Ухвала суду № 16579787, 09.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13300/09/10/0170

09.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський"- ОСОБА_2, довіреність № 179 від 07.12.10

представник відповідача, Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим- не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Нижньогірського відділення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 09.03.10 у справі №2а-13300/09/10/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський" (вул. Верхня, 57,Листвинне,Нижньогірський район, Автономна Республіка Крим,97124)

доДержавної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим (вул. Шкільна 16,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.2010 позов - задоволено. Визнано противоправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Крим №0001121500/0 від 11 листопада 209 року та №0001111500/0 від 11 листопада 2009 року, прийняті стосовно Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський".

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні 09.03.2011 представник позивача просить постанову суду залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем до податкового органу були надані податкові декларації з податку на додану вартість: - за вересень 2004 року з визначенням суми податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в сумі 6312грн.00коп.; - за жовтень 2004 року з визначенням суми податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в сумі 2947грн.00коп.; - за листопад 2004 року з визначенням суми податку, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, в сумі 440грн.00коп.

Отже, самостійно визначене позивачем у зазначеній податковій декларації, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є узгодженим.

Згідно пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Отже, визначені у вказаних податкових деклараціях суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, позивач повинен був сплатити: за вересень 2004 року по 02.11.2004, за жовтень 2004 року - по 01.12.2004, за грудень 2004 року по 31.12.2004, що представниками позивача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.

Слід також зазначити, що 25.11.2003 відповідачем відносно позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення №0002092301 про нарахування податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій у загальній сумі 321грн.86коп. Зазначене податкове повідомлення-рішення було вручено уповноваженій особі позивача, що підтверджено її підписом з зазначенням дати отримання - 25.11.2003.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Відповідно до вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, зокрема, за результатами проведеної документальної перевірки, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному та/або судовому порядку, про таке оскарження також не повідомлено, у звязку з чим суд приходить до висновку про узгодження податкового зобовязання з податку на додану вартість, нарахована на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення є узгодженою.

Отже, узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість, нараховану податковим повідомленням-рішенням №0002092301/0 від 25.11.2003, позивач повинен був сплатити по 08.12.2003.

Встановлено, що відповідач 23.10.2009 провів невиїзну документальну перевірку відповідача з питання сплати узгоджених сум податку на додану вартість за період з 25.11.2004 по 01.05.2005.

За результатами вказаної перевірки складено акт №990/15-02/00412978 від 23.10.2009 та зазначено, що узгоджене податкове зобовязання по податку на додану вартість, сплачено позивачем з порушенням встановленого строку, а саме: - по податковому повідомленню-рішенню від 25.11.2003 №0002092301 в сумі 321,86грн. граничний термін сплати 08.12.2003, сплачено 25.11.2004 платіжним дорученням №853652302 від 25.11.2004, кількість днів затримки сплати платежу 354; - по декларації від 20.10.2004 в сумі 4859,14грн. граничний термін сплати 02.11.2004, сплачено: платіжним дорученням №223365230 від 20.12.2004 на суму 80,80грн. - кількість днів затримки сплати платежу 49; платіжним дорученням №4531294 від 06.01.2005 на суму 3850,80грн. - кількість днів затримки сплати платежу 66; платіжним дорученням №172312230 від 28.03.2005 на суму 927,54грн. - кількість днів затримки сплати платежу 147; - по декларації від 22.11.2004 в сумі 2947,00грн. граничний термін сплати 01.12.2004, сплачено: платіжним дорученням №172312230 від 28.03.2005 на суму 1018,04грн. - кількість днів затримки сплати платежу 118; платіжним дорученням №454312230 від 29.04.2005 на суму 1928,96грн. - кількість днів затримки сплати платежу 150; - по декларації від 20.12.2004 в сумі 440,00грн. граничний термін сплати 31.12.2004, сплачено: платіжним дорученням №454312230 від 29.04.2005 на суму 440,00грн. - кількість днів затримки сплати платежу 120.

Виявлені порушення позивачем вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а саме: несвоєчасна сплата податкового зобовязання по податку на додану вартість з 25.11.2004 по 01.05.2005 у звязку з несвоєчасною сплатою узгодженої суми податкових зобовязань по податку на додану вартість.

