.97 р. № 23517488, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 001912816023), своєчасно звітує про результати господарської діяльності та здійснює сплату податкових зобов'язань по ПДВ.

У період, що перевірявся, операції по придбанню товарів у ПП "Мегамет" проводилися в межах договору № 583\73 від 25.03.05 р. У виконання зобов’язань за даним договором постачальник поставив, а позивач отримав товар (броня нерухома) та оплатив його вартість, в т.ч. ПДВ, що підтверджено залученими до матеріалів справи документами і відповідачем не заперечується. 

Підставою для віднесення ВАТ „Полтавський ГЗК" до складу податкового кредиту по ПДВ, сплаченого в ціні продукції вищевказаному підприємству – постачальнику, є податкова накладна № 61 від 25.07.05 р., видана на користь позивача. Вказана податкова накладна складена в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, що відповідає вимогам Закону України "Про ПДВ", що також не заперечувалося відповідачем.

Дана податкова накладна має всі реквізити, передбачені п. 7.2.1 ст. 7 вищевказаного Закону, яким визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегія суддів погоджується з посиланнями суду першої інстанції на положення п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про ПДВ", яким передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг), та п. 7.2.6 цієї ж статті, відповідно з яким наявність належним чином оформленої податкової накладної є підставою для визначення сум податкового кредиту. Матеріалами справи підтверджується наявність вказаної податкової накладної у позивача на момент перевірки і представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалася.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом, а в п. 7.5.1 ст. 7 даного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). При цьому слід враховувати, що згідно з приписами п. 7.4.1 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Слід відмітити, що відповідач не спростовує того, що на момент видачі податкової накладної підприємство - постачальник ПП "Мегамет" було зареєстроване органами ДПА як платник ПДВ, має індивідуальний податковий номер, а тому мало право видавати податкові накладні, а тому є безпідставними посилання відповідача на начебто порушення вказаним підприємством приписів п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р. і наявність підстав для визнання податкових накладних недійсними.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не погоджується з посиланням відповідача на порушення позивачем п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про ПДВ", оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений п. 1.8 дає лише визначення терміну "бюджетне відшкодування" і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.

Наведеною нормою визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт дає загальне розуміння поняттю "бюджетне відшкодування" і є відсильною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

Згідно з п. 7.7.1 та п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ", в редакції, що діяла на час розрахунку податкового кредиту, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі відповідач не заперечує того, що позивачем були дотримані вимоги вищенаведених норм, а виявлені порушення лише пов’язуються з діями (бездіяльністю) контрагента постачальника підприємства позивача, який не мав жодних господарських взаємовідносин з останнім. Оскільки відповідно положенням Конституції України та законів, які регулюють правовідносини в сфері оподаткування, сплата податків, в т.ч. ПДВ, індивідуалізована, то у відповідача відсутні підстави вимагати від платника податків сплати ПДВ не тільки в ціні товару, а і до бюджету в разі, якщо у ланцюгу до виробника товару якійсь платник податку не виконав свої обов’язки і не нарахував та не сплатив до бюджету відповідні суми.

Зважаючи на те, що на органи ДПС покладені обов’язки контролювати повноту та своєчасність сплати до бюджетів податків та зборів, то у відповідача відсутні підстави перекладати ці обов’язки на платника податків, який в своїй діяльності не допустив порушень законодавства. 

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Господарського суду Полтавської області  від 20.07.07 р. по справі № 17/74 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. 

Керуючись ст. ст. 160, 162, 163, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

       Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської області від 20.07.07 р. по справі №17/74 - залишити без задоволення.

        Постанову Господарського суду Полтавської області від 20.07.07 р. по справі№17/74 за позовом ВАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” до Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення– залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                                                                       Ю.М. Філатов

Судді                                                                                                        Н.С. Водолажська

Н.В. Шевцова

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 31.03.2008 року.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                       Н.С.  Водолажська