Постанова № 16582422, 01.07.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/4595/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача Шулік О.Ю.,

представника відповідача Мирошніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчук-автодизель-сервіс»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

31 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчук-автодизель-сервіс»(далі позивач, ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»)звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі відповідач, КОДПІ у Полтавській області)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003502301/1414 від 26.04.2011, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 86331,50 грн, у тому числі основний платіж 72357,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 13974,50 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року віднесло до податкового кредиту суму ПДВ, фактично сплачену Приватному підприємству «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»в ціні придбаних товарів, у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та пунктів 198.2., 198.6. статей 198, 201 Податкового кодексу України. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник ПДВ.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №127087, наявної у матеріалах справи, 21.12.1999 ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»зареєстроване Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області в якості субєкта господарювання (ідентифікаційний код 24393027).

Згідно із копією свідоцтва №23546585 серії НВ №990856, наявної у матеріалах справи, ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»є платником податку на додану вартість з 25.01.2000.

У період з 01.04.2011 по 07.04.2011 КОДПІ у Полтавській області проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»по питанню взаємовідносин з Приватним підприємством «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»(далі ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10») за період з 01.11.2010 по 28.02.2011.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»встановлено завищення податкового кредиту за листопад 2010 на суму 44769,00 грн, за грудень 2010 року 11125,00 грн, січень 2011 року 13395,00 грн, лютий 2011 року 3068,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №1879/23-209/24393027 від 06.04.2011 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.2.1. пункту 7.2, підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1., пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини першої та пятої статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України.

13.04.2011 позивач подав до КОДПІ у Полтавській області заперечення на акт перевірки.

За наслідками розгляду зазначеного заперечення КОДПІ у Полтавській області визнало акт перевірки таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, про що позивачу надано письмову відповідь від 20.04.2011 за вих. №15227/10/23-213.

26.04.2011 на підставі акту перевірки КОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0003502301/1414, яким визначено суму податкового зобовязання по ПДВ у розмірі 86331,50 грн, у тому числі основний платіж 72357,00 грн, штрафні (фінансові) санкції 13974,50 грн.

ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»не погодилось із винесеним КОДПІ у Полтавській області податковим повідомленням-рішенням та оскаржило його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №0003502301/1414 від 26 квітня 2011 року, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 72357,00 грн стали господарські операції між ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»та ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10».

Судом встановлено, що 07 листопада 2010 року між ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»та ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»укладено договір поставки товару №11/2010-07, за умовами якого останній передавав у власність за оплату ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»запасні частини до вантажних та легкових автомобілів та обладнання до них. Сума договору склала 800 000,00 грн.

У період з листопада 2010 року по лютий 2011 року ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс» придбавав у ПП «Сільгоспнафтопродуктсервіс 10» товарно-матеріальні цінності на підставі договору поставки товару, податкових та видаткових накладних:

-податкова накладна №1 від 08.11.2010 на суму 110 211,00 грн, у тому числі ПДВ 18368,50 грн;

-податкова накладна №2 від 09.11.2010 на суму 158400,00 грн, у тому числі ПДВ 26400,00 грн;

-податкова накладна №236 від 01.12.2010 на суму 35843,00 грн, у тому числі ПДВ 5973,83 грн;

-податкова накладна №237 від 03.12.2010 на суму 30909,00 грн, у тому числі ПДВ 5151,50 грн;

-податкова накладна №299 від 05.01.2011 на суму 22983,00 грн, у тому числі ПДВ 3830,50 грн;

-податкова накладна №300 від 06.01.2011 на суму 30104,00 грн, у тому числі ПДВ 5017,33 грн;

-податкова накладна №388 від 11.01.2011 на суму 27284,00 грн, у тому числі ПДВ 4547,33 грн;

-податкова накладна №913 від 01.02.2011 на суму 18407,00 грн. у тому числі ПДВ 3067,83 грн;

-видаткова накладна №1 від 08.11.2010 на суму 110 211,00 грн, у тому числі ПДВ 18368,50 грн;

-видаткова накладна №2 від 09.11.2010 на суму 158400,00 грн, у тому числі ПДВ 26400,00 грн;

-видаткова накладна №220 від 01.12.2010 на суму 35843,00 грн, у тому числі ПДВ 5973,83 грн;

-видаткова накладна №221 від 03.12.2010 на суму 30909,00 грн, у тому числі ПДВ 5151,50 грн;

-видаткова накладна №248 від 05.01.2011 на суму 22983,00 грн, у тому числі ПДВ 3830,50 грн;

-видаткова накладна №249 від 06.01.2011 на суму 30104,00 грн, у тому числі ПДВ 5017,33 грн;

-видаткова накладна №313 від 11.01.2011 на суму 27284,00 грн, у тому числі ПДВ 4547,33 грн;

-видаткова накладна №803 від 01.02.2011 на суму 18407,00 грн. у тому числі ПДВ 3067,83 грн.

Вартість отриманого товару разом з ПДВ позивачем сплачено контрагенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Позивач включив суму податкового кредиту до декларацій з податку на додану вартість за період листопад 2010 року - лютий 2011 року.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165 (який діяв на момент виписання видаткових накладних №1 від 08.11.2010, №2 від 09.11.2010, №220 від 01.12.2010, №221 від 03.12.2010), який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.8. статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 №969 (який набрав чинності з 10.01.2011), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пунктом 5 Порядку встановлено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 72357,00 грн за період з листопада 2010 року по лютий 2011 року ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»надало суду копії договорів, податкових та видаткових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортих накладних.

Крім того, у ході судового розгляду судом встановлено, що метою укладення договору поставки товару №11/2010-07 від 07.11.2010 ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»із ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»було виконання договірних зобовязань перед ХК «АвтоКраз», ТОВ «Альфа-запчастини», ТОВ «Хмельницьккразсервіс», Кременчуцькому комунальному автотранспортному підприємству 1628, ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», ТОВ «ЄМІП», ТОВ «Гарант», ТОВ «Агросервіс», ЗАТ «Світловодське карєроуправління», ТОВ «Діовен», ТОВ «Будінвестсервіс», Спецавтоцентру АТЗТ, ТОВ «Кривбас-БелАЗ-Сервіс СП», ТОВ «Автотехцентр-3000», філії «Білоцерківське дорожнє управління», ТОВ «Автостар Союз», ТОВ «Транзит Авто Комплект», ДП «Шепетівський ремонтний завод», що підтверджується відповідними копіями податкових накладних.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей до вищезазначених замовників здійснювалось службовим автомобілем ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»марки DAEWOO LANOS TF69Y, державний номер ВІ 3654 АЕ, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями подорожніх листів службового легкового автомобіля та товарно-транспортих накладних.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що ПП«Сільгоспнафтопродуктсервіс 10»під час здійснення господарських операцій було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, суд вважає, що висновок КОДПІ у Полтавській області про завищення податкового кредиту ТОВ «Кременчук-автодизель-сервіс»у період з листопада 2010 по лютий 2011 року на суму 72357,00 грн є неправомірним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчук-автодизель-сервіс»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0003502301/1414 від 26 квітня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчук-автодизель-сервіс» (ідентифікаційний код 24393027, вул. Київська, 63, м. Кременчук, Полтавська область, 39626) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 06 липня 2011 року.

СуддяК.І. Клочко