Ухвала суду № 16579781, 02.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11375/10/5/0170

02.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Єланської О.Е. , Ілюхіної Г.П. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99"- ОСОБА_2, довіреність № б\н від 14.02.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим- не зявився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 12.10.10 у справі №2а-11375/10/5/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Жилстрой-99" (вул. 1-ої П`ятирічки, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98312)

доДержавної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2010 адміністративний позов З - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000741502/0 від 06.04.2010, № 0000741502/1 від 16.04.2010, № 0000741502/2 від 23.06.2010, № 0000741502/3 від 26.08.2010. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим № 0000751502/0 від 06.04.2010, № 0000751502/1 від 16.04.2010, № 0000751502/2 від 23.06.2010, № 0000751502/3 від 26.08.2010.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні 02.03.2011 представник позивача просить постанову суду залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 24.03.10 Державною податковою інспекцією проведена перевірка з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість позивачем.

За результатами вказаної перевірки 24.03.10 складено Акт № 413/1502/30411176 та встановлені порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобовязань з податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року.

Відповідачем, на підставі вказаного акту перевірки, 06.04.2010 прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000741502/0 та № 0000751502/0 якими позивачу у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, за затримку на 71 календарну добу граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 20% - 624,66 грн. та за затримку на 151 календарну добу граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 50% - 16871,52 грн.

Позивач оскаржував їх в апеляційному порядку в, проте податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

За результатами розгляду скарг відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000741502/1 від 16.04.2010, № 0000741502/2 від 23.06.2010, № 0000741502/3 від 26.08.2010 на суму 624,66 грн., № 0000751502/1 від 16.04.2010, № 0000751502/2 від 23.06.2010., № 0000751502/3 від 26.08.2010 на суму 16871,52 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобовязань визначений статтею 4 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підпунктом 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Згідно пункту 5.3.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1. статті 4 Закону для подання декларації платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно підпункту 5.4.1 пункту .5.4. статті 5 Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгодження сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків , які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення податкового повідомлення .

Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому ) періоді , визначена згідно з Законом.

Вбачається, що позивач подав відповідачу Декларації зі сплати податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року у графі 27 яких визначив податкове зобовязання з податку на додану вартість за червень в сумі 29776,00 грн., за липень 31527,00 грн., за серпень 2216,00 грн.

З копій платіжних доручень № 404 від 15.07.2009; № 471 від 14.08.2009; № 569 від 29.09.2009 вбачається, що відповідач помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, передбаченого підпунктом 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Судова колегія зазначає, що згідно частини 1 статті 319 Цивільного кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно частини 3 статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця.

Тобто, діючим законодавством України також закріплено право власника за власною ініціативою та на свій розгляд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном та гарантії недоторканості майна з боку держави.

Таким чином, відповідач діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні», не мав право самостійно без узгодження з платником податків або в умовах відсутності рішення суду перераховувати платежі за поточними зобовязаннями на погашення податкового боргу, який виник раніше, змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних документах .

Матеріалами справи підтверджено, що позивач добровільно перерахував кошти для погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість за червень-серпень 2009 року, визначивши це у графі «Призначення платежу»відповідних платіжних документах. Тому, відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафів у розмірі 20% та 50% - 624,66 грн. та 16871,52 грн. відповідно

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000741502/0 від 06.04.2010, № 0000741502/1 від 16.04.2010, № 0000741502/2 від 23.06.2010, № 0000741502/3 від 26.08.2010 на суму 624,66 грн., № 0000751502/0 від 06.04.2010, № 0000751502/1 від 16.04.2010, № 0000751502/2 від 23.06.2010, № 0000751502/3 від 26.08.2010 на суму 16871,52 грн. не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, у зв'язку з чим правомірно позовні вимоги задоволені.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Керчі - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.10.2010 у справі № 2а-11375/10/5/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис Г.П.Ілюхіна З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2011 р.