Постанова № 16581438, 24.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1503/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представника позивача Радчука О.І.,

представника відповідача Новосада Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Волиньвугілля»до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2011 року №0001162301/184, №0001172301/183,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Волиньвугілля» (далі ДП «Волиньвугілля», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції (далі Нововолинська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство «Волиньвантажтранс» (далі ДП «Волиньвантажтранс») було ліквідоване на виконання наказу Мінвуглепрому України від 01.06.2010 року №171 та внесено до структури ДП «Волиньвугілля» згідно з наказом ДП «Волиньвугілля» №161 від 14.07.2010 року. Правонаступником ДП «Волиньвантажтранс» є ДП «Волиньвугілля».

В період з 28.03.2011 року по 08.04.2011 року на ВП «Волиньвантажтранс» ДП «Волиньвугілля» Нововолинською ОДПІ проводилася позапланова виїзна документальна перевірка щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено акт від 15.04.2011 року №288/21/2301/34665171. За змістом акту перевірки службовими особами Нововолинської ОДПІ зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ДП «Волиньвантажтранс» з Приватним підприємством «Версант» (далі ПП «Версант») по закупівлі матеріалів та запчастин на загальну суму 71886грн. 00коп., в тому числі податок на додану вартість (далі ПДВ) в сумі 11981грн. 00коп., відповідно до видаткових накладних №РН-6-23009 від 23.06.2010 року, №РН-7-12001 від 12.07.2010 року, №РН-7-30020 від 30.07.2010 року, №РН-8-26001 від 26.08.2010 року, №РН-9-02001 від 02.09.2010 року, у звязку з чим порушено статтю 3, пункт 5.1, пункт 5.2, пункт 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статтю 3, статтю 4, підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами проведеної перевірки Нововолинською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0001172301/183 від 05.05.2011 року про донарахування податку на прибуток підприємств в сумі 14976грн. 00коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3744грн. 00 коп. та №0001162301/184 від 05.05.2010 року про донарахування ПДВ в сумі 11981грн. 00коп. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2995грн. 25коп.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Так, ДП «Волиньвантажтранс» були придбані матеріали на загальну суму 71886грн. 00коп., в тому числі ПДВ 11981грн. 00коп., відповідно до видаткових накладних, транспортування товару відбувалося за рахунок покупця, товар був отриманий ОСОБА_3, що підтверджується довіреностями №83 від 12.07.2010 року, №82 від 09.07.2010 року, №100 від 25.08.2010 року, №105 від 01.09.2010 року. До складу податкового кредиту ДП «Волиньвантажтранс» включило суму 11981грн. 00коп. згідно з податковими накладними №6230000009 від 23.06.2010 року, №7120000001 від 12.07.2010 року, №7300000002 від 30.07.2010 року, №8260000002 від 26.08.2010 року, №9020000001 від 02.09.2010 року, що не є порушенням норм чинного законодавства. Висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених ДП «Волиньвантажтранс» з ПП «Версант» по закупівлі матеріалів на загальну суму 71886грн. 00коп. не відповідають дійсності, оскільки про поставку товару, а відтак перехід до ДП «Волиньвантажтранс» права власності на матеріали свідчать податкові накладні, видаткові накладні, довіреності.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183.

В поданих до суду письмових запереченнях від 14.06.2011 року (а.с.68-71) відповідач адміністративний позов не визнав та надав пояснення такого змісту.

Нововолинською ОДПІ в період з 28.03.2011 року по 08.04.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ВП «Волиньвантажтранс» ДП «Волиньвугілля» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, про що 15.04.2011 року складено акт №288/21/2301/34665171. Перевіркою встановлено порушення статті 3, пункту 5.1, пункту 5.2, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 14976грн. 00коп., в тому числі за третій квартал 2010 року на суму 14976грн. 00коп., та статті 3, статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 11981грн. 00коп., в тому числі за липень 2010 року в сумі 6879грн. 00коп., за серпень 2010 року в сумі 1996грн. 00коп., вересень 2010 року в сумі 3106грн. 00коп. На підставі акту перевірки від 15.04.2011 року №288/21/2301/34665171 Нововолинська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183, які в адміністративному порядку не були оскаржені.

В ході проведення перевірки були досліджені господарські відносини між ДП «Волиньвантажтранс» та ПП «Версант». Так, зокрема, згідно з пунктом 1.1 договору №1-06/10 від 01.06.2010 року між ПП «Версант» (продавець) та ДП «Волиньвантажтранс» (покупець) останній придбаває товар, найменування, кількість і ціна якого зазначаються у накладних, що складаються на кожну партію. Аналогічні умови передбачені і в договорі купівлі-продажу №57 від 01.07.2010 року між тими самими сторонами про купівлю ДП «Волиньвантажтранс» товару (матеріали та запчастини) на орієнтовну суму 49000грн. 00коп., пунктом 4.2 цього договору зазначено, що доставка товару проводиться транспортом покупця. Проте під час перевірки посадовими особами ВП «Волиньвантажтранс» ДП «Волиньвугілля» будь-яких доказів транспортування товару надано не було, не виявилося можливим встановити і вартість транспортних витрат, понесених ДП «Волиньвантажтранс».

