Ухвала суду № 16579808, 16.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12951/09/11/0170

16.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Омельченка В. А. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз"- ОСОБА_2, довіреність № 1890 від 10.06.10

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим- ОСОБА_3, довіреність № 5/10-0 від 17.01.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 23.09.10 у справі №2а-12951/09/11/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" (вул. Училищна, 42-А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95001)

доСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2010 адміністративний позов - задоволено частково. Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі від 04.11.2009 № 0013942301/0 в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 913391 грн. та штрафних санкцій в сумі 456696 грн.

Не погодившись з постановою суду, представник відповідача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні представник позивача не підтримада доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні просить апеляційну скаргу задовольнити.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі 26.10.2009 була проведена перевірка Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Кримгаз" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009 валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009.

За результатами перевірки складено акт №10364/23-2/03348117 та встановлені порушення порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4. 1 статті 4, підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в наслідок чого підприємством недонараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2008 року в сумі 27235 грн., вересень 2008 року - 14308 грн., жовтень 2008 - 228065грн., листопад 2008 року - 38 грн., грудень 2008 року - 577946грн., січень 2009 року - 7317 грн., лютий 2009 року - 7306 грн., березень 2009 року - 13813грн., квітень 2009 року - 8126 грн., травень 2009 року - 7317 грн., червень 2009 року - 21940грн. та в загальній сумі- 913411,00 грн.

Вказана сума складається з суми податку на додану вартість 913132 грн., яка розрахована від сум здійсненої сплати позивачем у серпні 2008 - травні 2009 року в погашення заборгованості за отриманий від ДАТ "Чорноморнафтогаз" природний газ за договорами купівлі продажу, укладеними у 2001-2003 роках та суми 278,75 грн., на яку позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за період з липня 2008 року по червень 2009 року, у зв'язку з його ненарахуванням на вартість витрат, понесених у зв'язку з виконанням робіт по відключенню споживачів від газопостачання.

Так, на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі 04.11.2009 винесено податкове повідомлення-рішення № 0013942301/0, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 1370117,00грн., у тому числі за основним платежем 913411,00 грн. та за штрафними санкціями 456706,00 грн.

Вбачається , що між позивачем та Державним акціонерним товариством "Чорноморнафтогаз" укладені договори купівлі-продажу природного газу, а саме № 631-ПГ-2001 від 28.12.00 на суму 696000000,00 грн. та доповнення № 1 до договору від 09.02.2001 на суму 51842260,00 грн.; № 631-ПГ-2002 від 31.01.2002 на суму 46648800,00 грн.; № 100-ПГ-2002 від 31.01.2002 на суму 3435600,00 грн.; № 631-ПГ-2003 від 29.12.2002 на суму 49053913,92 грн. та доповнення № 1 від 30.01.2003 на суму 48269253,60 грн.; №100-ПГ-2003 від 29.12.2002 на суму 3970866,48 грн. та доповнення № 1 від 30.01.2003 на суму 3971748,48 грн.

Також слід зазначити, що судом першої інстанції по даній справи призначалась бухгалтерська експертизу, з якої виходить що сплата за поставлений природний газ здійснювалась позивачем відповідно до договорів про реструктуризацію заборгованості № 05/5/29/4905 від 25.07.2006 з додатковою угодою № 1 від 13.12.2007; № Р/631/04/1/29/8106 від 19.12.2006. Всього за період з 01.07.2008 по 30.06.2009позивачем погашено заборгованість за поставлений природний газ згідно з умовами зазначених договорів про реструктуризацію заборгованості на загальну суму 5478685,06 грн., у тому числі податков на додану вартість у розмірі 913112 грн.

Відповідачу були подані податкові декларації з податку на додану вартість підприємством позивача за період з серпня 2008 року по червень 2009 року, в яких позивач включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" в загальній сумі 913132 грн.

Судова колегія звертає увагу, що згідно преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 вказаного Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, строк давності передбачено підпунктом 15.3.1 пункту 15.3статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", застосовується не тільки при поданні заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у разі, коли податковими законами передбачено відшкодування таких податків.

Таким законом є Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пункт 7.7.1. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпункту 7.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Слід зробити висновок, що право позивача на податковий кредит звітного періоду впливає безпосередньо як на визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, так і на отримання бюджетного відшкодування з цього податку.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту повинно відбуватися з урахуванням строків,

передбачених підпунктом 15.3.1 пункту 15.3. статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Тобто, позивачем не було пропущено строк давності на включення сум податку на додану вартість за податковими накладними за 2001-2003 роки при розрахунку податкових зобовязань за серпень 2008 року - червень 2009року з наступних підстав.

Заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Касовий метод - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Позивач здійснює поставку природного газу для населення, тому має право на застосування касового методу податкового обліку по цих операціях, що ним і було зроблено.

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 51/10 від 29.06.2010 відповідно до первинних документів бухгалтерського обліку позивача підтверджено отримання та подальше перерахування сум податку на додану вартість у складі вартості природного газу, поставленого у 2001-2003 роках Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", суми податку на додану вартість , які були виключені зі складу податкового кредиту під час проведення перевірки, в розмірі 913112 грн.

Отже, сума податку на додану вартість у розмірі 913112 грн., яка включена позивачем до складу податкового кредиту у серпні 2008 року - червні 2009 року, була сплачена у ціні вартості природного газу, поставленого у 2001-2003 роках.

Таким чином, датою виникнення у позивача права на податковий кредит є дата сплати позивачем суми вартості природного газу у розмірі 5478685,06 грн. (в т.ч. ПДВ - 913112 грн.) за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, що підтверджено висновком експерта, а відтак відповідач необґрунтовано зробив висновок про порушення позивачем статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

При перевірці правильності визначення податкового кредиту згідно акту № 1361/23-01/22269895 від 04.09.2009 про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства УЕГГ ВАТ "Кримгаз" за період 01.07.2008 по 30.06.2009, встановлено порушення пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення податкового кредиту за березень 2009 року на 20 грн.

З податкової накладної № 4255 від 12.03.2009, згідно з якою Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інпроект" Сакському управлінню по експлуатації газового господарства Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" виходить, що надано послугу щодо використання авторського права на комп'ютерну програму "Інпроект - Випуск Кошторисів", за яку останнім сплачено 100,00 грн. При цьому в розділі податок на додану вартість зазначено, що операція згідно з підпунктом 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" звільнена від оподаткування.

Також, з пояснювальної виходить, що від 28.06.2010 головного бухгалтера Сакського УЕГГ ВАТ "Кримгаз", відповідно до якої він зазначив про допущену ним під час складання реєстру за березень 2009 року по податковій накладній № 4255 від 12.03.2009 описку в частині включення до складу податкового кредиту 20 грн. за операцію, яка не підлягає оподаткуванню.

У висновку судово-економічної експертизи під час дослідження документів первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджено порушення позивачем підпункту 4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині неправомірного включення суми податку на додану вартість в розмірі 20 грн. до складу податкового кредиту по податковій накладній № 4255 від 12.03.2009 року, отриманій від Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Інпроект" на поставку, звільнену від оподаткування відповідно до підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість". За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним та скасування податкового повідмолення-рішення відповідача № 0013942301/0 від 04.11.2009 про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20 грн. та штрафних санкцій у розмірі 10 грн. (50%) задоволенню не підлягають.

Згідно пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно статті 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора.

Наказом Відкритого акціонерного товариства "Кримгаз" № 281 віл 29.05.2003 затверджений порядок відшкодування збитків, понесених у зв'язку із здійсненням робіт з відключення споживачів за заборгованість по сплаті за спожитий газ. Згідно з даним наказом, що розроблений у відповідності до Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999 № 2246, до розрахунку відшкодування збитків, податок на додану вартість нараховується тільки на вартість матеріалів та на інші витрати, пов'язані з послугами сторонніх організацій.

Крім того, встановлено, що витрати газопостачальної організації з відключення споживачів від газопостачання, що порушили правила, передбачених пунктом 6 Правил постачання населенню послуг з газопостачання, відносяться до збитків газопостачального підприємства. Сума витрат, яка була понесена у зв'язку з відключенням від газопостачання визначається індивідуально по кожному споживачу відповідно до окремого розрахунку. До суми витрат включається: вартість робіт з відключення від системи газопостачання (без нарахування податку на додану вартість), витрати на автотранспорт (в залежності від відстані), вартість кисню та інших матеріалів (в залежності від вартості придбання), транспортно-заготівельні витрати, витрати, пов'язані з повідомленням споживача про відключення, інші витрати.

Відключення боржників за природний газ здійснюється без згоди боржників та, відповідно, без укладення будь-яких договорів, а також без підписання актів виконаних робіт, тобто дії позивача по відключенню боржників за природній газ не є поставною товарів або послуг в розумінні Закону №168, а відтак отримані за відключення кошти не входять до обєкту оподаткування, визначеного ст.3 Закону №168, а фактично є компенсацією збитків позивача.

Отже, правомірно судом першої інстанції визнані обгрнутованими та задоволені позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі від 04.11.2009 № 0013942301/0 щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 913391 грн. та штрафних санкцій у сумі 456696 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.10 у справі №2а-12951/09/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис В.А.Омельченко підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 21 березня 2011 р.