Ухвала суду № 16579530, 16.06.2011, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2011 р.Справа № 2-а-3813/10/1570 Категорія:8,2,6Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р. Одеській апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді - Турецької І.О.

суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по справі за позовом Державного сільськогосподарського науково-виробничого підприємства «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення –рішення № 0001032301/0 від 21 квітня 2006 року,-

ВСТАНОВИВ:

Державне сільськогосподарське науково-виробниче підприємство «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області, в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 0001032301/0 від 21 квітня 2006 року.

В обгрунтування позивач зазначив, що податкове повідомлення –рішення № 0001032301/0 від 21 квітня 2006 року прийнято відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства, без урахування того, що частина чистого прибутку, яку позивач сплачував до Державного бюджету, не є дивідендом у розумінні наведеному у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», тому позивач не повинен сплачувати авансові внески та за їх несплату йому не можуть бути застосовані штрафні санкції відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року позовні вимоги –задоволено частково.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачується в рахунок податку на прибуток, він не є платником податку на прибуток, у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отже на нього не розповсюджуються вимоги вказаного Закону України, в тому числі щодо сплати авансового внеску.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв’язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також у зв’язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, та просив її задовольнити.

Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції не з’явилися, про день, час та місце розгляду справи, сповіщені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З’ясувавши обставини справи, проаналізувавши доводи апелянта та рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне сільськогосподарське науково-виробниче підприємство «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення є юридичною особою, за організаційно-правовою формою господарювання є державне підприємство, що підтверджено Статутом, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію.

На підставі направлення на перевірку Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області була проведена планова комплексна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Державного сільськогосподарського науково-виробничого підприємства «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за період з 05 травня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої був складений та підписаний акт від 12 квітня 2006 року № 145/23-1008/32539624.

У вказаному акті перевірки зафіксовано, що у перевіряємому періоді, підприємство позивача сплачувало фіксований сільськогосподарський податок, згідно із Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» (пункт 1.15.1. акту).

В ході вказаної перевірки проводилося, в тому числі перевірка відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності за 2004-2005 роки, результати якої зафіксовані у пункті 3.2.5. акту перевірки.

Також у вказаному пункту акту перевірки зафіксовано, що підприємству необхідно донарахувати згідно з пп. 7.8.2. п. 7.8. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої п. 10.1. ст. 10 вказаного Закону (25%), нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, а саме 3,15 тис. грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято відносно позивача податкове повідомлення –рішення № 0001032301/0 від 21 квітня 2006 року (а.с. 47, том 1) на суму податкового зобов’язання, яке складається із основного платежу в розмірі 37130 грн. (12600 грн. –це донарахована частина прибутку за 1-й квартал 2005 року + 24530 грн. –авансові внески, які не були оплачені позивачем за 1-й, 3-й, 4-й квартали 2005 року), та вказаним податковим повідомленням - рішенням до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в порядку пп. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несплату авансових внесків в сумі 49060 грн. Вказані суми податкового зобов’язання підтверджені розрахунком боргу, наявним в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вирішуючи справу по суті, взяв до уваги наступне.

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»встановлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 року № 50 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2005 року № 157) затверджений Порядок і нормативи відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Відповідно до п. 5 вказаної постанови Кабінету Міністрів України частина прибутку (доходу), що підлягає сплаті до загального фонду державного бюджету України, розраховується господарськими організаціями відповідно до порядку, встановленого Державною податковою адміністрацією.

З матеріалів справи вбачається, що Державне сільськогосподарське науково-виробниче підприємство «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту –Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення за організаційно-правовою формою господарювання є державне підприємство, тому на це підприємство розповсюджується обов’язок щодо сплати частини чистого прибутку, відповідно до ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2005 року № 50 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2005 року № 157).

Судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки зафіксовані порушення позивача при складанні у 1 кварталі 2005 року звіту про фінансові результати за формою № 2 (а.с.169 том 2), які привели до заниження частини прибутку за 1 квартал, ІІ півріччя, 9 місяців та рік 2005 на суму 84,0 тис. грн. У зв’язку з чим підприємству донараховано частину прибутку у розмірі 15% від чистого прибутку за січень, лютий 2005 року та 50 % за березень 2005 року, а саме: за січень місяць чистий прибуток складає 28 тис. грн., за лютий місяць –28 тис. грн., за березень місяць –28,0 тис. грн., та приведений розрахунок відрахування частини прибутку складає: за січень-лютий місяці 2005 року 28,0+28,0= 56,0* 15 % = 8, 4 тис. грн., та за березень місяць 2005 року –28, 0* 50 % = 4, 2 тис. грн., разом належить до сплати до бюджету за 1 квартал 2005 року частина прибутку в сумі 12,6 тис. грн.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи та враховуючи відсутність доказів невірного нарахування частини чистого прибутку в сумі 12600 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду, що в цій частині податкове повідомлення – рішення № 0001032301/0 від 21 квітня 2006 року прийнято відповідачем законно та обґрунтовано.

Щодо нарахування відповідачем авансового внеску в сумі 24530 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49060 грн. податковим повідомленням –рішенням № 0001032301/0 від 21.04.2006 року, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами є загальнодержавним податком.

Згідно зі ст. 1 п. 1.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під дивідендом розуміється платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

З правового аналізу положень вище приведених нормативно-правових актів вбачається, що частина чистого прибутку, яка виплачується державними унітарними підприємствами є дивідендом, що сплачуються до бюджету державними не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, а отже є податком на прибуток, та на них розповсюджуються вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в тому числі вимоги щодо сплати авансового внеску, передбачених пп. 7.8.2., п. 7.8. ст. 7 вказаного Закону.

Між тим, судом встановлено, що у перевіряємому періоді, підприємство позивача сплачувало фіксований сільськогосподарський податок, згідно із Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок»(пункт 1.15.1. акту).

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких податків і зборів (обов'язкових платежів): податку на прибуток підприємств; плати (податку) за землю; комунального податку; збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету; плати за придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності; збору за спеціальне водокористування.

Тому, враховуючи, що позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачується в рахунок податку на прибуток, він не є платником податку на прибуток, у розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», отже на нього не розповсюджуються вимоги вказаного Закону України, в тому числі щодо сплати авансового внеску.

Враховуючи наведені фактичні дані по справі, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, та вважає їх такими що суперечать нормам матеріального права та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195 - 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області –залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року по справі за позовом Державного сільськогосподарського науково-виробничого підприємства «Експериментальна база «Дачна» селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про скасування податкового повідомлення –рішення № 0001032301/0 від 21 квітня 2006 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяті днів з моменту виготовлення її повного тексту.

Доповідач –суддя                                                                      І.О. Турецька

суддя:                                                                                          Л.В. Стас

суддя:                                                                                          І.П. Косцова