Крім того, зі змісту податкових та видаткових накладних неможливо встановити, на виконання умов якого із зазначених договорів вони виписані, та чи стосуються вони взагалі договірних відносин. Відповідач звертає увагу на те, що податкові накладні №6230000009 від 23.06.2010 року та №730000002 від 30.07.2010 року містять в собі ідентичну один одному номенклатуру поставки товарів, як в одиниці виміру, кількості, ціні, так і в загальній ціні поставки. Аналогічна ситуація стосується і видаткових накладних від 23.06.2010 року №РН-6-23009 та від 30.07.2010 року №РН-7-30020. В договорі №1-06/10 від 01.06.2010 року взагалі не зазначено, яким чином товар поставляється та за рахунок витрат якої із сторін.

Відповідач також зазначає, що згідно отриманого інспекцією акту невиїзної документальної перевірки з питань правомірності нарахування ПДВ за період з 01.11.2009 року по 31.07.2010 року ПП «Версант», складеного 21.09.2010 року ДПІ у Франківському районі м.Львова, на обліку в якій знаходиться підприємство, слідує, що загальна чисельність працюючих працівників складає 1 особу. Під час здійснення виходу на юридичну адресу ПП «Версант» (м.Львів, вул.Володимира Великого, 85/79) встановлено, що підприємство та його посадові особи відсутні за місцезнаходженням, про що було складено акт №212/23-4 від 15.04.2010 року. В акті перевірки зазначено, що для здійснення господарської діяльності ПП «Версант» не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларації з податку на прибуток за 2009-2010 роки.

Крім того, відповідач вказує, що необхідною умовою для включення ПДВ до складу податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є наявність господарських операцій з придбання товарів. В ході проведення перевірки зясовано, що операції з реалізації мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно до наданих документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. ДП «Волиньвантажтранс» перераховувало кошти без мети реального настання передбачених наслідків, виключно з метою заниження обєкта оподаткування, несплати податків. Взаємовідносини ПП «Версант» та ДП «Волиньвантажтранс» мають ознаки нікчемності.

Враховуючи, що Нововолинська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183 правомірно, відповідач просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та додатково пояснив, що придбаний у ПП «Версант» товар транспортувався ДП «Волиньвантажтранс» власним автотранспортом, при цьому, товар був отриманий на складі продавця, що знаходиться в м.Ковелі. Факт перевезення вантажу підтверджується дорожніми листами від 09.07.2010 року, 30.07.2010 року, 03.09.2010 року. Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що згідно із наказом Міністерства вугільної промисловості України від 01.06.2010 року №171 «Про припинення діяльності ДП «Волиньвантажтранс» припинено діяльність ДП «Волиньвантажтранс» шляхом реорганізації приєднання до ДП «Волиньвугілля», яке є правонаступником усіх прав та обовязків ДП «Волиньвантажтранс» (а.с.53-54). Відповідно до наказу ДП «Волиньвугілля» від 14.07.2010 року №161 «Про реорганізацію структури ДП «Волиньвугілля» створено в структурі ДП «Волиньвугілля» відокремлений підрозділ ВП «Волиньвантажтранс» ДП «Волиньвугілля», до якого приєднано майно ДП «Волиньвантажтранс» після припинення його діяльності (а.с.55-56). ДП «Волиньвугілля» зареєстроване як юридична особа з 21.03.2003 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №514371 (а.с.67), а ВП «Волиньвантажтранс» ДП «Волиньвугілля» не є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №198643/65 від 15.10.2010 року (а.с.65). ДП «Волиньвугілля» знаходиться на обліку як платник податків в Нововолинській ОДПІ з 07.04.2003 року, про що видана довідка про взяття на облік платника податків від 13.05.2010 року №17 (а.с. 95).

Нововолинською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВП «Волиньвантажтранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено акт №288/21/2301/34665171 від 15.04.2011 року (а.с.22-38). Перевіркою встановлено порушення ВП «Волиньвантажтранс» ДП «Волиньвугілля» статті 3, пункту 5.1, пункту 5.2, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 14976грн. 00коп., в тому числі за третій квартал 2010 року на суму 14976грн. 00коп., та порушення статті 3, статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 11981грн. 00коп., в тому числі за липень 2010 року в сумі 6879грн. 00коп., за серпень 2010 року в сумі 1996грн. 00коп., вересень 2010 року в сумі 3106грн. 00коп.

