Постанова № 16580026, 27.04.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-5217/10/6/0170

27.04.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Привалової А.В. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Керченського міського центру зайнятості - не зявився,

представник відповідача, Кримського Азово-Чорноморське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства- ОСОБА_1, довіреність № 6 від 26.04.11

розглянувши апеляційну скаргу Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 13.12.10 у справі №2а-5217/10/6/0170

за позовом Керченського міського центру зайнятості (вул. Кірова, 5,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

доКримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (вул. Леніна, 9,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2010 позов - задоволено. Стягнуто з Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства 364 972,21 грн. штрафу за порушення ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", перерахувавши (п/р 37179301900019 ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 20708617, код платежу 50040100,01).

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судове засідання представник позивача не з'явився. Про час та місто розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Керченським міським центром зайнятості 07.08.2009 було проведено перевірку Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства з питань дотримання вимог законодавства України про зайнятість населення.

За результатами перевірки складено акт № 86 від 28.09.2009 та виявлено порушення вимог пункту 5 статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" неповідомлення державної служби зайнятості про вивільнення працівників у звязку зі зміною організації виробництва та праці не пізніше ніж за 2 місяці в письмовій формі.

Так, на підставі наказів № 79-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_4;

- № 80-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_5;

-№82-К від 05,05.2009 звільнено ОСОБА_6;

-№ 83-К від 05.05.2009 звільнено ОСОБА_7;

-№ 84-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_8, ОСОБА_9;

-№ 86-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_2;

-№ 87-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_11;

-№88-К від 05.05.2009 звільнено ОСОБА_12;

-№ 89-К від 05.05.2009 звільнено ОСОБА_13;

-№ 90-К від 05.05.2009 було звільнено ОСОБА_14,

-№ 93-К від 06.05.2009 було звільнено ОСОБА_15;

-№ 94-К від 06.05.2009 було звільнено ОСОБА_16;

-№96-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_17;

-№ 97-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_18;

-№ 98-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_19,

-№ 99-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_20;

-№ 100-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_21;

-№101-К від 07.05,2009 звільнено ОСОБА_22;

-№ 102-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_23;

-№ 103-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_24,

-№ 104-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_25;

-№ 105-К від 07.05.2009 було звільнено ОСОБА_26;

-№106-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_27;

-№ 107-К від 07.05.2009 звільнено ОСОБА_28, проте звіт по формі 4-ПН про вивільнення зазначених працівників до служби зайнятості надано не було.

В акті перевірки відповідачу було запропоновано у місячний строк сплатити штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого з порушенням законодавства працівника в розмірі 364972,21грн.

Не погодившись із актом про накладання штрафних санкцій відповідач надіслав заперечення Кримському республіканському центру зайнятості.

Інформація про фактичне звільнення робітників було направлено до Керченського центру зайнятості 18.05.09 та 21.05.09 із порушенням 10-денного строку надання.

Після чого, рішенням Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення від 10.03.2010 частково скасовано акт №86/ш від 28.09.09 в частині ненадання у службу зайнятості звіту про фактичне вивільнення робітників. Однак, у звязку із тим, що звіт про планове вивільнення робітників позивача до відповідача у термін встановлений діючим законодавством не надійшов, сума штрафу залишилася незмінною.

29.01.2009 Державним комітетом рибного господарства України був видано наказ №29 «Про припинення діяльності Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства шляхом приєднання».

На підставі даного наказу 23.02.2009 начальником управління Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства був виданий наказ №12П, в пункті 1.3. якого було передбачено до 26.02.09 інформувати Керченський центр зайнятості про можливе вивільнення працівників в звязку з реорганізацією підприємства в установленому законом порядку.

Позивач зазначає, що на виконання вищезазначених наказів 27.02.2009 Кримським Азово-Чорноморським державним басейновим Управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства був підготовлений звіт про позапланове вивільнення працівників станом на 27.02.09 (форма №4-ПН (план) та направлений до Керченського міського центру зайнятості 27.02.09 за вих. №100, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідних документів та копій звіту форми №4-ПН (план).

Судова колегія зазначає, що на правовідносини сторін, що виникли поширюються норми статті 19 Конституції України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V), Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №50 від 18.01.2003 (далі Положення №50), Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №72 від 21.03.2008 (далі Порядок №72), Інструкцією щодо заповнення форми звітності №4-ПН (план) "Звіт про заплановане вивільнення працівників", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за №1535/11815 (далі - Інструкція).

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом №877-V.

Відповідно до статті 2 дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

Положення та Закон України “Про зайнятість населення” в частині визначення порядку проведення перевірок представниками відповідача, їх повноваження, права та обовязки при проведенні таких перевірок можуть застосовуватися відповідачем лише в частині, яка не суперечить Закону №877-V.

Відповідно до статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем при здійснення перевірки не надано відповідачу ні наказу для здійснення заходу з зазначенням питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення такої перевірки, ні направлення на проведення перевірки.

Отже, судова колегія вважає, що у позивача були відсутні відповідні документи, що засвідчують їх повноваження для проведення перевірки позивача.

Пунктом 5 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення” встановлено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Як вбачається з матеріалів справи, звіти форми 4-ПН (факт) про фактичне вивільнене робітників станом направлені відповідачем у встановлені строки, що підтверджується копіями супровідних листів та копією Журналу реєстрації вихідної документації.

Отже, є помилковим висновок суду першої інстанції про наявність в діях відповідача порушень пункту 5 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення”, оскільки позивач і про майбутні звільнення був сповіщений завчасно, до спливу 2-х місячного строку, який передбачений Законом та той факт, що відповідачем не отримано звітів за формою 4-ПН (план) та (факт) на звільнених працівників, які були надіслані позивачем, не дає підстави для накладення на позивача штрафних санкцій.

Також, згідно статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Тобто, встановлений статтею 20 Закону України “Про зайнятість населення” штраф є різновидом адміністративно-господарської санкції, оскільки має єдину правову природу.

Слід зробити висновок, що позивачем порушені вимоги статті 250 Господарського кодексу України при прийнятті Акт № 86 від 07.08.2009 про порушення законодавства про зайнятість населення, на підставі пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».

На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про задоволення позову є неправомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є обґрунтованими.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.10 у справі №2а-5217/10/6/0170 - скасувати.

Прийняти нову постанову

У позові Керченського міського центру зайнятості до Кримського Азово-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства про стягнення штрафу у розмірі 364972,21 грн. - відмовити.

Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис А.В.Привалова підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 04 травня 2011 р.