Акт перевірки вручено позивачу 27.10.2009, що підтверджено підписом уповноваженої особи на поштовому повідомленні, та представником позивача під час розгляду справи не оспорювалось і не заперечувалось.

Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Так, на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: - №0001121500/0 від 11.11.2009 про застосування штрафних санкцій згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість, в розмірі 3931грн.60коп., встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону , - у розмірі 20% у сумі 786грн.32коп. (а.с.35); - №0001111500/0 від 11.11.2009 про застосування штрафних санкцій згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість, в розмірі 4636грн.40коп., встановленого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону, - у розмірі 50% у сумі 2318грн.20коп. (а.с.36).

Слід зазначити, що позивач в поданому адміністративному позові та представник позивача під час надання пояснень в судових засіданнях під час розгляду справи в суді не оспорює підстави та порядок проведеної перевірки, своєчасність повідомлення про її проведення тощо. У звязку з викладеним судом не розглядаються та не оцінюються дії відповідача стосовно дотримання порядку проведення перевірки, повідомлення позивача про її проведення та не розглядається питання щодо визнання дій податкового органу, що повязані з проведенням перевірки, неправомірними.

У матеріалах справи присутнє запрошення податкового органу про проведення вказаної перевірки, що було направлене керівнику та головному бухгалтеру позивача, яке було вручено позивачу 14.10.2009, що не заперечувалось та не оспорювалось представником позивача під час розгляду справи в суді.

Згідно пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Тобто, сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання. А відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.

За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, чинне законодавство не містить норми, якою б було визначено початок перебігу строку на визначення платнику податків контролюючим органом суми податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, в тому числі застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Граничні строки сплати сум податку на додану вартість, які пропущені позивачем, за даними акту перевірки знаходяться у проміжку часу з 08.12.2003 по 31.12.2004.

Згідно даних акту перевірки зазначені вище узгоджені суми податкового зобовязання з податку на додану вартість були сплачені в період з 25.11.2004 по 29.04.2005.

Під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції позивачем не були надані платіжні доручення, якими оплачено податкові зобовязання з податку на додану вартість по податковим деклараціям позивача за вересень листопад 2004 року та по податковому повідомленню-рішенню від 25.11.2003.

Вірно судом першої інстанції у якості належного доказу по справі прийнято наданий відповідачем акт перевірки №990/15-02/00412978 від 23.10.2009, в якому зазначені строки несвоєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість.

Найпізніший граничний строк сплати сум податку на додану вартість припадав на 31.12.2004, згідно даних акту перевірки суми податкових зобовязань по деклараціям позивача з податку на додану вартість та по податковому повідомленню-рішенню були сплачені в період з 25.11.2004 по 29.04.2005, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняті 11.11.2009, суд зазначає, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»відповідачем пропущений як з урахуванням граничного строку сплати, так і з врахуванням дати останньої сплати, що встановлена самим відповідачем під час проведення перевірки.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, передбачених зазначеним підпунктом, а саме: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, податковому органу у день надходження інформації про сплату платником податку на додану вартість суми податкового зобовязання достовірно відомо про наявність або відсутність прострочення такої сплати. Як свідчать матеріали справи, відповідач дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем узгоджених сум податкових зобовязань по податку на додану вартість на підставі даних особового рахунку позивача, зведені дані з якого наведені в розрахунках штрафних санкцій.

Але, згідно даних особового рахунку позивача податкові зобовязання по деклараціям з податку на додану вартість за вересень-листопад 2009 року та по податковому повідомленню-рішенню від 25.11.2003 були сплачені в період з 25.11.2004по 29.04.2005.

Отже, відповідачу було достовірно відомо про несвоєчасну оплату позивачем узгоджених сум податкових зобовязань ще 29 квітня 2005 року, однак штрафні санкції застосовані 11.11.2009, тобто з пропуском 1095 денного строку.

Встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі №0001121500/0 від 11 листопада 2009 року та №0001111500/0 від 11 листопада 2009 року про застосування штрафних санкцій, прийняті стосовно Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський", є протиправними.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нижньогірського відділення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.03.10 у справі №2а-13300/09/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 14 березня 2011 р.