05.05.2011 року на підставі акту перевірки від 15.04.2011 року №288/21/2301/34665171 Нововолинська ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0001162301/184, яким ДП «Волиньвугілля» збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 14976грн. 25коп., в тому числі за основним платежем 11981грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2995грн. 25коп. (а.с.39);

- №0001172301/183, яким ДП «Волиньвугілля» збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 18720грн. 00коп., в тому числі за основним платежем 14976грн. 00коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 3744грн. 00коп. (а.с.40).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність винесених у звязку із порушенням ДП «Волиньвантажтранс» податкового законодавства податкових повідомлень-рішень від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно із підпунктами 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судом встановлено, що 01.06.2010 року між ПП «Версант» (продавець) та ДП «Волиньвантажтранс» (покупець) було укладено договір №1-06/10, відповідно до пункту 1.1 якого продавець продає, а покупець купує товар, найменування, кількість і ціни яких зазначаються у накладних, що складаються на кожну партію товарів. При цьому, порядок та умови поставки товару сторонами договору не визначені (а.с.52). Поставка товару була оформлена видатковою накладною від 23.06.2010 року №РН-6-23009 на суму 16988грн. 88коп., в тому числі ПДВ 2831грн. 48коп. (а.с.46). Як слідує із акту перевірки №288/21/2301/34665171 від 15.04.2011 року, до складу податкового кредиту в липні 2010 року ДП «Волиньвантажтранс» включено суму ПДВ 2831грн. 48коп. на підставі податкової накладної №6230000009 від 23.06.2010 року (а.с.41).

Крім того, судом також встановлено, що 01.07.2010 року між ПП «Версант» (продавець) та ДП «Волиньвантажтранс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №57, відповідно до пункту 1.1 якого продавець передає у власність покупця товар (матеріали та запчастини). Пунктами 4.1, 4.2 цього договору передбачено, що здача, приймання товару проводиться на складі продавця, доставка товару проводиться транспортом покупця (а. с.51). Поставка товару була оформлена видатковими накладними від 12.07.2010 року №РН-7-12001 на суму 7296грн. 00коп., в тому числі ПДВ 1216грн. 00коп. (а.с.47), від 30.07.2010 року №РН-7-30020 на суму 16988грн. 88коп., в тому числі ПДВ 2831грн. 48коп. (а.с.48), від 26.08.2010 року №РН-8-26001 на суму 11976грн. 00коп., в тому числі ПДВ 1996грн. 00коп. (а.с.49), від 02.09.2010 року №РН-9-02001 на суму 18636грн. 24коп., в тому числі ПДВ 3106грн. 04коп. (а.с.50). З акту перевірки №288/21/2301/34665171 від 15.04.2011 року слідує, що до складу податкового кредиту в липні 2010 року ДП «Волиньвантажтранс» включено суму ПДВ 1216грн. 00коп. на підставі податкової накладної №7120000001 від 12.07.2010 року (а.с.42) та суму ПДВ 2831грн. 48коп. на підставі податкової накладної №7300000002 від 30.07.2010 року (а.с.43) , в серпні 2010 року 1996грн.00коп. на підставі податкової накладної №8260000001 від 26.08.2010 року (а.с.44), у вересні 2010 року 3106грн. 04коп. на підставі податкової накладної №9020000001 від 02.09.2010 року (а.с.45).

Розрахунки між сторонами були проведені у безготівковій формі згідно із платіжними дорученнями від 06.07.2010 року №2617 на суму 16988грн. 88коп. (а.с.97), від 12.07.2010 року №1700 на суму 7296грн. 00коп. (а.с.98), від 30.07.2010 року №2700 на суму 16988грн. 88коп. (а.с.99), від 26.08.2010 року №2778 на суму 11976грн. 00коп. (а.с.100), від 01.09.2010 року №60 на суму 10000грн. 00коп. (а.с.101), від 02.09.2010 року №69 на суму 8636грн. 24коп. (а. с.102).

Як слідує із акту перевірки №288/21/2301/34665171 від 15.04.2011 року, пояснень представника відповідача, показань свідка ОСОБА_4 (державного податкового ревізора-інспектора, який брав участь у проведенні перевірки), під час проведення перевірки не були надані первинні документи (товарно-транспортні накладні), які б підтверджували відвантаження та отримання ДП «Волиньвантажтранс» товару від ПП «Версант», що свідчить про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

В той же час, в судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що поставка товару фактично відбулася. Придбаний у ПП «Версант» товар транспортувався ДП «Волиньвантажтранс» власним автотранспортом, при цьому, товар був отриманий на складі продавця, що знаходиться в м.Ковелі. Факт перевезення вантажу підтверджується дорожніми листами від 09.07.2010 року (а.с.103), від 30.07.2010 року (а.с.105), від 03.09.2010 року (а.с.104). На одержання товарів від ПП «Версант» були виписані довіреності на ОСОБА_3 від 09.07.2010 року №82, від 12.07.2010 року №83, від 26.08.2010 року №100, від 02.09.2010 року №105, що підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей (а.с.118-119). При цьому, представник позивача також пояснив, що товарно-транспортні накладні ДП «Волиньвантажтранс» не виписувало.

