Ухвала суду № 16579759, 02.03.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4526/10/11/0170

02.03.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЦикуренка А.С.,

суддів Ілюхіної Г.П. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняЛюфт Ю.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 15.07.10 по справі №2а-4526/10/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (Приморський парк ім. Гагаріна, 4,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції м. Ялта в АРК від 30.03.2010р. №0000162200 на суму 418476,00, з яких 139492,00грн. за основним платежем, 278984,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Ялта проведено перевірку підприємства позивача.

За результатами перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивача податковим органом складено акт №847/23-1/31067919/65 від 18.03.2010, яким встановлені порушення пункту «а»пункту 13.1, пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства".

На підставі акту перевірки відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.03.2010 №0000162200 на суму 418476,00, з яких 139492,00грн. за основним платежем, 278984,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що 20.08.03 між позивачем та нерезидентом Фірмою "RTІ Holding GmbН" (Австрія) був укладений договір позики № 1. Загальна сума позики склала 2700000дол. США Договір зареєстрований в ГУ НБУ в АРК (реєстраційне свідоцтво №190).

Також, згідно додаткової угоди від 23.11.2004 загальна сума позики збільшена до 10000000 дол. США, при чому перша частинна позики 2700000дол.США, друга частина 7 300 000дол.США.

Згідно додаткової угоди від 15.03.2005 сплата процентів призначена разом із поверненням позики, а саме 4 квартал 2016 року.

Додатковою угодою № 2 від 07.07.2005 термін повернення позики змінено по сумах: 2 700 000 доларів США 06.08.2010, 7 300 000 доларів США 03.11.2016.

З акту перевірки виходить, що станом на 01.06.2009 позивачем нараховані проценти у загальній сумі 994306,30 доларів США, а саме: 366193,97 дол. США по першій частині позики, 628112,33 дол. США - по другій частині позики.

Слід зазначити, що 01.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ценртінвест»та Фірмою "RTІ Holding GmbН" укладено додаткову угоду № 4 до договору позики №1 від 20.08.2003.

Сторони домовилися про припинення зобовязань, зокрема у позичальника (ТОВ «Центрінвест») перед позикодавцем (Фірма "RTІ Holding GmbН") у вигляді суми процентів та частини позики в сумі 410177,38 евро, що по крос-курсу евро до долара США склало 583477,32 дол. США.

Із зазначеної суми, сторони домовилися припинити зобовязання таким чином: дострокове погашення частини позики у сумі 217283,35 дол. США та дострокове погашення процентів у сумі 366193,97 дол. США. Вказана обставина відображена у акті перевірки, та не заперечується представником позивача.

Як виходить з матеріалів справи, позивач не здійснював сплату відсотків за користування позиченими коштами, та в бухгалтерському обліку відсотки за договором позики № 1 від 20.03.2003 не нараховувалися та не сплачувалися.

Позивачем не було здійснено нарахування, утримання та сплата до бюджету податку з доходів нерезидентів.

Статус "RTP Holding Gmb", як резидента Австрії підтверджений витягом з актуальними відомостями, якій засвідчений державним нотаріусом Дітером Баумгартнером, та довідкою Федерального міністерства фінансів Австрії від 09.04.2009р. під порядковим №888/09.

Відповідно до пункту 13.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Згідно приписів статті 15 та 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національній законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Також, згідно статті 19 Закону України "Про систему оподатковування" якщо міжнародним договорі України, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила ніж ті, що їх містять закони України про оподаткування, то застосовують правила міжнародного договору.

Згідно пунктів 1-2 статті 11 Конвенції між Урядом республіки Австрії та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування та попередженій податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно, підписаної 16.10.1997 проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають.

Згідно пункту 3 статті 11 вищевказаної Конвенції передбачено, що термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов'язань.

Отже, відповідно до статті 19 Закону України «Про систему оподатковування»і статті 18 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", порядок оподатковування процентів отриманих резидентом Австрії з джерелом їхнього походження з України регламентується винятково нормами Конвенції.

З матеріалів справи виходить, що одержувачем доходу - "RTP Holding Gmb"- було зроблено вибір про те, що відсотки за договором будуть оподатковуватися в Австрії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" звітом про виплачені доходи та внесення до бюджету податку з доходів нерезидентів повідомило Державну податкову інспекцію у місті Ялті про місце оподатковування відсотків.

Слід зазначити, що основу для тлумачення міжнародних договорів становить Віденська конвенція про право міжнародних договорів від 23.05.1969 , що у статтях 31-33 містяться основні правила тлумачення міжнародних договорів. Конвенція вимагає, щоб міжнародний договір тлумачився сумлінно, а термінам варто надавати звичайного значення в їхньому контексті з урахуванням об'єкта та цілей договору.

Тлумачення оформляється угодою, яке має обов'язкову юридичну чинність. Суперечки між державами-учасниками з приводу тлумачення положень міжнародного договору вирішуються шляхом проведення переговорів або іншої процедури, передбаченої сторонами в договорі.

Офіційних тлумачень статті 11 Конвенції між Урядом республіки Австрія та Урядом України про уникнення подвійного оподаткування немає.

Тобто, при застосуванні міжнародних договорів про уникнення подвійного оподатковування тлумачення їх положень повинне здійснюватися відповідно до міжнародного права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки відповідачем позивачу необґрунтовано донарахована основна сума податкового зобовязання, тому штрафні санкції застосовані неправомірно.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному зясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.07.2010 у справі № 2а-4526/10/11/0170 - залишити без змін .

Згідно частини 5 чтатті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписА.С. Цикуренко

Судді підпис Г.П.Ілюхіна підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко

Повний текст судового рішення виготовлений 09 березня 2011 р.