Таким чином, з урахуванням правової позиції сторін, судом підлягали дослідженню обставини реальності здійснення господарських операцій між ПП «Версант» та ДП «Волиньвантажтранс», на підставі яких останнім були сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обовязковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року №488/346 затверджено типову форму №1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 вантажовідправнику, 2 вантажоодержувачу, 3,4 автопідприємству) та визнано обовязковим застосування вказаної форми всіма субєктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт реальної поставки товарів від ПП «Версант» до ДП «Волиньвантажтранс» згідно із договорами №1-06/10 від 01.06.2010 року, №57 від 01.07.2010 року на загальну суму 71886грн. 00коп., оскільки суду в підтвердження перевезення вантажу автомобільним транспортом не надані товарно-транспортні накладні, які згідно з чинним законодавством є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичними документами, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

При цьому, суд не бере до уваги надані представником позивача дорожні листи, оскільки вони є лише документами для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу. Крім того, у дорожніх листах від 09.07.2010 року (а.с.103), від 30.07.2010 року (а.с.105), від 03.09.2010 року (а.с.104) відсутні будь-які дані про те, що вантаж був отриманий саме на складі ПП «Версант». Суд також враховує, що у вказаних дорожніх листах зазначено про перевезення вантажу автомобільним транспортом «КАМАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_5, в той час, як довіреності від 09.07.2010 року №82, від 12.07.2010 року №83, від 26.08.2010 року №100, від 02.09.2010 року №105 на отримання товару були виписані на ОСОБА_3, проте ця особа не зазначена в дорожніх листах у графі «особи, що супроводжують».

Крім того, суд також враховує, що згідно із відомостями акту ДПІ у Франківському районі м.Львова від 21.09.2010 року №4336/23-4/36828580 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Версант» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з 01.11.2009 року по 31.07.2010 року», для здійснення господарської діяльності ПП «Версант» не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009-2010 роки та дані додатку К1 до декларації з податку на прибуток, який поданий з нульовими показниками. Згідно з даними поданого до ДПІ у Франківському районі м.Львова податкового розрахунку ф. 1-ДФ загальна чисельність працюючих у ПП «Версант» становить 1 людина (а.с.73-77).

Таким чином, пояснення представника позивача про те, що придбаний у ПП «Версант» товар був отриманий на складі продавця, що знаходиться у м.Ковелі, не підтверджуються будь-якими доказами. Крім того, матеріалами справи також не підтверджується та обставина, що завантаження вантажу вагою 17 тон, як це зазначено у дорожніх листах, могло здійснюватися технікою та працівниками ПП «Версант».

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт реального придбання товарів саме у ПП «Версант», судом не встановлено реальність господарських операцій з поставки товарів згідно з укладеними між ДП «Волиньвантажтранс» та ПП «Версант» договорами від 01.06.2010 року №1-06/10, від 01.07.2010 року №57, відтак, на думку суду, ДП «Волиньвантажтранс» неправомірно включило до складу валових витрат та податкового кредиту відповідні суми по вказаних господарських операціях, незважаючи на наявність формально складених, але недостовірних документів, та сплати грошових коштів.

При цьому, відсутність судових рішень про визнання вказаних договорів недійсними чи нікчемними сама по собі не свідчить про реальність вчинення господарських операціях за цими договорами.

Отже, в ході судового розгляду справи відповідачем доведено порушення ДП «Волиньвантажтранс» податкового законодавства, а саме: порушення статті 3, пункту 5.1, пункту 5.2, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 14976грн. 00коп., в тому числі за третій квартал 2010 року на суму 14976грн. 00коп., та порушення статті 3, статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 11981грн. 00коп., в тому числі за липень 2010 року в сумі 6879грн. 00коп., за серпень 2010 року в сумі 1996грн. 00коп., вересень 2010 року в сумі 3106грн. 00коп.

Відтак, Нововолинська ОДПІ правомірно прийняла податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року №0001162301/184, №0001172301/183, в звязку з чим позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування до задоволення не підлягають.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Волиньвугілля»до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05 травня 2011 року №0001162301/184, №0001172301/183 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 29 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх